Справа № 565/58/15-к

У Х В А Л А

16 травня 2016 року м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області -

в особі судді Ковтуновича М.І.,

з участю:

секретаря судового засідання Ломази С.І.,

прокурора Мізюка Ю.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

провівши відкрите підготовче судове засідання в залі Кузнецовського міського суду в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42014180050000015, щодо обвинуваченого ОСОБА_1, який ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жовкині Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1, за ст.367 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

До суду в зазначеному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт, затверджений 20.04.2016р.

Після відхилення судом клопотання щодо закриття кримінального провадження, прокурор Мізюк Ю.С. просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та викликати в судове засідання осіб, відповідно до поданого списку.

Обвинувачений ОСОБА_1 висловив думку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору. Покликався, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, так як в ньому не конкретизовано вини обвинуваченого, ОСОБА_1 не зрозуміло у чому його обвинувачують і які нормативні акти та покладені на нього обов'язки обвинувачений не виконав.

Захисник ОСОБА_2 висловив думку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору, у зв'язку із його невідповідністю вимогам КПК України. Посилався, що прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом, складеним 20.04.2016р. поза межами процесуальних строків, встановлених законом для досудового розслідування, так як повідомлення про підозру було вручене 04.11.2014р. і прокурор був зобов'язаний звернутися до суду з обвинувальним актом не пізніше 04.05.2015р. Покликався й на те, що обвинувальний акт не містить аналізу доказів, на яких базується обвинувачення, а обвинувачений не зобов'язаний самостійно з'ясовувати доказову базу слідчого (прокурора) і він не знає, які докази йому необхідно спростовувати. В наведеному захисник ОСОБА_2 вбачає порушення права обвинуваченого на захист. Зазначав, що обвинувальний акт містить суттєві суперечності у змісті, оскільки, посилаючись на Положення про комітет з конкурсних торгів, затверджене розпорядженням міського голови від 21.12.2010р. №334, слідчий зазначає в одному випадку, що до обов'язків голови комітету входить керівництво роботою комітету, а в другому - керування роботою тендерного комітету.

Проаналізувавши норму ст.314 ч.3 п. 3 КПК України про те, що в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, суд приходить до висновку, що в зазначеній нормі не обмежено необхідність відповідності обвинувального акту лише вимогам, що передбачені в ст. 291 ч.2 КПК України щодо його змісту. Ця норма тлумачиться судом так, що обвинувальний акт повинен відповідати і іншим вимогам КПК України щодо процесуальних рішень.

Так, із обставин кримінального провадження видно, що в даному кримінальному провадженні згідно із ухвалою суду від 24.12.2015р. було повернуто прокурору обвинувальний акт, складений 12.01.2015р.

Відповідно до положень норм ст.113 ч.ч.1, 2 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Обвинувальний акт, згідно із ст.110 ч.4 КПК України, є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до норми ст.3 ч.1 п.5 КПК України визначено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Тобто, процесуальною дією, якою закінчується стадія досудового розслідування є, в тому числі, направлення до суду обвинувального акта.

Враховуючи вимоги ст.219 ч.1 п.2 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом 2 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

ОСОБА_1 повідомлено про підозру 04.11.2014р.

Однак, як вбачається із даних реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному проваджені №42014180050000015, із урахуванням відомостей про продовження строку досудового розслідування 04.01.2015р. прокурором м.Кузнецовськ Нижником Г.П., на час затвердження прокурором обвинувального акта - 20.04.2016р., строк досудового розслідування закінчився.

Тобто, прокурором було затверджено даний обвинувальний акт поза межами встановленого законом та продовженого прокурором строку досудового розслідування, оскільки реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних про продовження строку досудового розслідування після повернення судом прокурору обвинувального акту, складеного 12.01.2015р. КПК України не передбачено можливості прийняття прокурором процесуального рішення у кримінальному провадженні після закінчення строку досудового розслідування.

Далі, в реєстрі матеріалів досудового розслідування під №97 зазначено про таку процесуальну дію як повідомлення про початок досудового розслідування 07.04.2016р. Однак, у такому разі, із вказаного реєстру не вбачається виконання, до моменту складання обвинувального акта 20.04.2016р., прокурором чи за його дорученням слідчим, вимог ст.290 ч.1 КПК України про необхідність повідомлення підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Невиконання такої процесуальної дії, що, відповідно до вимог КПК України, має передувати складанню обвинувального акта, порушує право підозрюваного на захист, так як йому не надано можливості ознайомитися із доказами, які прокурор визнав достатніми для складання обвинувального акта.

Крім того, згідно із ст.337 ч.1 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Із змісту норм ст.91 ч.1 п.п.1, 2 та ст.91 ч.2 КПК України слідує, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Доказування полягає у збирані, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Норма ст.291 ч.2 п.5 КПК України вимагає, щоб обвинувальний акт містив: 1) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) формулювання обвинувачення.

Отже, із системного аналізу норм ст.91 ч.ч.1 і 2, ст.291 ч.2, 337 ч.1 КПК України слідує висновок, що в обвинувальному акті мають бути викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та які підлягають доказуванню у конкретному кримінальному провадженні, з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, оскільки в судовому розгляді саме цими обставинами кримінального правопорушення має визначатися фактична сторона меж перевірки висунутого обвинувачення.

Однак, в аналізованому обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 не зазначено обов'язкових обставин, що підлягають встановленню - щодо форми вини ОСОБА_1

Отже, суд визнає обґрунтованими доводи захисника щодо невідповідності аналізованого обвинувального акта вимогам КПК України, як такого, що був прийнятий (затверджений) прокурором після спливу процесуального строку - строку досудового розслідування. Це означає, що такий обвинувальний акт не відповідає засадам законності (ст.7 ч.1 п.2 КПК України), а значить, обвинувальний акт із вищеописаними істотними недоліками не може бути відповідно до ст. 314 ч.3 п.5 КПК України законною підставою для призначення судового розгляду і згідно із ст.314 ч.3 п.3 КПК України підлягає поверненню прокурору, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Інші доводи захисника, зокрема щодо необхідності аналізу доказів у обвинувальному акті, - не ґрунтуються на вимогах процесуального закону. Наведені захисником суперечності змісту обвинувального акта щодо керівництва чи керування роботою тендерного комітету суд не вважає істотними настільки, що призводили б до незрозумілості обвинувачення.

Керуючись ст.ст. 291 ч.2 п.5, 314 ч.3 п.3 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Повернути прокурору обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42014180050000015 щодо ОСОБА_1, затверджений 20.04.2016р.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

С у д д я :