Судове рішення #5544537

                                                                                                    Справа №2- а- 216 / 2009р

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         08 липня 2009 року                                                        Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                   Дніпропетровської області

 в складі: головуючого судді- Петрюк Т.М.

                 при секретарі -Рудовій Л.В  

   розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.Верхньодніпровськ адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації про стягнення заборгованості по виплаті матеріальної допомоги,

                                                                      ВСТАНОВИВ :

          До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті матеріальної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з травня 2007 року по січень 2009 року на сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та доньку – ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 року  народження в загальній сумі 21110 грн. 50 коп., , а також інфляційні виплати за  даний період та 3% річних, посилаючись на те, що в зв'язку з народженням дітей вона отримувала  призначену відповідачем допомогу по догляду за малолітніми  дітьми  до  досягнення ними віку трьох років.

          Вона вважає, що розмір нарахованої та виплаченої їй їй державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними  трирічного віку повинен відповідати рівню прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, оскільки розмір такої допомоги встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та повинен виплачуватися в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який в свою чергу встановлюється Законом України «Про державний бюджет України на 2007р» . Тим же Законом України «Про державний бюджет України» була призупинена дія ч.1 ст.15 Закону  «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Рішенням Конституційного суду України №6 рп/2007р було визнано неконституційним положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007р» в частині зупинення дії ч.1 ст.15 Закону  «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Відповідачем  нарахування та виплата їй  державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в вище зазначеному розмірі не проводилась, що й стало підставою звернення до суду.

       В судовому засідання позивач підтримала позовні вимоги,  давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.

         Представник відповідача- Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації  в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, під час попереднього судового засідання позовні вимоги  не визнав.

    Суд, вислухавши пояснення позивача, з'ясувавши зміст позовних вимог, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

    Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, її посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Частиною 3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

    Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей відом до шести років.

    Абзацом 3 частини 2 ст.56 Закону україни «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн., для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Пунктом 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія статті 12, ч 1 ст.15 та пункту 3 розділу 8 «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

    Встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача – територіального управління праці та соціального захисту населення – у зв'язку з народженням 02 травня 2007 р двох дітей сина – ОСОБА_2 та  доньки – ОСОБА_3

    Відповідачем була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відповідні виплати проводились з урахуванням положень пункту 14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що підтверджується довідкою № 158 від 18 травня  2009р.

    Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, положення абзацу третього частини другої статті 56, пункту 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність як такі, що визнані неконституційними. Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

    Враховуючи викладене, суд вважає, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, слід керуватися ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та становити: з 01.01.2007 року по 01.04.2007 року суму 434грн щомісячно, з 01.04.2007 року по 01.10.2007 року суму 463грн щомісячно, з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року включно суму 470 грн. щомісячно.

            Враховуючи зазначені суми, розмір недоотриманої позивачки допомоги до догляду за дітьми ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, до досягнення ними трирічного віку за 2007 рік складає:

 - з 9 липня 2007 року по 31 липня 2007р суму 535. 13грн. (463грн : 31 х 22) х2 – 124.87грн);

- за серпень 2007 року суму 660. 71 грн (463грн –132.64грн) х2;

- за вересень 2007 року суму 657. 10 грн (463грн – 134.45грн) х2;

- за жовтень 2007 року суму 667.75 грн (470грн – 136.13 грн)х2;

- за листопад 2007 року суму 659.90  грн (470грн – 140.05грн)х2;

- за грудень 2007 року суму 659.80 (470грн – 140.10грн)х 2;

    Загальна сума недоотриманої  позивачкою допомоги по догляду за дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3  за липень-грудень 2007 рік складає 3840.39грн.

          Дана сума підлягає стягненню з відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації - на користь позивача, оскільки на місцеві територіальні управління  праці та соціального захисту населення покладено обов'язок поставити на облік, нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років.

     Вирішення питання про відповідність внесених змін до ст.15 Закону України «Про державну допомоги сім'ям з дітьми» Конституції України належить виключно Конституційному Суду України, що прямо передбачено ст.147 Конституції України.

    Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача лише за 2007 рік, починаючи з дня ухвалення рішення Конституційним судом України, тобто з 09 липня 2007 року.

            Суд вважає, що позивачеві потрібно поновити строк звернення з позовом до суду, так як про рішення Конституційного Суду їй стало відомо лише на початку 2009 року і вона відразу після цього почала збирати всі необхідні документи та подала позов до суду

             Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог про стягнення  недоплаченої допомоги по догляду за дітьми 2008 рік та січень 2009 року, суд вважає, що дані вимоги задоволенню не підлягають за такими підставами.

                   Відповідно до п. 3 ст.15 прикінцевих положень ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми” та п. 22 Порядку  призначення та виплати державної допомоги сім”ям з дітьми №1751 від 27.12.2001 року дана допомога призначалась та виплачувалась  позивачці в розмірі. Що дорівнює різниці між: з1 січня 2008 року 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 грн., які виплачувались позивачці.

                22 травня 2008 року було прийняте  рішення Конституційного Суду України № 10-рп яким визначалось відповідність Конституції України норм чинного законодавства в галузі соціальних виплат.  Цим рішення не було визнано неконституційними норми ЗУ “Про державну допомогу сім”ям з дітьми та положення призначення та виплати такої допомоги.

                Починаючи з січня 2009 року позивачка вийшла на роботу до закінчення  відпустки по догляду за дитиною, що підтверджується довідкою Верхньодніпровської райдержадміністрації.

                Тому суд вважає, що підстави для перерахунку призначеної та виплаченої позивачці допомоги  по догляду за дитиною в 2008 та січня 2009 року відсутні.

                  Суд вважає, що позовні вимоги позивачки в частині стягнення інфляційних вират та 35 річних  підлягають частковому задоволенню в межах задоволення позовних вимог про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, тобто за період з липня 2007 року по 01. січня 2008 року, саме інфляційні витрати в  сумі 2154 грн., 84 коп., та 258 грн. – 3% річних

    Відповідно до вимог ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Таким чином, на користь позивача суд стягує судові витрати у сумі 03 грн., 40 коп. які сплачено позивачем при зверненні до суду.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 71, 159-163 КАС України, суд-

                                                         ПОСТАНОВИВ :

      Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

              ОСОБА_1 поновити строк для звернення до адміністративного суду.

       Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації в частині відмови провести перерахунок державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьох річного віку відповідно до Закону України “ Про державну допомогу сім”ям з дітьми за період з 9 липня 2007р по 31 грудня 2007р- неправомірними.

      Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на сина- ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року та доньку – ОСОБА_3 за період з 9 липня 2007р по 31 грудня 2007р  в сумі 3840 грн. 39  коп. та суму заборгованості 3% річних - 258 грн та суму на інфляційні виплати 2154 грн84 коп.

            Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

           В задоволенні  решти позовних вимог- відмовити.

          Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту її оголошення шляхом подачі заяви про її оскарження до Верхньодніпровського районного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви через Верхньодніпровський районний суд Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом  10 днів з моменту проголошення постанови.

 


Головуючий

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація