ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

і м е н е м   У к р а ї н и

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Верховного суду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1. на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2007 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2007 році ОСОБА_1. у Червонозаводському районному суді           м. Харкова пред'явив позов до Верховного суду України, просив встановити, що відповідач допустив порушення вимог Цивільного процесуального кодексу України, визнати неправомірними дії Суду при постановленні 04 квітня 2005 року ухвали в цивільній справі про відмову у задоволенні його касаційної скарги  та зобов'язати його розглянути повторно його касаційну скаргу.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2007 року у відкритті провадження у цій справі відмовлено з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з тим, що позовну заяву ОСОБА_1. не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2007 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилено, ухвалу судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2007 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. вказує на те, що рішення судами постановлені з порушенням вимог процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова, відмовляючи у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1., виходив з того, що не можуть вирішуватись в порядку адміністративного чи цивільного процесуального судочинства спори, що витікають з правовідносин, які врегульовані цивільним процесуальним законодавством, а також міжнародними договорами України, які ратифіковані Верховною Радою України. У зв'язку з цим матеріали позовної заяви повернуті ОСОБА_1

Такий висновок судді суду першої інстанції є правильним, оскільки відповідає вимогам чинного процесуального законодавства.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1. оскаржив до суду дії Верховного Суду України, які пов'язані з розглядом його касаційної скарги на судові рішення в цивільній справі. Отже, фактично предметом даного спору є законність і обґрунтованість судового рішення, а не владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Згідно зі статтею 349 Цивільного процесуального Кодексу України рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх оголошення. Крім того, цим Кодексом не передбачена можливість їх оскарження.

Таким чином, суддя суду першої інстанції правильно повернув позовну заяву ОСОБА_1, оскільки вона не підлягала розгляду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що суди постановили у цій справі законні і обґрунтовані рішення.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального законів і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Судом апеляційної інстанції та суддею суду першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1. до Верховного суду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Судді                                                                                 Смокович М.І.

Весельська Т.Ф.

Горбатюк С.А.

Мироненко О.В.

Чумаченко Т.А.