Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу

м. Кривий Ріг, вул. Невська, 3, 50029, (0564) 53-50-84

Справа № 2-3757/11

Жовтневий районний суд міста ОСОБА_1 в складі: головуючого судді -Прихожанова О.В., секретарі: Гарасюта Л.К., представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянув у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_5" про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ПАТ "Євраз ОСОБА_5" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків, та просила стягнути з підприємства -відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 192 000 гривен, мотивуючи тим, що вона працювала у шахтобудівельному управлінні рудника "Суха Балка" з 21.12.1992 року по 05.05.2010 року, з повним робочим днем у підземних умовах. Зазначила, що втратила здоров'я, яке не можливо відновити, живе з постійним фізичним болем через тривалий час роботи в шкідливих умовах. Просить стягнути з відповідача публічного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_5" на її користь грошову суму в розмірі 192 000 гривен в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві.

Представник позивача по довіреності ОСОБА_6, в судовому засіданні позивні вимоги ОСОБА_4 підтримала і просила задовольнити їх в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача, у відшкодування моральної шкоди -192 000 гривен.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала в повному обсязі. Просила суд у задоволенні позивних вимог відмовити оскільки вважає, що вимоги не мають законодавчого підґрунтя відсутній факт моральної шкоди.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_4 працювала у шахтобудівельному управлінні рудника "Суха Балка" підземним машиністом підйому, з 21 грудня 1992 року по 05 травня 2010 року звільнена з посади по виходу на пенсію за віком по ст.38 КЗпП України. Працюючи в шахтобудівельному управлінні рудника "Суха Балка", ВАТ " Суха Балка" підземним машиністом підйому в період з 21.12.1992 року по теперішній час, виконувала роботи, по керуванню підйомною машиною під час спуску - підйому грузів і людей, перевірку її технічного стану, які 02.08.2000 року по теперішній час характеризувались запиленістю повітря робочої зони, яка перевищувала ГДК, внаслідок мавших місце випадків порушення нормативів провітрювання робочого місця, що піддержується актом №28 розслідування хронічного професійного захворювання від 15.03.2010 року п.ібта трудовою книжкою позивача.

Згідно висновку МСЕК від 16.04.2010 року позивачу встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 25% з 13 квітня 2010 безстроково. Рекомендоване медикаментозне лікування, ВМП, обстеження по лінії ЛКК.

Встановлено професійне захворювання - хронічне обструктивне захворювання легень першої - другої ст. (пиловий бронхіт першої - другої ст., емфізема легень першої - другої ст.) ЛН першого - другого ст. Захворювання професійне. Актом №28 розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 15 березня 2010 року, встановлена причина професійного захворювання позивача, робота на протязі 9 років 8 місяців в умовах запиленості повітря робочої зони, що перевищували ГДК і несприятливого мікроклімату: 1. Запиленість повітря робочої зони: пил з вмістом вільного кремнію діоксиду кристалічного від 10 до 70%: 4,2-4,4 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3 , що відмічено у п.17 акту.

Відповідно до п.19 акту встановлено, що адміністрацією підприємства було порушено законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативи, не виконали вимоги ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України „Про охорону праці", в частині створення на робочих місцях умов праці відповідно вимог нормативних актів з охорони праці.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, винним в отриманні позивачем професійного захворювання є відповідач.

Відповідно до наданих медичних документів, виписних епікризів, пояснень представника позивача в судовому засіданні, позивач ОСОБА_4 має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання, відчуває фізичний біль, який носить постійний характер, що несе незворотні зміни її здоров'я. Зазначені обставини викликають відчуття неповноцінності у позивача, через що вона переживає моральні страждання. Такі обставини носять суттєві зміни в життєвих стосунках, вона вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, змінити спосіб життя.

Суд вважає, що факт спричинення моральної шкоди позивачу ОСОБА_4 доведено, оскільки після встановлення професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності, позивачем понесені моральні страждання, пов'язані з професійним захворюванням, лікуванням, та неможливістю вести повноцінний спосіб життя.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п.13 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_5 України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що відповідно до ст..237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Приймаючи до уваги рішення Конституційного суду від 27.01.2004 року № 1-рп/2004 року -громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право стягнення на їх користь моральної шкоди. Відповідно до п.4.1 цього ж рішення, ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, завдають йому моральні і фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більшу моральну шкоду, чим працівник, що не втрачає професійної працездатності.

Крім того, рішенням Конституційного ОСОБА_5 України від 8 жовтня 2008 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту "б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування

від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (справа про страхові виплати) (справа № 1-32/2008), право громадян на відшкодування моральної шкоди, передбачене статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю відшкодовується за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Тому саме підприємство ПАТ "Євраз ОСОБА_5" повинне відшкодувати спричинену моральну шкоду позивачу ОСОБА_4

Однак, суд вважає, що заявлені вимоги позивача ОСОБА_4. про стягнення з відповідача ПАТ "Євраз ОСОБА_5" у відшкодування моральної шкоди 192 ОООгривень є завищеними, тому, на думку суду, з відповідача ПАТ "Євраз ОСОБА_5" необхідно стягнути на користь позивача суму еквіваленту відсотку втрати працездатності з урахуванням мінімальної заробітної плати, а саме у сумі 25 000 гривень, що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

На підставі ст..79,80,88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ПАТ "Євраз ОСОБА_5" на користь держави судовий збір - 94 гривен 10 копійок.

Керуючись ст.268, 1167 ЦК України, ст. 237-1 Кодексу законів про працю України, ст.ЛЗ Закону України "Про охорону праці", Рішенням Конституційного ОСОБА_5 України від 27.01.2004 року, Рішенням Конституційного ОСОБА_5 України №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, ст. 4, 10, 60, 212, 213, 214, 215,218 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_5" про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_5" на користь ОСОБА_4 у відшкодування спричиненої моральної шкоди 25 000 гривень.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_5" судовий збір у сумі 94 гривен 10 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення усіма учасниками процесу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу.