Справа № 346/1368/16-к

Провадження № 11-кп/779/239/2016

Категорія ст. 115 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Бирич Н.В

Суддя-доповідач Кривобокова Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Кривобокової Н.М.,

суддів: Шкрібляка Ю.Д,, Кавацюка М.Ф.

секретаря судового засідання Шемрай Г.А.,

з участю прокурора Паньківа П.Д.,

засудженого ОСОБА_3,

представника ВК №41 Гаєвого А.П.,

розглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 30 березня 2016 року у режимі відеоконференцзв'язку,

в с т а н о в и л а :

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні спільного подання Коломийської виправної колонії №41 та спостережної комісії Коломийської районної державної адміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м.Євпаторія, Автономної Республіки Крим, засудженого 28.03.2008 року вироком Апеляційного суду Автономної Республіки Крим за ст.115 ч.2 п.2 КК України до покарання 11 років позбавлення волі. Початок відбування строку покарання засудженому рахується з 25.11.2007 року, кінець строку 25.11.2018 року.

Своє рішення суд мотивував тим, що в судовому засіданні не здобуто доказів того, що засуджений своєю поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення.

В своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3 вказує на те, що під час відбування покарання йому було оголошено шість заохочень, працює прибиральником на відділені, а також те, що він неконфліктний, врівноважений, спокійний. Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити подання про умовно дострокове звільнення від відбування покарання відносно нього.

Під час апеляційного розгляду:

- засуджений ОСОБА_3 підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги і просить її задовольнити;

- представник Коломийської ВК №41 підтримав доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_3 і просить її задоволтьнити.

- прокурор підтримав доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_3 і просить її задоволтьнити.

З'ясувавши обставини кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ч.2, п.2 ч.3 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також після фактичного відбуття ним не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Сумлінна поведінка визначається активною участю у суспільному житті, сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання, гарною поведінкою в побуті, прагненням засудженого своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, а також полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів, засуджений ОСОБА_3. на час розгляду справи відбув більше призначеного строку покарання, отримав 6 заохочень, стягнення не накладалося, засуджений не працевлаштований у зв'язку із недостатнім забезпеченням сировиною, матеріалом і відсутністю обсягу робіт. Крім цього, згідно матеріалів особової справи засудженого, він є таким, що схильний до скоєння членоушкодження, що також в судовому засіданні підтвердив представник Коломийської виправної колонії № 41 Гаєвий А.П., та вказав, що засуджений ОСОБА_3, з 17.11.2008 року по даний час перебуває на профілактичному обліку в Коломийській виправній колонії № 41, як схильний до скоєння членоушкодження.

Отже, наявність тільки заохочень у засудженого ОСОБА_3, суд розцінює як те, що засуджений дотримувався вимог порядку відбування покарання у виді позбавлення волі, а не довів своє виправлення.

Таким чином, з огляду на зазначене, коли єдиною і достатньою підставою умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарання - виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування покарання, колегія суддів вважає, що поведінка засудженого за час відбування покарання не є сумлінною, оскільки він неодноразово порушував умови відбування та режим відбування покарання.

Оскільки сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого, чого ОСОБА_3 протягом всього періоду відбування покарання не дотримано, підстав для його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання не вбачається.

Покликання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що своєю поведінкою в умовах відбування покарання у вигляді позбавлення волі він став на шлях виправлення не ґрунтується на матеріалах справи.

За таких обставин апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 колегія суддів залишає без задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419, 376 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 30 березня 2016 року про відмову у задоволенні подання про умово-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців.

Судді: Н.М. Кривобокова

Ю.Д. Шкрібляк

М.Ф. Кавацюк