Справа № 2-793/2009

                                                                        ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2009 року                                                           Верхньодніпровський районний суд

                                                                                               Дніпропетровської області

В складі :  головуючого  – судді Петрюк Т.М.

                  При секретарі  - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на  непрацездатну дружину,_

                                                          ВСТАНОВИВ:

     До суду звернулась позивач ОСОБА_1, з позовом про стягнення аліментів на непрацездатну дружину  до відповідача ОСОБА_2, посилаючись на слідуюче: з відповідачем вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 02.06.2006 року, шлюб зареєстрований відділом РАЦС Верхньодніпровського районного управління юстиції. Від шлюбу дітей не мають.

      На початку сімейного проживання відносини між нею та відповідачем були нормальними, потім відповідач почав зневажливо відноситись до неї, ображати, не з»являтись додому не пояснюючи причин.

        Все це негативно вплинуло на стан її здоров»я, вона нервула втратила спокій, останній рік почала хворіти, в неї було встановлено захворювання на тиротоксікоз та зроблено операцію. Вона перебувала на лікуванні в клінічній лікарні № 4 м. Дніпроптеровська з 14.03.2008 року оп 04.04.2008 року. Їй рекомендовано подальший нагляд лікаря та постійне вживання медикаментів, які вона купує за власні кошти.

       Після захворювання чоловік почав ще гірше ставитись до неї, його дратувала відсутність грошей, так як в зв»язку з хворобою вона змушена була залишити роботу в технікумі. В неї залишилась лише пенсія в розмірі 600-650 грн. крім пенсії інших прибутків  в неї немає.

         Цих коштів їй не вистачає на життя, на придбання медикаментів. Відповідач має можливість надавати їй допомогу. Але цього не робить, натомість вигнав її з будинку, де вони разом проживали, що й стало причиною звернення до суду.

    В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.,

    Відповідач в судові засідання неодноразово  не з»явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутність не подав.

    Вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за такими підставами: з відповідачем позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з 02.06.2006 року, шлюб зареєстрований відділом РАЦС Верхньодніпровського районного управління юстиції. Від шлюбу дітей не мають.

     Згідно поданих до суду медичних документів позивачка перебувала на лікуванні в клінічній лікарні № 4 м. Дніпропетровська з 13.03.2008 року по 04.04.2008 року, де їй зроблено операцію. В подальшому проходила лікування в Верхньодніпроській ЦРБ з 19.05.2009 року по 29.05.2009 року, де на лікування було затрачено нею 748 грн 50 коп., згідно поданого розрахунку лікарні.

     Відповідно до ст. 75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

      Непрацездатним є той із подружжя, який досяг пенсійного віку , встановленого законом, або є інвалідом  1,П чи Ш групи

      Судом встановлено, що позивачка є непрацездатною так як досягла пенсійного віку. Крім того  вона хворіє та потребує періодичного медичного нагляду та вживання ліків, що підтверджується медичною документацією

     Таким чином судом встановлено, що позивачка стала непрацездатною за віком в період перебування у шлюбі з відповідачем, згідно запису в трудовій книжці звільнена з займаної посади в зв»язку з виходом на пенсію 06.09.2006 року.

               З 2008 року позивачка почала хворіти, їй зроблено операцію, з цього часу вона потребує   медичного нагляду та вживання лікарських засобів.

           Згідно довідки з пенсійного Фонду розмір її заробітної плати складає 668 гр.

            Перевірити матеріальний  стан відповідача суд не має можливості, так  як судові засідання він не з»являється, та де саме отримує пенсію позивачу та судові не відомо.

      Відповідно до п. 4 ст. 75 СК України один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія або доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують прожиткового мінімуму, встановленого законом.

          Позивачка хоч і отримує пенсію не нижчу встановленого прожиткового мімімуму, але в зв»язку з хворобою потребує додаткових коштів для проживання.

       Вона має двох повнолітніх дітей, які в даний час надають їй  певну допомогу, так син забезпечує житлом, донька недає кошти та купує ліки по мірі можливості. Але так як донька та син мають маленьких дітей, у сина дитина хвора на ДЦП, вони в повній мірі не мають можливості її забезпечити.

      За таких обстави суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1., задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_2., аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі 200 грн.

      Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підялгають стягненню судові витрати судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

     На основі ст. 75, 76, 80 СК України, керуючись ст. 10, 60, 88, 212 ЦПК України, суд,-

                                                                    ВИРІШИВ

       .

        Стягнути з  ОСОБА_2, 31.08.1947 року народження, уроженця с. Бородаївські Хутори Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в зв»язку з непрацездатністю в твердій грошовій сумі 200 грн, щомісячно з 15.05.2009  і до зміни матеріального становища чи стану здоров»я позивача

    Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 51 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

        Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його оголошення, шляхом подачі заяви про його оскарження до Верхньодніпровського районного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви, через Верхньодніпровський районний суд. Або шляхом подачі Апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення суду

       Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем протягом 10 днів з моменту його отримання, шляхом подачі заяви про його скасування до Верхньодніпровського районного суду.

 Головуючий