копія
Справа № 11 - 285, 2009 року Головуючий в 1-й інстанції Лисяк Г.І.
Категорія: ст.186 ч.2, 304 КК України Доповідач Дуфнік Л.М.
УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
19 травня 2009 року Колегія суддів Судової палати з кримінальних
справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Дуфнік Л.М.,
суддів Ващенка С.Є., Матущака М.С. .
з участю прокурора Бардецького О.І.,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_12,
ОСОБА_13., ОСОБА_9.,
потерпілої ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9. в інтересах засудженого ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 11 березня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, будівельника ТОВ «Троян», раніше судимого 23 квітня 2008 р. Хмельницьким міськрайонним судом за ст. ст. 122 ч.1, 190 ч. 1, 70 КК України на 1 рік 1 місяць обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, -
засуджено за ст.186 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання даного покарання з покаранням, призначеним вироком Хмельницького міськрайонного суду від 23 квітня 2008 року, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 8 місяців позбавлення волі.
За ст.304 КК України ОСОБА_1 виправдано.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, уродженця та жителя АДРЕСА_2громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого 01 квітня 2008 р. Хмельницьким міськрайонним судом за ст. 185 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. ст. 104, 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; -
засуджено за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання даного покарання з покаранням, призначеним вироком Хмельницького міськрайонного суду від 01 квітня 2008 року, ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженим постановлено обчислювати з 11 березня 2009 року, зарахувавши в цей строк час тримання їх під вартою: ОСОБА_1 - з 05 вересня 2008 року по 10 березня 2009 року включно, ОСОБА_2 - з 5 серпня 2008 року по 10 березня 2009 року включно.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Цивільні позови ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_3 850 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_4 - 500 грн. моральної шкоди.
Цивільні позови ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, залишено без розгляду.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за те, що вони, будучи раніше судимими, на шлях виправлення не стали та скоїли нові злочини.
Так, 25 липня 2008 року біля 00 год. ночі ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_2, перебуваючи біля садочку «Білочка» по вул.Шевченка в м. Хмельницькому, за попередньою змовою між собою із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілої, відкрито викрали у ОСОБА_4 жіночу сумочку вартістю 100 грн., в якій знаходився золотий ланцюжок вартістю 800 грн., мобільний телефон «Соні Еріксон W 550» вартістю 1000 грн. зі стартовим пакетом «Діджус» вартістю 50 грн. та 20 грн. на рахунку, шкіряний гаманець вартістю 40 грн. з грішми в сумі 150 грн., заподіявши останній матеріальної шкоди на загальну суму 2160 грн.
26 липня 2008 року біля 01 год. ночі ОСОБА_1, неповнолітній ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа, перебуваючи біля приміщення бару «Арсенал» по вул. Проскурівській в м. Хмельницькому, за попередньою змовою між собою із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, відкрито викрали у ОСОБА_3 жіночу сумочку вартістю 90 грн., в якій знаходився гаманець вартістю 20 грн. з кредитними картками «Райфазен Банк «Аваль» вартістю 10 грн. та «Укрсоцбанк» вартістю 5 грн. без грошових коштів на рахунках, мобільний телефон «Нокіа 7500» з навушниками і мікрофоном загальною вартістю 1380 грн. та стартовим пакетом «Київ Стар» № НОМЕР_1 вартістю 25 грн. з 5 грн. на рахунку, ключі від робочого кабінету вартістю 80 грн. та гроші в сумі 50 грн., заподіявши останній матеріальної шкоди на загальну суму 1665 грн.
27 липня 2008 року біля 03 год. ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_2, перебуваючи поблизу костьолу по вул.К.Острозького в м.Старокостянтинові, за попередньою змовою між собою із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилось у нанесенні ударів по різних частинах тіла з завданням фізичного болю, відкрито викрали у ОСОБА_7 мобільний телефон «Нокіа 7500» вартістю 1346 грн. зі стартовим пакетом «Діджус» вартістю 25 грн. та 5 грн. на рахунку, заподіявши останньому матеріальної шкоди на суму 1376 грн.
02 серпня 2008 року біля 01 год. ночі ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_2, перебуваючи на березі ставу по вул.Кобєєва в м.Старокостянтинові, за попередньою змовою між собою із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, яке виразилось у нанесенні їм ударів по різних частинах тіла, відкрито заволоділи мобільним телефоном «Соні Еріксон W 580і» вартістю 1599 грн., який належавОСОБА_6, а також мобільним телефоном «Соні Еріксон W 810» вартістю 1530 грн., який належав ОСОБА_5, спричинивши останнім тілесні ушкодження, які згідно з висновками судово-медичної експертизи №№ 163, 164 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Як вбачається з апеляції засудженого ОСОБА_1, він просить врахувати його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих матеріальних і моральних збитків, позитивні характеристики з місця проживання та навчання і пом'якшити призначене йому покарання, вказуючи, що він добровільно з'явився в правоохоронні органи і написав явки з повинною, від слідства не переховувався, а перебував на лікуванні в психоневрологічному диспансері, повністю визнає свою вину в заволодінні майном потерпілих і щиро кається у вчиненому, однак не визнає, що спричинив шкоду їх здоров'ю.
Захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_2 в апеляції просить змінити вирок суду першої інстанції в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, так як вважає, що при винесенні вироку суд не врахував щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування спричиненої шкоди, а також повне визнання ОСОБА_2 вини, не в повній мірі врахував, що ОСОБА_2 має сім'ю, постійне місце проживання, позитивно характеризується, працював, хворіє, тобто були підстави призначити засудженому покарання із застосуванням ст.69 КК України.
Захисник ОСОБА_9. просить пом'якшити покарання ОСОБА_2, вказуючи, що засуджений, хворіє і потребує лікування, розкаявся, відшкодував шкоду, позитивно характеризується, з відзнакою закінчив школу та поступив навчатись до університету.
Потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 просять пом'якшити покарання ОСОБА_2, застосувавши ст.69 КК України, оскільки ним повністю відшкодована спричинена шкода, він вчинив злочин у неповнолітньому віці, щиро розкаявся, хворіє.
Заслухавши доповідача, захисників, потерпілих, які підтримали подані ними апеляції, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку місцевого суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Висновки суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритому заволодінні чужим майном, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, вчиненому за попередньою змовою групою осіб , повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, повністю підтверджуються зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що при відкритому заволодінні чужим майном ним не застосовувалося насильство і потерпілим не було спричинено тілесні ушкодження, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони спростовуються показами потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 ,ОСОБА_6, ОСОБА_5, які і в ході досудового слідства, і в суді підтвердили факт застосування до них насильства з метою заволодіння належним їм майном. Підстав не вірити показам потерпілих не вбачається, оскільки вони узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами. Так, показання потерпілої ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_10 - очевидець події. Про заподіяння тілесних ушкоджень під час заволодіння належним йому телефоном потерпілий ОСОБА_11 вказував в заяві про злочин (т.1 , а.с.207) і його показання в цій частині є послідовними. Висновками судово-медичної експертизи №№ 163, 164 підтверджується факт отримання тілесних ушкоджень потерпілимиОСОБА_6 та ОСОБА_5 за обставин та в строк, зазначений у вироку. З долученого в ході судового розгляду акту судово-медичного дослідження № 1746, який учасниками процесу не оспорювався, вбачається, що ОСОБА_3 також були заподіяні легкі тілесні ушкодження, не виключено, що в час та за обставин, зазначених у вироку суду. З врахуванням викладеного суд першої інстанції обґрунтовано кваліфікував дії засуджених, в тому числі і ОСОБА_1, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілих.
При призначенні покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом враховано ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особу, а також обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які посилаються в апеляціях засуджений ОСОБА_1, захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9. в інтересах засудженого ОСОБА_2, а також потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 Доводи апеляцій в тій частині, що засуджені щиро розкаялися у вчиненому, з'явилися із зізнанням та активно сприяли розкриттю злочинів є безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, вони своєї вини у скоєному повністю не визнали, змінювали покази, намагалися уникнути відповідальності за окремі епізоди своєї злочинної діяльності.
Враховуючи молодий вік засуджених , роль кожного із співучасників злочинних діянь, кількість епізодів злочинної діяльності, вчинення злочинів як ОСОБА_1так і ОСОБА_2 в період іспитового строку невдовзі після першого вироку, місцевий суд обґрунтовано призначив їм покарання у вигляді позбавлення волі ближче до мінімальної межі, встановленої санкцією ст.186 ч.2 КК України, а тому підстав для пом'якшення покарання засудженим , в тому числі для застосування ст.69 КК України, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 11 березня 2009 року щодо ОСОБА_1і ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9. в інтересах засудженого ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 - без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Л.М.Дуфнік