Єдиний унікальний номер 234/3286/14-к
Номер провадження 11-кп/775/1176/2014
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Головуючий у 1-ій інстанції: Фоміна Ю.В. Доповідач: Демяносов О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2014 року м. Донецьк
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
судді-доповідача Демяносова О.В.
суддів Свіягіної І.М.
Ладигіна С.М.
при секретарі Старченку А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області матеріали кримінального провадження № 12013050390001665 від 26 квітня 2013 року за апеляційною скаргою прокурора Кабацького Р.О. на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 31 березня 2014 року про затвердження угоди від 19 березня 2014 року між прокурором Кабацьким Р.О. та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості за ч.1 ст.389 КК України і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, якою
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, українця, маючого середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, раніше судимого:
1) 28.11.2011 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 277 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень,
маючого не зняту і не погашену в законному порядку судимість, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.389 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч.3 ст.72 КК України, вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 листопада 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.277 КК України та призначено покарання у виді штрафу розміром 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, прийнято виконувати самостійно, -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 28 листопада 2011 року, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.277 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Цього ж дня він був ознайомлений із зазначеним вироком та отримав його копію.
Разом із цим ОСОБА_4 був роз'яснений порядок виконання покарання у виді штрафу та положення ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу України, згідно з яким засуджений зобов'язаний сплатити штраф в місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд, шляхом представлення документа про сплату штрафу.
Крім того, ОСОБА_4 було роз'яснено положення ст.27 Кримінально-виконавчого кодексу України, відповідно до який, засуджений підлягає притягненню до кримінальної відповідальності згідно ст.389 КК України за ухилення від сплати штрафу.
14 грудня 2011 року вирок Краматорського міського суду Донецької області щодо ОСОБА_4 набрав законну силу.
Однак, з 14 грудня 2011 року ОСОБА_4, будучи особою засудженою до покарання у виді штрафу, діючи умисно, з метою ухилення від призначеного судом покарання, не бажаючи виплачувати встановлену суму штрафу та маючи при цьому реальну можливість виконання цього покарання, вказані грошові кошти в дохід держави у встановлений законом строк, передбачений ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу України, не сплатив, у зв'язку із чим ухилився від сплати штрафу.
Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 31 березня 2014 року затверджена угода від 19 березня 2014 року між прокурором Кабацьким Р.О. та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості за ч.1 ст.389 КК України і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.389 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч.3 ст.72 КК України, вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 листопада 2011 року, відповідно до якого ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.277 КК України та призначено покарання у виді штрафу розміром 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, прийнято виконувати самостійно.
Не погодившись із вказаним вироком суду першої інстанції, прокурором у кримінальному провадженні Кабацьким Р.О. подана апеляційна скарга, в якій останній не оспорюючи правильність кваліфікації дій та доведеності вини ОСОБА_4, вирок Краматорського міського суду Донецької області від 31 березня 2014 року щодо ОСОБА_4 просить:
- скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його м'якість;
- ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.389 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- на підставі ст.71 КК України приєднати до призначеного покарання повністю невідбуту частину покарання за попереднім вироком Краматорського міського суду Донецької області від 28 листопада 2011 року за ч.1 ст.277 КК України у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- на підстав ст.72 КК України вирок Краматорського міського суду від 28 листопада 2011 року виконувати самостійно.
В обґрунтування своєї позиції прокурор у кримінальному провадженні посилається на те, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_4 покарання, не застосував ст.71 КК України, та не приєднав до призначеного покарання повністю невідбуту частину покарання за попереднім вироком Краматорського міського суду Донецької області від 28 листопада 2011 року у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, тобто не застосував закон, який підлягав застосуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляції прокурора у кримінальному провадженні, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція прокурора у кримінальному провадженні підлягає задоволенню частково, а вирок суду першої інстанції повинен бути залишений без змін, з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні Кабацького Р.О. вбачається, що останній не оспорює правильність кваліфікації дій та доведеності вини ОСОБА_4, а оскаржує неправильність застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його м'якість.
Доводи апеляційної скарги прокурора про постановлення нового вироку щодо ОСОБА_4 на підставі того, що призначене покарання стосовно ОСОБА_4 не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, та те, що суд не прийняв до уваги обставину, яка обтяжує покарання рецидив злочину до уваги суд не приймає, оскільки покарання останньому призначено відповідно до вимог ст.65 КПК України.
Суд, призначаючи покарання засудженому, взяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Разом з тим, посилання в апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні на те, що суд при призначені покарання ОСОБА_4 не прийняв до уваги обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочину, тобто суд не застосував закон який підлягає застосуванню, є слушним.
Проте, таке неправильне застосування кримінального закону, на думку колегії суддів, не є підставою для скасування вироку суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи суд призначив покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.65 КК України.
За змістом ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду і ухвалює свій у разі:
1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;
2) необхідності застосування більш суворого покарання;
3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Отже, переглядаючи вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає жодних підстав, передбачених ст.420 КПК України, для скасування вироку або ухвалення судом апеляційної інстанції свого вироку.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Кабацького Р.О. задовольнити частково.
Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 31 березня 2014 року про затвердження угоди від 19 березня 2014 року між прокурором Кабацьким Р.О. та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості за ч.1 ст.389 КК України і призначення узгодженого сторонами покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, - змінити.
Резолютивну частину вироку Краматорського міського суду Донецької області від 31 березня 2014 року доповнити:
На підставі ст.71 КК України ОСОБА_4 приєднати до призначеного покарання повністю невідбуту частину покарання за попереднім вироком Краматорського міського суду Донецької області від 28 листопада 2011 року за ч.1 ст.277 КК України у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підстав ст.72 КК України вирок Краматорського міського суду від 28 листопада 2011 року щодо ОСОБА_4 виконувати самостійно.
В решті вирок Краматорського міського суду Донецької області від 31 березня 2014 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін
Ухвала вступає в законну силу негайно з моменту його проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо в судову палату у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції, а засудженим - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
СУДДІ: