ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

і м е н е м    У к р а ї н и

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за заявою прокурора Чигиринського району Черкаської області про визнання незаконною постанови директора Чигиринського районного центру зайнятості населення Черкаської області від 30 червня 2004 року № 12 за касаційним поданням прокуратури Чигиринського району Черкаської області на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2005 року прокурор Чигиринського району Черкаської області на підставі статті 248-15 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року (далі - ЦПК України 1963 року) звернувся до Чигиринського районного суду Черкаської області із заявою про визнання незаконною постанови директора Чигиринського районного центру зайнятості населення Черкаської області від 30 червня 2004 року      № 12 про притягнення до адміністративної відповідальності керівника СТОВ “Медведівське” ОСОБА_1

В обґрунтування заяви послалася на те, що головним спеціалістом Чигиринського районного центру зайнятості у відношенні керівника СТОВ “Медведівське” ОСОБА_1 30 червня 2004 року складено протокол про адміністративне правопорушення у зв'язку з невиконанням останнім обов'язку своєчасно та повно сплати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

На підставі протоколу директором Чигиринського районного центру зайнятості населення Черкаської області 30 червня 2004 року винесено постанову № 12, якою керівника СТОВ “Медведівське” ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 165-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у вигляді штрафу в сумі 136 грн.

Вважає, що постанова про накладення штрафу винесена незаконно, оскільки директором Чигиринського районного центру зайнятості населення при винесенні постанови про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 порушено вимоги статті 244-9 КУпАП, пункт 4 статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Крім того, ОСОБА_1 було позбавлено права на захист.

На вказану постанову прокуратурою Чигиринського району 14 грудня 2004 року було внесено протест, але за результатами розгляду протест прокуратури Чигиринським районним центром зайнятості населення Черкаської області залишено без задоволення.

Просив визнати постанову директора Чигиринського районного центру зайнятості населення Черкаської області від 30 червня 2004 року № 12 незаконною.

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 24 січня 2005 року заяву прокурора Чигиринського району Черкаської області задоволено.

Визнано незаконною постанову директора Чигиринського районного центру зайнятості населення Черкаської області від 30 червня 2004 року № 12 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 165-3 КУпАП та її скасовано.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2005 року касаційну скаргу директора Чигиринського районного центру зайнятості Черкаської області частково задоволено.

Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 24 січня 2005 року скасовано. Заяву прокурора Чигиринського району Черкаської області залишено без розгляду.

Прокуратура Чигиринського району Черкаської області, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржила його в касаційному порядку. Просить його скасувати, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального права, та залишити без зміни рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 24 січня 2005 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України,  проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокуратури Чигиринського району Черкаської області задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Встановлено, що прокурор в порядку статті 248-15 ЦПК України 1963 року оскаржив постанову директора Чигиринського районного центру зайнятості населення про притягнення до адміністративної відповідальності керівника СТОВ “Медведівське” ОСОБА_1

Статтями 290, 293 КУпАП передбачено право прокурора на опротестування постанов в справах про адміністративні правопорушення і встановлено порядок розгляду відповідних протестів прокурора.

Прокурор оскаржив постанову про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи підприємства за вчинення адміністративного проступку не в порядку, визначеному КУпАП, а в порядку передбаченому статтею 248-15 ЦПК України 1963 року.

Також, пунктом 2 статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру” підставою представництва прокурором в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захищати свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій ( бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

В матеріалах справи відсутні данні про наявність вказаних підстав для представництва прокурором в суді інтересів фізичної особи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції правильно скасував рішення суду першої інстанції та на підставі пункту 3 статті 229 ЦПК України 1963 року залишив без розгляду заяву прокурора, оформлену відповідно до 248-15 ЦПК України 1963 року.

Судове рішення є законним і обґрунтованим.

Доводи касаційного подання правильність висновку суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то підстав для його скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційне подання прокуратури Чигиринського району Черкаської області залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2005 року у справі за заявою прокурора Чигиринського району Черкаської області про визнання незаконною постанови директора Чигиринського районного центру зайнятості населення Черкаської області від 30 червня 2004 року         № 12 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Судді                                                                               Панченко О.Н.

Весельська Т.Ф.

Горбатюк С.А.

Мироненко О.В.

Чумаченко Т.А.