копія
Справа № 11-384, 2009 року Головуючий в 1-й інстанції Голуб В.В.
Категорія: постанова Доповідач Дуфнік Л.М.
У Х В А Л А
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
23 червня 2009 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Дуфнік Л.М.,
суддів Ващенка С.Є., Суслова М.І.,
з участю прокурора Нікітюка П.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2009 року.
Цією постановою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1народження , про звільнення від відбування покарання на підставі ст.ст.7 п.”є”, 3 п.”б” Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року.
Як зазначено в постанові суду, ОСОБА_1 засуджений 03 жовтня 2006 року Подільським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Початок строку 3 жовтня 2006 року, а кінець - 3 квітня 2010 року.
ОСОБА_1подав заяву про застосування до нього Закону України „Про амністію" від 12 грудня 2008 року на тій підставі, що він підпадає під дію ст.3 п."а" цього Закону.
Суд, відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_1 виходив з того, що ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч.3 КК України, згідно з якою максимальна міра покарання становить шість років. На день вступу в силу Закону України „Про амністію" від 12 грудня 2008 року, тобто 26 грудня 2008 року, ОСОБА_1 відбув лише 2 роки 2 місяці і 23 дні, тобто менше двох третин призначеного строку покарання, в зв'язку з чим він не підпадає під дію ст.3 п „б" цього Закону. Крім того, як зазначив суд у постанові, ОСОБА_1 на день вступу Закону„Про амністію" в силу був злісним порушником режиму, так як на протязі року більше 3-х разів на нього накладалось дисциплінарне стягнення правами начальника колонії.
Як вбачається з апеляції засудженого ОСОБА_1, він просить постанову місцевого суду скасувати та задовольнити його заяву про звільнення від відбування покарання на підставі ст.3 п.”а” Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року, посилаючись на те, що суд безпідставно відмовив у застосуванні амністії, оскільки він станом на 26.12.2008 року відбув більше половини строку покарання, злочин ним був вчинений в неповнолітньому віці, а на момент розгляду справи в суді усі стягнення, які він мав, відповідно до КВК України були погашені.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обґрунтованість постанови суду, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що місцевим судом обґрунтовано відхилено клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року.
Встановлено, що ОСОБА_1 засуджений 03 жовтня 2006 року Подільським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі і станом на 26.12.2008 року він відбув більше половини призначеного покарання .
Однак за період відбування покарання в Ізяславській виправній колонії №31 засуджений ОСОБА_1 не заохочувався, сімнадцять раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, в тому числі тричі на нього накладались дисциплінарні стягнення правами начальника колонії, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою обліку заохочень і стягнень засудженого ОСОБА_1, довідкою - характеристикою. Вказані стягнення на момент вступу в силу Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року не були зняті чи погашені в установленому порядку.
Відповідно до ст.7 п. „є” Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року амністія не застосовується до осіб, які злісно порушують режим у період відбування покарання.
Згідно зі ст.133 КВК України злісним порушником установленого порядку відбування покарання є засуджений, який не виконує законних вимог адміністрації, необґрунтовано відмовляється від праці (не менш як три рази протягом року); припинив роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів; вживає спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети; бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинив дрібне хуліганство; систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, а також вчинив протягом року більше трьох інших порушень режиму відбування покарання, за умови, якщо за кожне з цих порушень за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку.
Оскільки встановлено, що засуджений ОСОБА_1 вчинив протягом року більше трьох порушень режиму відбування покарання, за які на нього були накладені стягнення начальником колонії, що не були достроково зняті чи погашені у встановленому порядку, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що засуджений ОСОБА_1, злісно порушував режим у період відбування покарання, не підлягає звільненню від відбування покарання на підставі ст.7 п.”є” Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року. З врахуванням викладеного підстав для скасування постанови Ізяславського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2009 року щодо ОСОБА_1 не вбачається.
Разом з тим колегія суддів вважає необґрунтованими посилання в постанові суду , як у мотивувальній , так і в резолютивній частинах, на те, що ОСОБА_1 не підлягає звільненню від покарання на підставі ст.3 п.”б” Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року, а тому воно підлягає виключенню з постанови.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И ЛА :
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2009 року щодо ОСОБА_1 про відмову в задоволенні заяви про застосування Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року залишити без зміни, виключивши з постанови посилання на ст.3 п.”б” ” цього Закону.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Л.М.Дуфнік