Справа №1-420/2008 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2008 року  Солом"янський  районний суд м.Києва в складі:

головуючого-судді:      ЗАХАРОВОЇ   А.С.

при   секретарі:      ТАРАСЕНКО   Ю.Д.

з   участю  прокурорів:      СІМИНОВСЬКОЇ   О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, працюючого комірником ТОВ «Хамер», зареєстрованого: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст.. 89 КК України,- в скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 15.07.2006 року приблизно о 20 год. 05 хв., знаходячись в приміщенні магазину «Сіті-Ком», який розташований по пр-ту Московському, 23-А в м. Києві, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до відділу продажу мобільних телефонів.

Здійснюючи свої злочинні наміри, підсудний ОСОБА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв в руку коробку з мобільним телефоном «Соні Еріксон W 810 і», вартістю 2299 грн. та направився до відеоігор, де поклав коробку з мобільним телефоном біля себе і імітуючи гру, за допомогою складного ножа зробив надріз на коробці і дістав звідти мобільний телефон, який засунув за ремінь своїх штанів та направився до виходу з магазину, однак свої злочинні наміри до кінця довести не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки біля касового апарату був затриманий охоронцями магазину та мобільний телефон був у нього вилучено.

03.08.2006 року, приблизно о 20 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні магазину «Сіті-Ком», який розташований по пр-ту Московському, 23-А в м. Києві, з метою повторного, таємного викрадення чужого майна, підійшов до стендів з мобільними телефонами.

Здійснюючи свої злочинні наміри, підсудний ОСОБА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою леза зробив надріз на коробці, з якої дістав мобільний телефон «Соні Еріксон W 810 і», вартістю 2199 грн., який поклав до своєї сорочки та направився до виходу з магазину, але свої злочинні наміри до кінця довести не зміг з причин, які не залежали від його волі, однак свої злочинні наміри до кінця довести не змії1 з причин, які не залежали від його волі, оскільки біля касового апарату був затриманий охоронцями магазину та мобільний телефон у нього було вилучено.

07.08.2006 року, приблизно о 22 гол. підсудний ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні магазину «Сіті-Ком», який розташований по вул. Малишко, 3 в м. Києві, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, підійшов до стендів з мобільними телефонами.

Реалізовуючи свої злочинні наміри, підсудний ОСОБА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв коробку з мобільним телефоном «Соні Еріксон W 700 і», дістав телефон, гарнітуру та «юсбі» кабель, які входять у комплект телефону загальною вартістю 1799 грн., поклав їх в праву кишеню спортивних штанів і направився до виходу з магазину, однак свої злочинні наміри до кінця довести не зміг, з причин, що не залежали від його волі, так як біля касового апарату був затриманий охоронцями магазину та мобільний телефон у нього було вилучено.

22.12.2007 року приблизно о 16 год. 20 хв. підсудний ОСОБА_1, знаходячись біля станції метро «Політехнічний інститут», що розташована по пр-ту Перемоги, 35/2 в м. Києві, помітив раніше не відомого ОСОБА_3, який розмовляв по мобільному телефону «Нокія N 73» і   у нього   виник  намір  на   відкрите  викрадення  чужого  майна.

Реалізуючи задумане, підсудний ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 зі спини та, простягнувши свою руку, взявшись за мобільний телефон «Нокія N 73», по якому розмовляв ОСОБА_3, одним різким рухом смикнув на себе, однак не зміг вирвати телефон з рук потерпілого.

Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна підсудний ОСОБА_1, невдоволений отриманим результатом, знову простяг свою руку, взявшись за мобільний телефон «Нокія N 73», по якому розмовляв ОСОБА_3, та одним різки рухом смикнув на себе та вирвав з руки потерпілого телефон «Нокія N 73», вартістю 2405 грн., з сім картою оператора „Лайф", вартістю 10 грн., на рахунку якоі знаходилось 25 грн., та відкрито викрав, поклавши викрадений мобільний телефон до кишені штанів, в які був одягнений.

З викраденим майном підсудний ОСОБА_1 з місця вчинення злочину став тікати у напрямку парку «КПІ», однак, біля зупинки громадського транспорту «Зоологічна» підсудного наздогнав потерпілий ОСОБА_3 та з метою повернення власного викраденого майна, почав затримувати підсудного ОСОБА_1, але останній маючи намір на утримання викраденого майна, почав чинити опір, але через деякий час був затриманий  потерпілим  і   в  подальшому  переданий  до  міліції.

Діями підсудного ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 завдано матеріальної  шкоди  на суму 2440 грн..

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у замаху на таємне викрадення та відкритому викрадені чужого майна при обставинах, викладених у фабулі вироку, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному і дав пояснення щодо вчинення ним злочинів, які відповідають фактичним обставинам справи і ніким в т.ч. і ним не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_1.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями повторно, вчинив замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Крім того, суд вважає необхідним визнати підсудного ОСОБА_1 винним в тому, що він своїми умисними діями повторно, вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а тому його дії необхідно кваліфікувати  за  ч.2 ст.186  КК  України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст . 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, його особу: раніше не судимого в силу ст . 8 9 КК України, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, посередньо характеризується за   місцем   тимчасового   утримання   та   проживання.

Щире розкаяння підсудного ОСОБА_1 у вчиненому, судом визнається, як обставина, що пом"якшують покарання підсудного   ОСОБА_1.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1, а також і те, що вчинений ним злочин по ч. 2 ст . 186 КК України віднесено до тяжких злочинів згідно ст.. 12 КК України, суд вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді позбавлення волі і таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:

ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

по ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі .

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначати покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, відраховуючи строк відбуття покарання з 24.12.2007 року.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_1 залишити без змін: утримання під вартою у СІЗО № 13 державного Департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Речові докази: залишити в користуванні: магазину «Сіті-Ком» мобільний телефон «Соні Еріксон W 700» та мобільний телефон Соні Еріксон W 810і»; мобільний телефон «Нокія N 73» з сім картою оператора „Лайф" та сорочку залишити в користуванні, потерпілого ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.