Справа № 343/224/16-к

Провадження № 11-кп/779/192/2016

Категорія ч.2 ст.185 КК України

Головуючий у 1 інстанції Лицур І. М.

Суддя-доповідач Іванів О.Й.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Іванів О.Й.,

суддів: Вилки С.С., Повзла В.В.,

секретаря судового засідання Василаш Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за номерами № 12016090160000002 та № 12016090160000003, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, обвинуваченого за ч.2 ст.185 КК України, за участю: прокурора Шутки І.І., захисника ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_2, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на вирок Долинського районного суду від 23 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_2. визнано винним за ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України ОСОБА_2 частково приєднано до призначеного покарання невідбуте ним покарання за вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 11.06.2015 року та остаточно визначено йому покарання - один рік вісім місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 змінено з домашнього арешту на тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взято його під варту негайно в залі суду.

Початок відбуття строку покарання постановлено рахувати обвинуваченому з 23лютого 2016 року.

Відповідно до вимог ст.100 КПК України вирішено долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні крадіжки, тобто таємному викраденні чужого майна повторно.

Як встановив суд, злочин вчинено за таких обставин.

24 грудня 2015 року приблизно о 15.00 год. ОСОБА_2 з дачної кооперативної ділянки ОСОБА_4, що знаходиться по АДРЕСА_2, руками зірвав навісний замок дверей металевого ящика, зняв металеві двері вартістю, які викрав, а також викрав з цього ящика навісний замок, 7 металічних відер об'ємом 8 л, 2 металічні відра об'ємом 10 л, 2 металеві сапи, металічні граблі, 3 штикові лопати, металеві вила, а всього майна на загальну суму 770,00 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду.

Продовжуючи свої злочинні дії, в той же день близько 16.00 год. ОСОБА_2 повернувся на територію вказаного дачного кооперативу, де на дачній ділянці, належній ОСОБА_5, зняв металеві двері з металевого ящика, викрав їх, та викрав з цього ящика 2 металеві каструлі, металічну поливалку, 2 штикові лопати, металічні граблі, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на загальну суму 762,60 грн.

В своїй апеляційній скарзі захисник в інтересах обвинуваченого вважає, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого і особі ОСОБА_2 Зазначає, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, потерпіла не має до нього жодних претензій, у обвинуваченого залишилися перестарілі хворі батьки, які потребують догляду. Просить вирок суду змінити, призначити більш м'яке покарання.

Під час апеляційного розгляду:

- обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги, зазначивши, що призначене покарання обвинуваченому є надто суворим і не відповідає тяжкості вчиненого злочину, просять зважити на пом'якшуючі покарання обставини і змінити вирок;..

- прокурор заперечив доводи апеляційної скарги захисника, зазначивши, що обвинувачений раніше судимий і вчинив злочин до повного відбуття покарання, тому вирок в частині призначення покарання ОСОБА_2 вважає законним і обґрунтованим та просить залишити його без змін.

Заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника в інтересах обвинуваченого до задоволення не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину, за який він засуджений, а також правильність кваліфікації його дій не оспорюються апелянтом і апеляційному перегляду згідно ст.404 КПК України не підлягають.

Згідно положень ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 дотримано зазначені вище вимоги кримінального-процесуального закону.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, не працює.

До пом'якшуючих покарання обставин судом віднесено щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілим.

Врахувавши як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і інші дані, що відповідно до закону впливають на покарання винної особи, обставини справи, вартість викраденого майна, думки потерпілих, які просили суворо не карати обвинуваченого, врахувавши пом'якшуючі покарання обставини і при відсутності обставин, що обтяжують покарання, зважаючи на те, що згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими, так і іншими особами, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду про призначення ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді одного року позбавлення волі мотивоване належним чином.

Окрім того, вироком Долинського районного суду, Івано-Франківської області від 11.06.2016 року ОСОБА_2 був засуджений за ч.2 ст.185 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Новий злочин обвинувачений вчинив після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, тому суд визначив йому покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України, згідно якої остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ОСОБА_2 призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Покликання захисника в апеляційній скарзі на не врахування судом того, що перестарілі хворі батьки обвинуваченого потребують догляду, колегія суддів вважає непереконливим, оскільки у матеріалах провадження відсутні будь-які дані щодо цього. Ні обвинувачений, ні його захисник під час розгляду провадження в судах першої та апеляційної інстанції клопотання про долучення до матеріалів провадження даних, які б свідчили про хворобливий стан батьків ОСОБА_2 та їх вік, не заявляли.

Підстав для зміни вироку та пом'якшення призначеного обвинуваченому покарання, про що ставиться питання в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

24 грудня 2015 року набрала чинності нова редакція ч.5 ст.72 КК України, викладена Законом України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" №838-VIII від 26 листопада 2015 року, якою передбачено зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання в разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

За оскаржуваним вироком суду запобіжний захід ОСОБА_2 змінено з домашнього арешту на тримання під вартою до набрання вироком законної сили та взято його під варту в залі суду.

Початок відбуття строку покарання постановлено рахувати обвинуваченому з 23лютого 2016 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, в порядку ч.2 ст.404 КПК України, вважає необхідним виконати положення вказаного Закону та зарахувати ОСОБА_2 термін його попереднього ув'язнення з дати ухвалення вироку до набрання ним законної сили - з 23 лютого 2016 року до 12 травня 2016 року включно, згідно з новою редакцією ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 376 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Долинського районного суду від 23 лютого 2016 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 термін його попереднього ув'язнення з 23 лютого 2016 року до 12 травня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий О.Й. Іванів

Судді: С.С. Вилка

В.В. Повзло

Згідно з оригіналом

Суддя О.Й. Іванів