Справа №1-856 2008 рік

ВИРОК

Іменем України

Місто Київ

4 листопада 2008 року

Деснянський районний суд м.Києва в складі : головуючого - судді Котовича О.Л., при секретарі Опішняк М.П., з участю прокурора Апаріна І.В., захисника ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за звинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сілгет Народної Республіки Бангладеш, громадянина Народної Республіки Бангладеш, одруженого, освіта середня, не працюючого, проживаючого і зареєстрованого в АДРЕСА_1, не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2 і 369 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на давання хабара за наступних обставин.

Так, 20 вересня 2008 року старший інспектор відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві старший лейтенант міліції Потоцький Л.О. проводив перевірку додержання імміграційного законодавства на території ТОВ "Ринок-1" по вул.Електротехнічній, 2-А в м.Києві.

Перевіркою було встановлено, що іноземець ОСОБА_1 працює на згаданому ринку продавцем без дозволу на працевлаштування, як це передбачено ст.8 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" і "Порядком оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні", затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 1 листопада 1999 року № 2028.

В зв'язку з виявленим порушенням співробітник міліції Потоцький Л.О. запросив ОСОБА_1в службовий кабінет дільничного інспектора міліції на згаданому ринку для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

У вказаному кабінеті того ж дня біля 13 годин ОСОБА_1, маючи мету уникнути складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП, передав 500 гривень співробітнику міліції Потоцькому Л.О., але той хабар не прийняв.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив з прямим умислом усі дії, безпосередньо спрямовані на давання хабара співробітнику міліції, і які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_1, оскільки хабар був відхилений.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав, не оспорював фактичні обставини справи і показав, що 20 вересня 2008 року він на ринку торгував-джинсами не маючи дозволу на роботу в Україні, його затримав співробітник міліції і для складання протоколу за ст.203 КУпАП запросив до службового кабінету, де він дав 500 гривень цьому співробітнику міліції, щоб уникнути адміністративної відповідальності за порушення правил перебування іноземців в Україні, але співробітник міліції хабар не прийняв.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1доведеною і вчинені ним з прямим умислом усі дії, безпосередньо спрямовані на давання хабара співробітнику міліції, і які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з  причин, які  не залежали від його волі, оскільки хабар був відхилений, суд кваліфікує як закінчений замах на давання хабара за ст.ст. 15 ч.2 і 369 ч.1 КК України.

При призначенні покарання підсудному суд враховує обставини, тяжкість, суспільну небезпечність злочину, ненастання від нього тяжких наслідків, відсутність судимостей у ОСОБА_1, який за .місцем проживання характеризується задовільно, має дружину і неповнолітню дитину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, щире каяття як пом'якшуючу покарання обставину, і призначає покарання у вигляді штрафу, яке суд вважає необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження нових злочинів з його боку.

Речові докази 500 гривень підлягають конфіскації як знаряддя злочину згідно п.1 ч.1 ст.81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2 і 369 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Запобіжним заходом ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Речові докази 500 гривень конфіскувати.

Апеляція на вирок може бути подана через місцевий суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.