ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.07.09 р. Справа № 39/141пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-виробниче підприємство “Інтертех” м. Дніпропетровськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м. Маріуполь
про зобов’язання прийняти продукцію на суму 220627,92грн. та стягнення 236377,92грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Романенко П.В. – за довіреністю;
від відповідача: Калабухова С.В. – за довіреністю;
ВСТАНОВИВ
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Інженерно-виробниче підприємство “Інтертех” м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м. Маріуполь, про зобов’язання Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1) прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-виробниче підприємство “Інтертех” (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Дубиніна, 8) продукцію на суму 220627,92грн., перелік якої погоджено сторонами у специфікації № 1 від 29.08.2008 р. до договору № 020-270д від 29.08.2008 р., а саме – домкрат (для збирання камер), шаблон регулювання механізму вимикача, масло показник 2С-20289, кільце утримувача дугогасильної камери, катушка елемента, що вимикає для приводу ШПЗ-46, котушка ел. магниту, що вимикає для приводу ШПЗ-46, упор для звертання пальців камери, трансформатори струму типу ТВ-110-ІІУ2 600/5, клини для закріплення трансформаторів струму, контакт швидкодіючий типу КБВ та стягнення вартості продукції в сумі 236377,92грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 020-270Д від 29.08.2008 р., специфікацію № 1від 29.08.2008 р., довіреність серії НБЙ 336458/2016 від 29.09.2008 р., видаткову накладну № 82 від 29.09.2008 р., лист № 540 від 02.12.2008 р., видаткову накладну № 96 від 04.12.2008 р., акт від 05.12.2008 р.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, згідно наданих в судовому засіданні від 06.07.2009 р. пояснень зазначив, що у відповідності до листа від 17.10.2008 р. запропонував позивачу змінити умови поставки, а оскільки позивач не надав відповіді на означений лист та у строки визначені договором не здійснив поставку продукції, вважав що відповідні зміни були прийняті відповідачем, у зв’язку з чим вважав позовні вимоги, таким, що не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
29.08.2008 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інженерно-виробниче підприємство “Інтертех” м. Дніпропетровськ (Постачальник), та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством “Металургійний комбінат “Азовсталь” м. Маріуполь (Покупець), укладено договір поставки № 020-270Д.
За умовами даного договору, Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, ЗІП до вимикача У-110, надалі іменоване Продукція, номенклатура, кількість та ціна, якого зазначені в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до Договору, що є його невід’ємною частиною.
Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням зобов'язань за вищевказаним договором. Наразі, як зазначає позивач 04.12.2008 р. на адресу відповідача ним було поставлено визначену специфікацією № 1 продукцію, від прийняття якої останній відмовився, про що 05.12.2008 р. було складено акт.
Означений акт складено в односторонньому порядку та представником відповідача не підписаний.
Проте, з огляду на зібранні по справі докази товарно-транспортну накладну № 01АА 011986 від 04.12.2008 р., акт приймання-передачі робіт згідно рахунку № 30 від 05.12.2008 р., рахунок № 30 від 05.12.2008 р., банківську виписку за 04.12.2008 р., наказ про відрядження від 03.12.2008 р., посвідчення на відрядження № 000024, з яких вбачається, що приватним підприємцем Ціваш О.В. на підставі акту виконаних робіт, надавалися транспортні послуги з організації перевезення вантажів позивача за маршрутом Подгородное – Маріуполь, згідно товарно-транспортної накладної № 01АА 011986 від 04.12.2008 р., суд доходить висновку, що позивачем були здійсненні заходи щодо поставки продукції на адресу відповідача за вказаним договором поставки № 020-270Д від 29.08.2008 р., від прийняття якої останній відмовився.
Як встановлено судом, у відповідності до Договору та згідно укладеної між сторонами специфікації № 1 Постачальник зобов’язався на умовах поставки DDP (склад Покупця) у відповідності з правилами Інкотермс в редакції 2000 р. поставити відповідачеві ЗІП до вимикача У-110 (перелік та характеристики якого відображені у специфікації № 1).
Даний договір за своєю правовою природою є договором поставки. Так, відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Обов’язок Покупця прийняти товар також прямо випливає з положень ст. 689 ЦК України.
Наразі за змістом наведеної вище правової норми покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Право вимагати заміни товару встановлене ст. ст. 672, 678 ЦК України, а право відмовитися від договору регулюється ст. ст. 665, 666, 670, 672, 686 ЦК України, а також іншими нормами цивільного законодавства.
