Справа №1- 469\2008 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2008 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді - А.М.ПЕДЕНКО
при секретарі - В.В.Мялковській
з участю прокурора - Н.М.Афєнкіної
захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по звинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця м. Монастирище . Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна ,неодруженого, працюючого в ЗАТ «Фоззі» ,проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше судимого: 25.10.2007 року Монастирищенським райсудом Черкаської області за ст. 186 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі ,із застосуванням ст. 75 КК України , з випробуванням -іспитовим строком на 2 роки ,-
у вчиненні злочину ,передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,-
встановив :
Підсудний вчинив злочин при наступних обставинах.
18.02.2008 року ,приблизно о 23 г 00 хв. підсудний ОСОБА_2., маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна знаходячись на Привокзальній площі залізничного вокзалу ст. Київ-пасажирський ,що в Солом»янському районі м. Києва, підійшов зі спини незнайомого йому гр.-на ОСОБА_3
Потерпілий в цей час тримав в руці мобільний телефон , по якому розмовляв і підсудний ОСОБА_2, застосовуючи певні зусилля,щоб вирвати у потерпілого мобільний телефон , наніс останньому один удар рукою по руці.
Після чого підсудний ОСОБА_2 відкрито вихопив з руки ОСОБА_3 його мобільний телефон «Нокіа-6233» ,вартістю 1200 гривень, з карткою пам»яті вартістю 11 гривень на рахунку якої знаходилось 19 гривень та з місця вчинення злочину зник. В результаті дій підсудного ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1370 гривень.
Однак, 18.02.2008 року ,біля 23 г. 10 хв. на приміському вокзалі ст. Київ-пасажирскьий ,що в Солом»янському районі м. Києва ОСОБА_2 був затриманий та доставлений до чергової частини ЛВ на ст. Київ-пасажирський ,де в нього в ході поверхневого огляду було виявлено та вилучено викрадений ОСОБА_3 мобільний телефон.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю і фактичні обставини справи ним не оспорювались. Щиро розкаявся.
Згідно ст. 299 ч.3КПК України суд обмежив дослідження доказів допитом підсудного.
Таким чином суд приходить до висновку про винність підсудного у вчиненні умисних дій ,що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.
Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 186 ч 2 КК України.
Призначаючи підсудному покарання ,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину -відповідно до ст. 12 КК України злочин є тяжким , особу підсудного і вважає „що він заслуговує на покарання у виді позбавлення волі.
Між тим , враховуючі пом»якшуючі покарання обставини для підсудного ОСОБА_2 - у вчиненому останній розкаявся , стан його здоров»я - є інвалідом 3 групи , повне відшкодування шкоди , суд вважає можливим застосувати ст. 69 КК України призначивши йому покарання з переходом до більш м»якого виду покарання ,ніж передбачено санкцією ст. 186 ч. 2 КК України - до арешту
Обтяжуючих його покарання обставин судом не встановлено.
Вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 25.10.2007 року, яким ОСОБА_2 був засуджений за ст. 186 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі ,із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням-іспитовим строком на 2 роки - підлягає самостійному виконанню.
Керуючись ст.ст. 323 ,324 КПК України ,суд -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним за ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України - у виді 6 місяців арешту.
Міру запобіжного заходу засудженному до набрання вироком чинності залишити -у виді утримання паід вартою в Київському СІЗО №13 Держдепартамента з питань виконання покарань.
Строк покарання рахувати з 20 лютого 2008 року, зарахувавши в строк покарання утримання під вартою з 19.02.2008 р. по 20.02.2008 року.
Речові докази - залишити на збереження у потерпілого, (а.с. 20).
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення ,а засудженим в такий же строк з моменту вручення йому копії вироку .