ПОСТАНОВА Справа № 2-А-228/2009
ІМ»ЯМ УКРАЇНИ
24 липня 2009 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: головуючого – судді Петрюк Т.М.
при секретарі – Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровськ адміністративну справу за позовом Бобік Івана Васильовича до відділу державної автомобільної інспекції м. Дніпродзержинська , третя особа інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ м. Дніпродзержинська ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушенняю,-
ВСТАНОВИВ:
до суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ВДАІ м. Дніпродзержинська, третя особа ІДПС ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення посилаючись на слідуюче: постановою АЕ № 132117 по справі про адміністративне правопорушення від 11.04.2009 року ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська ОСОБА_1 на нього накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 300 грн, за немов би перевищення встановленої швидкості руху на своєму автомобілі ЗАЗ 110307 держномер НОМЕР_1 в м. Дніпродзержинську по вул. Дніпропетровській на 48 км/ год.
В постанові зазначається, що зйомка велася приладом «Візир», що не є приладом, який працює в автоматичному режимі, бо передбачає в своїй роботі керування інспектором ДАІ, згідно ст. 14-1 КупАП. Тому виходить що швидкість руху, яка зазначена на фотознімку була зафіксована в ручному режимі. В цьому випадку повинен був складатись протокол в двох примірниках, один з яких повинен вручатись особі, що притягається до адміністративної відповідальності. Незважаючи на це, протокол та фотознімок на місці скоєння правопорушення йому не показали, чим були порушені його права, а саме він не міг дати пояснення та скористатись правовою допомогою. Крім того відповідач не встановив особу, що керувала автотранспортом в момент скоєння правопорушення, а постанова виписана на його ім»я як власника транспортного засобу.
Відповідач не встановив ососбу , яка керувала транспортним засобом в момент скоєння правопорушення, а виписав постанову про накладення штрафу на його ім»я як на власника автомобіля, що й стало підставою звернення до суду.
В судовому засіданні позивач та представник позивача свої позовні вимоги підтримали в повному об»ємі давши пояснення фактично установлені матеріалами справи, крім того пояснив, що він пропустив строк на звернення так як спочатку намагався вирішити дане питання в добровільному порядку, їздив до м. Дніпродзкежиська. Навіть намагався заплатити штраф, але його послали до м. Дніпропетровська і так як він є інвалідом його стан здоров»я погіршився і він не зміг вчасно ні заплатити штраф, ні звернутись до суду.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за такими підставами: постановою АЕ № 132117 по справі про адміністративне правопорушення від 11.04.2009 року ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська ОСОБА_2 на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 300 грн, за перевищення встановленої швидкості руху на автомобілі ЗАЗ 110307 держномер НОМЕР_1 по м. Дніпродзержинську на 48 км/ год
В постанові зазначається, що 11.04.2009 року о 10 год 57 хв в м. Дніпродзержинську по вул. Дніпропетровській водій керував автомобілем ЗАЗ 110307 держномер НОМЕР_1 зі швидкістю 148 км на год, перевищив встановлену швидкість на 34 км/год Швидкість вимірювалась приладом «Візир» 0812544.
На наданій суду копії знімку видно автомобіль дн НОМЕР_1, видноавтомобіль сфлтографований ззаду з зазначенням номеру, але на фотознімку не видно місцевості на якій сфотографований автомобіл. Зазначена дата 1.04.2009 року, час 10:57:03 та його швидкість 108 км за год.
Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.
Проте з поданого суду фотознімку не можна зробити висновок де сфотографований автомобіль, чи в межах населенного пункту чи поза його межами. Відповідач в судове засідання для дачі пояснень не з»явився, тому суд з достовірністю не може з»ясувати цього питання.
п. 12.6 «г» Правил дорожнього руху в Україні встановлюється, що поза населеними пунктами дозволена швидкість 90 км./год
ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 кілометрів за годину.
Так як з поданих суду матеріалів суд не може визначити рухався автомобіль в межах населенного пункту чи ні. В постанові не зазначено, що даний автомобіль рухався з даною швидкістю в межах знаку 5.45. відповідно суд не може зробити висновок чи було перевищення його швидкості в межах встановлених ч. 1 ст. 122 КУпАп
Посилання позивача на те, що прилад «Візир» працює не в автоматичному режимі та йому відразу не вручили копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності на думку суду є безпідставними.
ст. 14-1 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері забезпечення безпеки руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото і кінозйомки, відеозапису, притягуються власники транспортних засобів.
Таким чином дія ст. 14-1 КУпАП поширюється як на засоби фіксації, що працюють в автоматичному режимі так і на засоби фіксації, що працюють не автоматичному режимі.
Що стосується особливостей фіксації приладом «Візир», то згідно методичних рекомендації роботи з цим приладом є три види фіксації приладом «Візир»: в складі екіпажа патрульного автомобіля, при цьому працівники одягнені в формений одяг, автомобіль має кольорографічне пофарбування, проведення негласного контролю за режимом швидкості автотранспорту та в складі групи автопатрулів. В першому та останньому випадку, контроль здійснюється групою працівників ДАІ, які дійсно повинні бути вдягнені в форменний одяг, рухатись на авторатспорті з розпізнавальними знаками, в цих випадках, при фіксації порушення ПДР, водій, що допустив порушення зупиняється інспектором та йому вручаються складені документи.
Так як відповідач не з»явився в судове засідання та не дав пояснення який вид фіксації застосовувася в даному випадку, відповідно суд не може зробити висновок правомірними чи неправомірними були дії відповідача, необхідно було складаи протокол та зупиняти позивача для дачі пояснень чи ні.
За таких обставин суд вважає за потрібне скасувати постанову № 132117 від 11.04.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Суд вважає, що позивачеві потрібно поновити строк на звернення до суду, так як після отримання постанови про притягнення його адміністративної відповідальності він намагався вирішити данне питання в добровільному порядку. Навіть заплатитьи штраф, але через відідаленність місця виконання та поганного стану здоров»я не зміг цього зробити. Тому суд вважає поважною причину пропуску строку позовної давності позивачем
На основі ст. 14-1, 122 ч. 1 287, 288, 289 КУпАП, п. 12.4, п. 12.6 «г» Правил дорожнього руху України керуючись ст. 6,17, 71, 86, 100, 122,159, 161 КАС України , - суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати поважною причину звернення до суду та відновити ОСОБА_1 строк на адміністративне оскарження.
Скасувати постанову іспектора дорожньо - патрульної служби ВДАІ м. Дніпродзержинська ОСОБА_2 АЕ № 132117 від 11.04.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області шляхом подачі заяви протягом десяти днів з моменту її проголошення . Скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви через Верхньодніпровський районний суд. Або шляхом подачі скарги протягом 10 днів з моменту проголошення постанови.
Головуючий: