АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-9633/10* Головуючий у 1-й інстанції Лободенко О.С. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: Головуючого судді: Омельченко Л..М.
Суддів: Гальонкіна С.А., Шабовської В.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в мКременчуці Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 20 січня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці Полтавської області про визнання дій щодо відмови в перерахунку пенсії неправомірними, зобов»язання здійснити певні дії.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 20 січня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці Полтавської області в перерахунку ОСОБА_2 її пенсій (основної державної та додаткової) відповідно до вимог ст.ст. 49, 50, 51 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальниі захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 12, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат.
Зобов’язано відповідача провести позивачу з 1 січня 2005 року по 15 липня 2007 року включ» перерахунок її щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі, віднесеної до категорі 2, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідої Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-12.
Зобов»язано відповідача провести позивачу з 16 липня 2007 року перерахунок її щомісячно додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як інваліду 3 групи, щодо захворовання якого встановлені зв»язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захис громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-12, з виключенням періоду перерахунку з 1.01.2008 року по 21.05.2008 року включно.
Зобов»язано відповідача провести позивачу з 16 липня 2007 року перерахунок її щомісячно основної державної пенсії по інвалідності, як інваліду 3 групи, щодо захворювання якого встановлені зв»язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і сціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 199 року №796-12, з виключенням періоду перерахунку з 1.01.2008 року по 21.05.2008 року включно.
В іншій частині позову відмовлено.
З постановою суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати дану постанову та ухвалити нову про відмову позивачу в задоволенні його вимог, посилаючись ні порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегії суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами, % адміністративними позовами, у яких апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набранні чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачений пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, розгляд проводиться у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст.ЗОЗ ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до п. З ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.
Згідно ст.309 ч.1 п.п.З, 4 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 105529 С від 1.08.2007 року, інвалідом ПІ групи захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК № 0343400 (а.с.11,13), у зв»язку з чим має право на пенсію відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
До цього ОСОБА_2 мала посвідчення учасника ЛНА на ЧАЕС 2 категорії серії А № 128308 від 16.02.1993 року (а.с.12).
Також правильно з»ясовано, що позивач з 1998 року перебуває на обліку у відповідача, як пенсіонерка та отримувач дострокової пенсії за віком. З 16.07.2007 року їй було встановлено 3 групу інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов'язку по здійсненню позивачу виплати пенсії з урахуванням розмірів, визначених нормами статті ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції від 1996 року.
Такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому з цього дня діяли норми ст.ст. 50, 54 вказаного закону, якими встановлено, що розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком , а розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, становить 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи, що за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, встановленими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", другого нормативно-правового акта ( закону ), який би визначав або встановлював інший розмір, немає, тому, правомірним вважає колегія суддів і застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень даної статті.
За таких обставин, посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що розмір пенсії позивачу повинен виплачуватись, не відповідно до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного та соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
В свою чергу, встановлені КМУ порядок розрахунку пенсій та розміри щорічної допомоги на оздоровлення, не відповідають їх розмірам, що встановлені спеціальним Законом, і, з урахуванням того, що Постанови КМУ є підзаконними нормативно-правовими актами, останні не підлягають застосуванню у разі виникнення колізії між ними та нормами Закону.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд не звернув увагу на той факт, що після встановлення ОСОБА_2 16 липня 2007 року третьої групи інвалідності вона звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії по інвалідності лише 30 серпня 2007 року, тому лише з цього часу має право на здійснення їй перерахунку та нарахування пенсій ( основної державної по інвалідності та додаткової).У зв»язку з чим рішення в цій частині слід змінити, а також змінити в частині кінцевого строку перерахунку їй щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі, віднесеній до категорії 2 учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
В іншій частині рішення суду першої інстанції є законним, обгрунтованим, і колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.303,307 ч.1 п.3,309 ч.І п.п.З, 4, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці, Полтавської області частково задовольнити.
Постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 20 січня 2010 року змінити відносно дати, з якої Управлінню Пенсійного фонду України Автозаводського району м.Кременчуці Полтавської області слід здійснити перерахунок ОСОБА_2 її щомісячної основної державної пенсії по інвалідності, а також додаткової пенсії, як інваліду третьої групі захворювання, пов»язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, замість 16 липня 2007 року - на 30 серпня 2007 року - день звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії пі інвалідності, а також в частині кінцевого строку перерахунку їй щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі, віднесеній до категорії 2 учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС замість «по 15 липня 2007 року» рахувати «по 29 серпня 2007 року».
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно: