2-а-2835/2009р.

      П О С Т А Н О В А

    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    14 липня 2009 року     суддя Лисичанського міського суду Луганської                                                        області Стахова Н.В.,  розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1    до  Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій протиправними  та стягнення недоотриманої одноразової  компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю

                                                                                    встановив:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, в обґрунтування вимог  посилався  на те, що  є інвалідом 3 групи за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.     Відповідно до ч.3 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» він, як інвалід ЧАЕС 2 групи має право  на виплату одноразової компенсації  при призначенні  3 групи інвалідності  у розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Відповідач у 2006 році  виплатив  одноразову компенсацію у розмірі 189 грн.60 коп.,  таким чином недоплати становить 10310 грн. (10500 – 189,60). Звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок належних йому виплат, але відповідач у перерахунку відмовив. Просив суд визнати дії відповідача протиправними, стягнути з відповідача на його користь недоплачену  одноразову  компенсацію  за шкоду заподіяну здоров’ю за 2006 рік у сумі 10310 грн.  

Оскільки до початку судового засідання від сторін, представника третьої особи надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, 14  липня  2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від представника  відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких він посилається на те, що згідно  ст. 48 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено виплату  одноразової компенсації  при встановленні ІІІ групи інвалідності  у розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Однак, починаючи з 1996 року  у Законах України  «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати», які приймалися Верховною Радою України на відповідні роки, встановлено, що до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується  мінімальний розмір заробітної  плати, не застосовувати  його як розрахункову величину для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат.  Кабінету Міністрів України доручалось здійснювати застосування цих норм, виходячи з реальних  можливостей  видаткової частини  Державного бюджету України.  на відповідний рік.  Стаття 62 Закону «Про статус… передбачає, що порядок застосування цього Закону визначається КМУ, рішення якого є обов’язковими для виконання.  Цей Порядок  було визначено постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої одноразова  компенсація  на оздоровлення  інвалідам  ІІІ групи була передбачена у розмірі  189, 60 грн.   Управління праці та соціального захисту населення  Лисичанської міської Ради  не є прибутковою організацією, а являється тільки  розпорядником  бюджетних коштів. Щорічна допомога на оздоровлення  та щорічна  одноразова грошова допомога  до 5-го травня  фінансуються виключно  з Державного бюджету України  і відповідно до п.8 ст. 7 Бюджетного кодексу України  бюджетні кошти використовуються  тільки на цілі, визначені бюджетними призначенням. Використання бюджетних коштів всупереч їх цільовому призначенню або в обсязі, що перевищує затверджені показники витрат, карається відповідно до ст. 210 КК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не  підлягає задоволенню, виходячи  з наступних підстав.

 3 матеріалів справи вбачається, що позивач є  інвалідом 2 групи, за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією посвідчення та довідкою МСЕК,  у зв’язку з чим він має право на пільги, встановлені  ч.3 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до якої одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю  виплачується   інвалідам 3-ї групи  у розмірі  45  мінімальних заробітних плат.

    Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо  стягнення недоотриманої одноразової компенсації   за шкоду заподіяну здоров’ю за 2006 рік,  оскільки  статтею 77  Закону України на 2006 рік» дію статті  48 Закону України «Про статус  і соціальний захист  громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи»  зупинено на 2006 рік в частині   виплат  компенсацій  і допоміг  у розмірах  відповідно до мінімальної заробітної плати  та мінімальної пенсії. Зазначене положення Закону неконституційним не визнано.

     На підставі вищевикладеного,  ст. 48 Закону України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 99,100,  122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

    У задоволенні позову   ОСОБА_1  Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій протиправними  та стягнення недоотриманої одноразової  компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

      Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

            Суддя: