Справа № 741/1416/15 Головуючий у І інстанції Киреєв О. В.

Провадження № 11-кп/795/369/2016

Категорія - ст 121 ч. 2 КК Доповідач Акуленко С. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіАкуленко С. О.

суддів Рудомьотової С.Г., Салая Г.А.

секретаря судового засідання Полєно Ю.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015270200000177, за апеляційними скаргами прокурора відділу прокуратури Чернігівської області - Деркач Г.І., потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_3 та захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Царенка А.А. на вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2016 року по кримінальному провадженню, щодо,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, неодруженого, з загальною повною середньою освітою, який ніде не працює, не утриманні нікого не має, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора - Деркач Г.І.

адвоката - Царенка А.А.,

потерпілих - ОСОБА_2., ОСОБА_3,

представника потерпілих ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_4

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Носівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначено карання у виді позбавлення волі на строк дев'ять років.

Обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою негайно із зали суду з утриманням в Чернігівському СІЗО управління Державної пенітенціарної служби Україні в Чернігівській області.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 300 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_7 300 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 76 110 грн. відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в сумі 491 (чотириста дев'яносто одну) грн. 04 коп.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.

Як встановив суд 26 квітня 2015 року близько 3 години ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля бару, який розташований по вул. Леніна, 88 в с. Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_8 в ході сварки, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, умисно завдав ОСОБА_8 неодноразові удари руками в область шиї та тулуба, заподіявши тілесні ушкодження, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи ексгумованого трупа, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, яка настала 26 квітня 2015 року.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 188 від 2 жовтня 2015 року причиною смерті потерпілого ОСОБА_8 стала закрита тупа травма органів шиї з ушкодженням шокогенної зони - судинно - нервового пучка сино-каротидної зони, розвитком явищ травматичного шоку та порушення регулювання артеріального тиску і кровообігу на фоні алкогольного сп'яніння.

До апеляційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора, в якій він не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого та доведеність його вини вважав вирок районного суду таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення з ухваленням нового, яким призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 10 років.

Мотивує, що судом не надано належної оцінки тому факту, що кримінальне правопорушення вчинено в стані алкогольного сп'яніння, безпідставно взято до уваги пом'якшуючи обставини: активне сприяння розкриттю злочину та відсутність судимостей. Не враховано особу потерпілого ОСОБА_8, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину і в суді, не розкаявся, не вжив заходи до відшкодування заподіяної шкоди. ОСОБА_4 свою вину визнав частково та наполягав, що в його діях наявні ознаки необхідної оборони, що не може розцінюватись, як активне сприяння розкриттю злочину.

Також, до апеляційного суду надійшли аналогічні за замістом апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в яких не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого та доведеність його вини вважав вирок районного суду таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення просить вирок суду скасувати з ухваленням нового, яким призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 10 років.

Вказує, що судом першої інстанції не враховано, наявність у загиблого малолітньої дитини, яка перебувала на його утриманні, самі потерпілі перебували на його утриманні, обвинувачений не усвідомив суспільної небезпеки вчиненого, наслідки, що настали, не вибачився. Не враховано, що обвинувачений раніше неодноразово приймав участь у бійках.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Царенко А.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок районного суду змінити, а саме змінити правову кваліфікацію дій ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України.

Вказує, що ОСОБА_8 було вчинено суспільно небезпечне посягання на здоров'я ОСОБА_4, що виразилось у нанесенні останньому удару в область обличчя, без будь-яких причин, що дало ОСОБА_4 можливість перебування в стані необхідної оборони. Висновок експерта № 95 від 27.04.2015 року підтверджує наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_4, що могли виникнути при самозахисті. Також, жоден свідок не вказував про нанесення обвинуваченим ОСОБА_4 удару ОСОБА_8 в шию. Також, в матеріалах провадження відсутні докази, що ОСОБА_4 наніс удар ОСОБА_8 в шию. Показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відрізняються між собою, що є сумнівним в їх правдивості та свідчать про приховування певних обставин важливих для з'ясування істини по справі. Протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 підтверджується раптовість нападу з боку потерпілого та не готовність до його відбиття. Вказані докази та інші матеріали провадження підтверджують, що дії ОСОБА_4 підлягають кваліфікації за ст. 124 КК України, оскільки він перебував в стані необхідної оборони.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Від представника потерпілого - адвоката Кутукова С.О. надійшли заперечення на апеляційну скаргу захисника обвинуваченого у яких зазначено, що викладені у скарзі доводи є необґрунтованими, відсутні ознаки необхідної оборони з боку обвинуваченого по відношенню до загиблого та його дій з перевищенням допустимих меж. Отже підстави змінювати правову кваліфікацію дій відсутні.

Заслухавши доповідача, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали подані апеляційні скарги, просили вирок районного суду, скасувати з ухваленням нового, яким призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 10 років, прокурора, який також просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, адвоката Царенка А.А., який вважав вирок районного суду незаконним та необґрунтованим, просив його змінити, а саме змінити правову кваліфікацію дій ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України, пояснення обвинуваченого, який стверджував, що оборонявся від нападу потерпілого, а тому просив вирок змінити. перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, сам обвинувачений в суді першої інстанції показував, що вину він визнає частково, бо не бажав потерпілому смерті. 25 квітня 2015 року він був на весіллі, вживав алкогольні напої. Близько 3 години 26 квітня 2015 року він стояв на вулиці біля бару, до нього підійшов ОСОБА_8, попросив сигарету та штовхнув. Він штовхнув ОСОБА_8, який ударив його кулаком. Після цього між ними зав'язалася бійка, в ході якої ОСОБА_4 став завдавати удари кулаками, намагався вдарити в голову. Він (обвинувачений) був в стані алкогольного сп'яніння, не втримався на ногах, упав на землю. ОСОБА_8 сидів на ньому зверху, наносив удари. Він від нього оборонявся. ОСОБА_11 забрав ОСОБА_8.

Потерпілі ОСОБА_2. та ОСОБА_3 у суді першої інстанції пояснювали, що загиблий потерпілий є їх сином. Очевидцями подій вони не були. 26 квітня 2015 року о 12 годині вони приїхали в с. Червоні Партизани. Від ОСОБА_10, яка перебувала в нетверезому стані, довідався, що близько 5 години його сина в будинок привів ОСОБА_11. ОСОБА_8 знаходився в кімнаті будинку. На тілі сина малися тілесні ушкодження.

Показаннями свідка ОСОБА_12. яка під час судового провадження в суді першої інстанції пояснила, що ОСОБА_8 дружив з ОСОБА_11 приходив з ним до ОСОБА_4. В квітні 2015 року на другий день Пасхи син приводив ОСОБА_8 до них в будинок, щоб ОСОБА_8 переночував. 26 квітня 2015 року ОСОБА_4 прийшов додому в стані сильного алкогольного сп'яніння, заснув, не поїхав на вінчання, хоч був старшим дружкою. Пізніше ОСОБА_4 їй розповів, що біля бару ОСОБА_8 задирався до нього, спровокував штовханину, після чого між ними сталася бійка.

Показаннями свідка ОСОБА_15, які він давав в суді першої інстанції, який під час судового провадження пояснив, о 26 квітня 2015 року до 3 години він перебував у барі, бачив там молодих людей, серед них були ОСОБА_4 та ОСОБА_8 Пізніше він бачив, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 почалася штовханина, бійка, боротьба. Хлопці попадали на землю, качалися.

Показаннями свідка ОСОБА_16, який під час судового провадження в районному суді пояснив, що 26 квітня 2015 року близько 3 години він перебував у барі, коли вийшов з нього, то бачив процес бійки між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 Люди розтягли їх. ОСОБА_11 повів ОСОБА_8 додому, а ОСОБА_4 залишився біля бару.

Показаннями свідка ОСОБА_9, які він давав в суді першої інстанції, що 26 квітня 2015 року зранку його покликала ОСОБА_10, яка перебувала в стані сп'яніння, пояснила, що хлопцю погано. ОСОБА_8 лежав на долівці, був теплий. Він робив покійному штучне дихання, допоміг покласти на диван. Пізніше приходила медична сестра, сказала, що ОСОБА_8 помер.

Показаннями свідка ОСОБА_10. яка в районному суді пояснювала, що в березні 2015 року її син ОСОБА_17 познайомився з ОСОБА_8. В селі, разом пішли на весілля. З весілля ОСОБА_11 привів ОСОБА_8 після 5 години, передів сорочку та пішов з дому. ОСОБА_8 був у стані сп'яніння, мав синяк, збиту кисть правої руки. ОСОБА_8 говорив з жінкою по телефону, ходив по городу. Потім знову дзвонив та комусь погрожував, обіцяв втопити в болоті. Під час сніданку вона, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 розпили пляшку горілки. ОСОБА_8 ліг відпочивати. Коли вона повернулася в будинок, то ОСОБА_8 лежав на ліжку на лівому боці, був повернутий до груби, на його телефон йшли дзвінки, телефонував батько. ОСОБА_8 трубки не брав. Коли підійшла до ОСОБА_8, то виявила, що той не подає ознак життя. Вона покликала ОСОБА_9, медсестру. ОСОБА_8 був мертвий.

Показаннями свідка ОСОБА_11 який в районному суді пояснив, що в березні 2015 року він познайомився з ОСОБА_3 На свято Пасхи ОСОБА_8 заїхав до нього, вони пили горілку, гуляли, ночував ОСОБА_8 у ОСОБА_4. 25 квітня 2015 року о 14 годині він (ОСОБА_11) прийшов на весільний двір разом із ОСОБА_8, вживав там горілку, пізніше поїхав гуляти в бар. Там він заснув за столом. Коли прокинувся та вийшов з бару, то побачив бійку. ОСОБА_4 був знизу, а ОСОБА_8 сидів зверху на ньому. Він стягнув ОСОБА_3 з обвинуваченого, відвів у бік, а потім привів до себе додому. ОСОБА_8 залишився у нього дома, а він знову пішов у бар. Під час бійки і ОСОБА_4 і ОСОБА_8 були дуже п'яні. В результаті бійки хлопці отримали ушкодження. У ОСОБА_4 був розбитий ніс, підбите око. У ОСОБА_8 боліла права рука, був синяк під оком.

Протоколом огляду трупа від 26 квітня 2015 року (матеріали кримінального провадження а.с. 99-106), з якого вбачається, що в будинку № 18 по вул. Радянська в с. Червоні Партизани Носівського району виявлено труп ОСОБА_18, який знаходиться в горизонтальному положенні на спині, голова група була з упором тім'яною частиною в подушку. Верхні кінцівки зігнуті в ліктьових суглобах.

Протоколом огляду місця події від 27 квітня 2015 року (матеріали кримінального провадження а.с. 125-127). з якого вбачається, що біля бару, який розташований в с. Червоні Партизани, вул. Леніна, 88 на відстані 1-5 м від танку виявлено пляму схоже на засохлу кров, у приміщенні бару на стійці виявлено білу стрічку з написом «Почесний свідок», весільну квітку синього кольору.

Протоколом огляду місця події від 29 квітня 2015 року (матеріали кримінального провадження а.с. 130-131), з якого вбачається, що в приміщенні Червонопартизанської сільської ради у громадянки ОСОБА_19 з поліетиленового пакету вилучено чоловічу сорочку з плямами бурого кольору. ОСОБА_19 повідомила, що сорочка належить ОСОБА_4.

Протоколом слідчого експерименту від 27 квітня 2015 року (матеріали інального провадження а.с. 144-1-'-і 8) та ілюстративні таблиці до нього з яких вбачається, що ОСОБА_4 добровільно розповів про заподіяння ним хаотичних ударів кулаками лівої та правої рук в область голови потерпілому ОСОБА_8 ОСОБА_4 пояснював, що намагався влучити в область голови ОСОБА_8 Після втрати рівноваги (ОСОБА_4) упав на асфальтне покриття, ОСОБА_8 сів на нього зверху та продовжував наносити удари. Майже відразу до них підскочив ОСОБА_11 та стягнув із нього ОСОБА_8.

Висновком експерта № 95 від 04 травня 2015 року (матеріали кримінального провадження а.с. 167-169), з якого вбачається, що у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді садна волосяної частини голови, синців та саден ділянки обличчя, могли виникнути в наслідок дії тупих предметів по механізму комбінації удару та тертя. Ушкодження садна третього пальця правої кисті, садна п'ятого пальця правої кисті, садна основи другого пальця лівої кисті, синця та саден ділянки правого ліктьового суглобу могли виникнути в результаті нанесення останнім ударів руками об тверду верхню (тіло, обличчя, голова людини), а також при самозахисті ОСОБА_4 виявлений комплекс тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 відноситься до категорії легкого ступеня тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.

Висновком судово-психіатричпої експертизи № 366 від 09 червня 2015 року матеріали кримінального провадження а.с. 170-174), з якого вбачається, що у ОСОБА_4. розладів психічної діяльності на даний час і на період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється не знайдено, тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на даний час правильно сприймати обставини, що мають значення для справи та давати про них правильні свідчення, тому примусові заходи медичного характеру йому не показані.

Висновком судово-психіатричної експертизи № 367 від 09 червня 2015 року матеріали кримінального провадження а.с. 175-177). з якого вбачається, що у ОСОБА_4 клінічних ознак психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності не виявлено, тому відповідне лікування йому не показано.

Висновком судово-медичної експертизи № 976 від 05 червня 2015 року (матеріали кримінального провадження а.с. 187-188), з якого вбачається, що у поданих фрагментах шкіри шиї від трупа ОСОБА_8 відмічаються ділянки поверхневих та глибоких саден з реактивних змін з окремими ознаками прижиттєвості, у вигляді базофілії волокон дерми, набряку підшкірно-жирової клітковини. Крововиливи у жировій клітковині каротидного синусу, без реактивних змін. Дрібно-вогнищеві крововиливи у товщі речовини стовбуру мозку та м'яких мозкових оболонках мозочка. Слабко виражена дистрофія нейронів. Помірний набряк речовини головного мозку.

Протоколом огляду трупа, пов'язаний з ексгумацією від 31 липня 2015 року матеріали кримінального провадження а.с. 197-203) з якого вбачається, що з участю удово-медичних експертів було проведено ексгумацію трупа громадянина ОСОБА_8, який похований 27 квітня 2015 року.

Висновком експерта № 188 від 02 жовтня 2015 року (матеріали кримінального провадження а.с. 207-214), з якого вбачається, що причиною смерті ОСОБА_8 стала закрита тупа травма органів шиї з ушкодженням шокогенної зони - судинно-нервового пучка синокаротидної зони розвитком явищ травматичного шоку та порушення регулювання артеріального тиску і кровообігу на фоні алкогольного сп'яніння. Після тримання тілесних ушкоджень, до моменту втрати свідомості внаслідок розвитку травматичного шоку та розладів кровообігу, потерпілий міг виконувати цілеспрямовані дії розмовляти, ходити).

Висновком судово-медичної експертизи №110 від 18 червня 2015 року (матеріали кримінального провадження а.с. 243-246) з якого вбачається, що при дослідженні слідів на сорочці та брюках, які вилучені у потерпілого ОСОБА_18. виявлена кров людини, в якій при серологічному дослідженні виявлене, наступне: на брюках виявлений антиген-В. який не виключено, міг походити від особи з групою крові В з ізогемаглютинінами анти-А і походження її від підозрюваного ОСОБА_4 не виключається при наявності у нього джерела зовнішньої кровотечі.

Давши оцінку зазначеним доказам, місцевий суд обґрунтовано визнав показання потерпілих та допитаних свідків ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, достовірними. При цьому суд правильно зазначив, що доводи ОСОБА_4, що його, по суті безпричинно бив потерпілий, а він від нього оборонявся не є переконливими, суперечать зібраним доказам і спростовуються даними висновків судово - медичних експертиз про характер та локалізацію тілесних ушкоджень.

Відповідно до диспозиції ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

У справі не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що у момент вчинення злочину ОСОБА_4 перебував у такому стані. Судом установлено, що нападу як такого на обвинуваченого не було, конфлікт виник між ним та потерпілим із - за нікчемного приводу. Суспільно небезпечного посягання зі сторони ОСОБА_8 не було. Він штовхнув ОСОБА_8, який ударив його кулаком. Після цього між ними зав'язалася бійка. Наявність зазначених у експертизі тілесних ушкоджень у потерпілого, їх кількість, локалізація, свідчить про умисний характер дій зі сторони ОСОБА_4, удари в область голови та по тілу наносилися з великою силою, короткий проміжок часу, що виключає нанесення їх з метою самозахисту Як вбачається з матеріалів справи ці удари були вирішальними і трагічними для потерпілого.

За викладених обставин доводи наведені у апеляції засудженого та його адвоката на обґрунтування того, що ОСОБА_4 у момент вчинення злочину захищався від нападу, є безпідставним. Посилання адвоката обвинуваченого у апеляційній скарзі на неправдивість показань свідків є також безпідставним. Покази допитаних свідків на протязі усього слідства є послідовними, підтверджуються іншими доказами і даних про те, що вони могли обмовити засудженого немає.

Отже вирок суду ґрунтується на достатніх і достовірних даних. Дії засудженого судом правильно кваліфіковані за ст. 121 ч. 2 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. А згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання " досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості та суспільну небезпечність вчиненого ним кримінального правопорушення, навмисну форму вини, особу винуватого, часткове визнання вини, відносини, які склалися між обвинуваченим та потерпілим, характеристику обвинуваченого за місцем проживання, його вік, стан здоров'я, сімейне положення, поведінку потерпілого, яка передувала вчиненню злочину, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції враховані всі обставини, на які посилаються прокурор та потерпілі ОСОБА_2. та ОСОБА_3 в своїх апеляційних скаргах, а тому, вони не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокурора відділу прокуратури Чернігівської області - ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_3 та захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Царенка А.А. залишити без задоволення, а вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2016 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали суду.

СУДДІ:

Рудомьотова С.Г. Акуленко С.О. Салай Г.А.