Справа № 303/3595/14-к

Провадження № 1-кп/303/57/16

УХВАЛА

13 травня 2016 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Заболотний А.М.

при секретарі Штець І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014070000000082 від 14 квітня 2014 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України,

з участю: прокурора Герич А.Й.

в с т а н о в и в:

На розгляді у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014070000000082 від 14 квітня 2014 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286, ч.1 ст.135 КК України.

На підставі ордеру серії ЗР № 8519 на надання правової допомоги та договору про надання правової допомоги від 15.04.2014 року захисником обвинуваченого ОСОБА_1 в цьому кримінальному провадженні є адвокат ОСОБА_2, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 21/465.

В ході судового розгляду захисник ОСОБА_2 неодноразово не прибував в судові засідання. Так, в судове засідання, призначене на 17.12.2015 року, захисник ОСОБА_2 не з’явився без поважних причин, причини неявки суд не повідомив, хоча дата судового засідання з ним була узгодження в попередньому судовому засіданні. На наступне судове засідання, яке відбулося 22.12.2015 року захисник ОСОБА_2 повторно не з’явився без поважних причин, причини неявки суд не повідомив, хоча про розгляд справи був повідомлений у визначений законом термін про, що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку смс-повідомлення, яке за його заявкою направлялись на номер мобільного телефону. Аналогічно захисник ОСОБА_2 не з’явився без поважних причин та причини неявки суд не повідомив на наступне судове засідання, яке відбулося 29.12.2015 року, хоча про розгляд справи був повідомлений у визначений законом термін про, що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку смс-повідомлення. В наступне судове засідання, яке відбулося 12.01.2016 року, захисник ОСОБА_2 також не з’явився, при цьому подав до суду клопотання про відкладення судового розгляду у зв’язку з перебуванням на лікуванні та зобов’язався надати докази такого в наступному засіданні. В наступне судове засідання, яке відбулося 22.01.2016 року, захисник ОСОБА_2 знову не з’явився, при цьому подав до суду клопотання про відкладення судового розгляду у зв’язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні. В судове засідання, яке відбулося 04.02.2016 року, захисник ОСОБА_2 не з’явився, хоча дата судового засідання з ним була узгодження в попередньому судовому засіданні, при цьому подав до суду клопотання про відкладення судового розгляду у зв’язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні та просив відкласти судовий розгляд не раніше 17.02.2016 року. Аналогічно захисник ОСОБА_2 не з’явився без поважних причин та причини неявки суд не повідомив на наступне судове засідання, яке відбулося 18.02.2016 року, хоча про розгляд справи був повідомлений у визначений законом термін про, що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку смс-повідомлення. В судове засідання, яке відбулося 23.03.2016 року, захисник ОСОБА_2 не з’явився, хоча дата судового засідання з ним була узгодження в попередньому судовому засіданні, при цьому подав до суду клопотання про відкладення судового розгляду у зв’язку з перебуванням на лікуванні. В наступне судове засідання, яке відбулося 31.03.2016 року, захисник ОСОБА_2 також не з’явився, хоча про розгляд справи був повідомлений у визначений законом термін про, що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку смс-повідомлення. Аналогічно захисник ОСОБА_2 не з’явився в наступне судове засідання, яке відбулося 14.04.2016 року, при цьому подав до суду клопотання про відкладення судового розгляду у зв’язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні. На наступне судове засідання, яке відбулося 28.04.2016 року захисник ОСОБА_2 знову не з’явився без поважних причин, причини неявки суд не повідомив, хоча про розгляд справи був повідомлений у визначений законом термін про, що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку смс-повідомлення. На наступне судове засідання, яке відбулося 13.05.2016 року захисник ОСОБА_2 також не з’явився, при цьому надіслав до суду квитки на проїзд у залізничному транспорті за маршрутом «Мукачево-Київ» (відпр. 12.05.2016 року) та «Київ-Мукачево» (відпр. 13.05.2016 року).

Одночасно обвинувачений ОСОБА_1 у всіх випадках відсутності свого захисника категорично наполягав на відкладенні судового розгляду.

В зв’язку з неодноразовою неявкою у судові засідання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 без поважних причин, судом було поставлено на обговорення питання щодо відповідного процесуального реагування суду на таку поведінку захисника.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи, пов’язані з неодноразовою неявкою у судове засідання захисника обвинуваченого, що відповідно супроводжувалося відкладенням судового розгляду, суд констатує наступне.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що: «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 22.11.2005 року по справі «Антоненков та інші проти України» (Заява № 14183/02) (п.п. 39, 41) зазначив, що: «…період часу, який має бути взятий до уваги для визначення тривалості кримінального провадження, починається з дня, коли особу «обвинувачено» в автономному або матеріальному розумінні цього терміна та закінчується у день, коли обвинувачення остаточно визначено або провадження припинено; розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом».

Аналогічний висновок Європейського суду з прав людини щодо причин порушення розумних строків розгляду справ, міститься й у рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) (п.п. 61, 64) та «Плєшков проти України» (рішення від 19.02.2011 року, Заява № 37789/05, п. 49) та в інших рішеннях, загальна кількість яких становить понад 120. У вказаних рішеннях Європейським судом з прав людини було констатовано порушення розумних строків розгляду справ.

Аналогічна засада здійснення кримінального провадження, закріплена також і в ст. 2, п. 21 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 47 КПК України захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

В ч. 1 ст. 324 КПК України зазначено, що якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. (ч. 1 ст. 4, підпункт 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з приписами, які містяться в п. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 11, п.п. 1, 4 ст. 17, п. 1 ст. 43 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з’їздом адвокатів України 17.12.2012 року, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

У межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями.

Адвокат зобов’язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості щодо його виконання і зобов’язаний відмовитись від прийняття доручення, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно доручення, норми цих Правил, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути дотримані адвокатом.

Адвокат не повинен приймати доручення на надання правової допомоги, якщо він через обсяг зайнятості не зможе забезпечити обґрунтовано необхідну сумлінність виконання доручення, досконалість, ретельність підготовки, оперативність при виконанні доручення, окрім випадків, коли відмова від прийняття доручення в конкретній ситуації може призвести до суттєвого порушення прав та законних інтересів клієнта, або коли клієнт дає згоду на запропоновані йому строки виконання доручення, якщо відстрочка об’єктивно не повинна суттєво позначитись на можливості належного виконання доручення. В будь-якому випадку до укладення договору з клієнтом адвокат зобов’язаний попередити клієнта про складнощі і можливі негативні наслідки для результату виконання доручення, пов’язані з обсягом зайнятості цього адвоката.

Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.

Аналізуючи позицію Європейського суду з прав людини та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в рішенні по справі «Камасинського проти Австрії» від 23.11.1989 року (заява №9783/82) в п. 65 Європейський суд з прав людини відмітив, що Конвенція призначена ґарантувати не ті права, що є теоретичними та ілюзорними, а ті, що є практичними і реальними. Саме по собі призначення не забезпечує ефективної допомоги, оскільки адвокат, призначений надавати правову допомогу, може вмерти, серйозно захворіти, стикатися тривалий час з перешкодами у своїй діяльності або ухилятися від виконання своїх обов’язків. Якщо органи влади ставляться до відома про таку ситуацію, вони повинні або замінити його, або примусити його виконувати свої обов’язки.

Крім того, у рішенні від 19.01.1989 року по справі «Камасинський проти Австрії» та рішенні від 21.04.1998 року по справі «Дауд проти Португалії» Європейський суд з прав людини заявив, що з незалежності юридичної професії від держави слідує, що поведінка захисника, по суті, є предметом домовленості між обвинуваченим та його адвокатом, незалежного від того чи був адвокат призначений від системи правової допомоги, чи був найнятий у приватний спосіб. Компетентні національні органи зобов’язані втрутитися, тільки якщо неналежне виконання призначеним адвокатом своїх обов’язків, пов’язане з забезпеченням ефективного представництва.

Так, згідно з ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є зокрема невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.

Ситуація, яка склалася по цьому кримінальному провадженню в жодному разі не може свідчити про можливість додержання судом розумного строку розгляду справи, регламентованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 2, п. 21 ч.1 ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК України, в зв’язку з безпідставною неявкою у судові засідання захисника ОСОБА_2 Вищевказана ситуація в свою чергу позбавляє суд можливості розглянути кримінальне провадження в розумні строки та встановити об’єктиву істину по ньому.

За таких обставин, з метою попередження зриву судових засідань, також з метою недопущення порушення розумних строків розгляду справи та дисциплінування захисника ОСОБА_2, а також метою недопущення порушення прав обвинуваченого на захист суд вважає за необхідне порушити питання перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності захисника ОСОБА_2

Керуючись ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 21, 47, 324, 369, 370, 372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Порушити питання перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності захисника ОСОБА_2, який здійснює свою адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 21/465, у зв’язку з неналежними виконанням своїх професійних обов’язків у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014070000000082 від 14 квітня 2014 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.

Про наслідки розгляду цієї ухвали та вжиті заходи реагування повідомити Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у місячний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Заболотний