Позивачем не представлено суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, з якими положення наведених вище правових норм пов’язують право Покупця на відмову від прийняття товару або його заміни.
Посилання відповідача на лист від 17.10.2008 р., яким на його думку, було змінено умови Договору щодо порядку та строків поставки продукції судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Договір поставки № 020-270Д від 29.08.2008 р. укладений сторонами у формі єдиного письмового документу.
За змістом п. 9.1 Договору будь-які зміни та доповнення до договору вважаються дійсними в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані особами, уповноваженими на те сторонами, що домовляються.
З огляду на наведене, означений лист від 17.10.2008 р. у розумінні п. 9.1 Договору, ст. ст. 651, 654 ЦК України, ст. 188 Господарського кодексу України, не може бути розцінений судом, як такий, що відповідно змінює умови договору поставки № 020-270Д від 29.08.2008 р. в частині порядку та строків поставки продукції.
Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Приписи статті 629 ЦК України визначають, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Наразі на момент прийняття рішення зобов’язання відповідача перед позивачем щодо прийняття продукції на суму 220627 грн. 92 коп. (з урахуванням ПДВ), перелік якої погоджено сторонами у специфікації № 1 від 29.08.2008 р. до договору № 020-270д від 29.08.2008 р., а саме – домкрат (для збирання камер), шаблон регулювання механізму вимикача, масло показник 2С-20289, кільце утримувача дугогасильної камери, катушка елемента, що вимикає для приводу ШПЗ-46, котушка ел. магниту, що вимикає для приводу ШПЗ-46, упор для звертання пальців камери, трансформатори струму типу ТВ-110-ІІУ2 600/5, клини для закріплення трансформаторів струму, контакт швидкодіючий типу КБВ залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
З огляду на наведене, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо оплати вартості продукції у сумі 236377,92 грн. від прийняття та сплати якої відповідач ухиляється.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до положень п. 2.3 Договору, розрахунки за цим договором Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті. Розрахунок здійснюється в порядку 100% вартості Продукції за специфікацією №1 після укладення цього договору сплачується покупцем по факту Поставки протягом 30 банківських днів, наступними за днем поставки та надання Покупцю документів, зазначених в п. 5.1 Договору.
Як вбачається з матеріалів справи продукцію на суму 15750 грн., поставлену згідно видаткової накладної № 82 від 29.09.2008 р. на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБЙ 336458/2016 від 29.09.2008 р. відповідачем було прийнято., що підтверджується підписом уповноваженої особи на означеній накладній.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов’язань, не надано доказів відмови від цієї Продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов’язання в цій частині позивач виконав у відповідності з умовами договору.
У визначений п. 2.3 Договору строк вартість продукції отриманої згідно видаткової накладної № 82 від 29.09.2008 р. відповідачем сплачено не було.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 15750 грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 15750 грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Що стосується вимог позивача в частині оплати вартості продукції в сумі 220627 грн. 92 коп., господарський суд зазначає, що право вимоги, згідно положень п. 2.3 Договору, виникає у Постачальника лише за наслідками фактичної поставки продукції та виконання п. 5.1 Договору.
Доказів вчинення відповідних дій, з якими Договір пов’язує обов’язок Покупця оплатити вартість продукції в сумі 220627 грн. 92 коп., на час розгляду справи суду не представлено.
За таких обставин, в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-виробниче підприємство “Інтертех” м. Дніпропетровськ в частині стягнення вартості продукції в сумі 220627 грн. 92 коп. слід відмовити за безпідставністю.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-виробниче підприємство “Інтертех” м. Дніпропетровськ – задовольнити частково.
Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1) прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-виробниче підприємство “Інтертех” (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Дубиніна, 8) продукцію на суму 220627,92грн., перелік якої погоджено сторонами у специфікації № 1 від 29.08.2008 р. до договору № 020-270д від 29.08.2008 р., а саме – домкрат (для збирання камер), шаблон регулювання механізму вимикача, масло показник 2С-20289, кільце утримувача дугогасильної камери, катушка елемента, що вимикає для приводу ШПЗ-46, котушка ел. магниту, що вимикає для приводу ШПЗ-46, упор для звертання пальців камери, трансформатори струму типу ТВ-110-ІІУ2 600/5, клини для закріплення трансформаторів струму, контакт швидкодіючий типу КБВ .
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м. Маріуполь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-виробниче підприємство “Інтертех” м. Дніпропетровськ, заборгованість в сумі 15750грн.00коп., витрати за державним митом в сумі 248грн.16коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 177грн.07коп.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.