Справа № 2-а-472/2009 р оку
ПОСТАНОВА
ІМ” ЯМ УКРАЇНИ
16 липня 2009 року місто Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Степаненко Г.І.
при секретареві Хвостенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС БДПС м.Харкова правпрщика міліції ОСОБА_2 про відміну постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектопра ДПС БДПС м.Харкова прапорщика міліції ОСОБА_2, в якій вказує, що 16 травня 2009 року він отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення. В постанові зазначено, що 10 квітня 2009 року о 13 годині 19 хвилин він керував транспортним засобом ВАЗ 21056, державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Полтавський шлях, 181-А, зі швидкістю 92 кілометри за годину, перевищив встановлену швидкість руху на 32 кілометри за годину, що зафіксовано приладом фіксації порушень ПДР, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності накладено адміністративне стягнення у розмірі 310 гривень. Він вважає винесену постанову необгрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, поскільки при розгляді справи не були з”ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки правопорушення за яке законом встановлено адміністративну відповідальність, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до КУпАП є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним з джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі, не складався, під розписку позивачеві не вручався, його ніхто не зупиняв, ніяких пояснень з цього приводу він нікому не давав.
У вищевказаному випадку були порушені його права, свободи та законні інтереси, оскільки інспектором ДПС ГУМВС України в м.Харків винесено постанову про накладення адміністративного стягнення всупереч нормам прямої дії Конституції України, так як не було встановлено особу, яка керувала транспортним засобом і вчинила правопорушення. З постанови та фото- зйомки не передбачено місцезнаходження автомобіля та чітко не вказано в яку саме сторону рухався автомобіль, чи дійсно це було перевищення швидкості взагалі. Крім того прилад “Візир”, як і інший прилад за своїми технічними характеристиками може фіксувати швидкість автомобіля, який рухався поруч, так і автомобіля, який рухався назустріч. В постанові вказано лише серійний номер приладу фіксації, хто склав постанову, але хто проводив фото- фіксацію за допомогою вимірювача швидкості “Візир - 0812454”, ці дані відсутні.
Копія постанови отримана позивачем обмежує його в можливості своєчасного оскарження постанови. При винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності порушені його права як громадянина України, встановлені Конституцією України і ст.268 Кодексу України “Про адміністративні правопорушення”.
Позивач вважає, що постанова не відповідає вимогам закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій правопорушника.
В судовому засіданні позивач позов підтримав і пояснив,що відповідач грубо порушив ст.14-1 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», тому що застосував фото- його автомобіля приладом, який працював не у автоматичному режимі, а також грубо порушив його права встановлені Конституцією України і ст. 268 Кодексу.
Представник ІДПС БДПС м.Харків та відповідач ОСОБА_2. в судове засідання не з’явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені, що підтверджується розписками про одержання повісток.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали по справі та дослідивши надані докази, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як свідчать матеріали справи, постановою інспектора ДПС БДПС м.Харків ОСОБА_2 від 10 квітня 2009 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 310 гривень, за правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, в постанові зазначено, що 10 квітня 2009 року він керував автомобілем “Шкода”, державний номерний знакНОМЕР_1, по вул. Полтавський шлях, 181, зі швидкістю 92 кілометри за годину, перевищив встановлену швидкість руху на 32 кілометри за годину, що зафіксовано приладом фіксації швидкості дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експертів, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей, документів, а також іншими документами.
Згідно ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органом громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 КУпАП, а саме у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кіно - зйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кіно- і відео- зйомки.
Однак, відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст.251 КУпАП та Інструкції з організації провадження та діловодства у спрвах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху затвердженої наказом МВС України від 22 жовтня 2003 року № 1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2003 року за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі не складався, під розписку заявникові, як це передбачено ч.2 ст. 254 КУпАП, не вручався.
Вимірювач “Візир”, на який йде посилання в оскаржувальній постанові по справі про адміністративне правопорушення не відноситься до технічних засобів, працюючих в автоматичному режимі, про який вказує ст.258 КУпАП.
Відповідно до ст.14-1 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» фіксація швидкості руху повинна вестися засобами фото- кіно- або відео- зйомки, які працюють у автоматичному режимі. Тому фіксація швидкості автомобіля під управлінням ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону і не сприяє виконанню основних завдань міліції, зокрема ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео- фіксації, оскільки він знаходився у співробітника ДАІ, який керувався ним безпосередньо або через комп’ютер і ним визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість або об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу. За таких обставин працівник ДАІ визначив своє завдання не попередити правопорушення, а зафіксувати його.
Згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолакційним відео- записуючим вимірювачем швидкості “Візир”, цей прилад забезпечує відеозапис (фотографування) порушеного швидкісного режиму або інших ситуацій, як в стаціонарному, так і в патрульному режимі роботи управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемикачами, усі настройки приладу є “умовними” і потребують настроювання приладу кожний раз під конкретний тип автодороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасно автоматизованої обробки ВШ “Візир” не містить. В розділі 6 Методичних рекомендацій описані орієнтовані методи роботи з ВШ “Візир”, де вказується на необхідність складення інспектором протоколу в разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою ВШ “Візир”, що також узгоджується з вимогами ч.2 ст.254 КУпАП.
Відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо - патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України 13 листопада 2006 року № 1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили Інструкцію та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР, необхідно мати відомості про цих співробітників. У постанові відсутні дані про те, хто саме проводив фото- фіксацію за допомогою вимірювача швидкості «Візир 0812454”.
У відповідності до статей 10-15 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Таких документів відповідач суду не надав.
Згідно ч.5 ст.285 КУпАП у випадках, передбачених ст.258 КУпАП копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено на місці вчинення правопорушення.
Однак в порушення зазначених вимог закону постанова по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1. не вручалася.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить обставин, які б встановлювали перевищення Обихвістом М.П. швидкості руху, постанова не містить опису обставин, які підтверджують наявність події вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
Ст.59 Конституції України і ст.268 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» встановлені права громадянина, який притягується до відповідальності державним органом чи посадовою особою такого органу. Зокрема, гарантується право громадянина знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення і заперечення на обвинувачення, право на захист. Ці права позивача грубо порушені. І лише це порушення може бути підставою для визнання постанови недійсною.
Згідно ухвали суду від 27 травня 2009 року відповідач зобов”язаний представити суду докази по справі, а саме:
-сертифікат на даний прилад;
-журнал реєстрації приладів, які використовуються з метою фіксації порушень ПДР;
- маршрутний лист від 10 квітня травня 2009 року виданий відповідачеві і який автомобіль в цей день був закріплений за ним при виконанні ним службових обов’язків;
- підтвердження про передачу приладу «Візир – 0812454» для використання 10 квітня 2009 року ОСОБА_2 Ухвала суду не виконана.
Копія постанови отримана позивачем обмежує його в можливості своєчасного оскарження постанови, передбаченого ст.ст.287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справа розглядається судом у порядку адміністративного судочинства. Відповідно до ч.3 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. А відповідно до ч.2 ст.71 цього ж Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це означає, що в обов’язок позивача не входить доказування правомірності своїх дій. Вони є правомірними, якщо відповідач не довів їх неправомірності допустимими законом доказами.
Керуючись ст. ст.14-1, 247, 268,285,287-289 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції України, ст.ст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» ст.ст.4,8,11,70,71,94,99,156,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ІДПС БДПС м.Харкова прапорщика міліції ОСОБА_2 від 10 квітня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП.
Постанову АХ № 108691 від 10 квітня 2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за ч.1 ст.122 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» на ОСОБА_1, винесену інспектором ДПС БДПС м.Харкова прапорщиком міліції ОСОБА_2 – скасувати.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП - провадженням закрити.
П останова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Валківський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення повної постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: