Справа № 2-А-505/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2009 р. Кіровський районний суд АР Крим у складі:
головуючого - судді Буцмак Ю.Є., при секретарі - Дранич Л.Ф.,
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим, про поновлення пропущеного строку, покладення обов»язку,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів без зазначення конкретного періоду, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь недоплачену щомісячну допомогу за період з 1.02.2006 р. по 31.01.2009 р. відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 3886,50 грн., як дитині війни, посилаючись на те, що є особою, яка відповідно до ст.1 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” має статус ”дитина війни”. Вказує, що відповідно до ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” його пенсія повинна бути збільшена на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ст.28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому відповідно до статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік». Позивач вказує що його законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних нормативно-правових актів, про порушення його прав йому стало відомо лише після їх висвітлення у засобах масової інформації.
Позивач просить справу розглянути у його відсутності (а.с.3).
Відповідач надіслав до суду заперечення на позов, в якому просить справу розглянути у відсутність його представника, у запереченні позов не визнав, просить у його задоволені відмовити посилаючись на те, що до ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни, а після визнання Конституційним судом України рішенням від 22.05.2008 р. окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та Розділу 2 Внесення змін до деяких законодавчих актів України неконституційними, розмір зазначеної допомоги був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530. Відповідно до зазначеного у постанові КМУ розміру позивачу була виплачена у 2008-2009 р.р. зазначена допомога. Просить до строку виплати допомоги застосувати вимоги ст.ст. 99,100 КАС України та з цієї підстави у задоволенні позову відмовити. Просить також у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Судом проведений розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ст. 122 ч.3 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст.ст.11,71,99,100 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними
суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності
2.
покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Згідно з ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.ст.1,28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим
Законом. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладений у такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. визнаний таким, що не відповідає ОСОБА_2 України (є неконституційним).
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ст. 54 «Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає з 1січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня, а також на 2009 р. – 498 грн.
Судом досліджені:
Копія паспорту позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4);
Копія пенсійного посвідчення позивача, з відміткою, що він є дитиною війни (а.с.5);
Заперечення Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі від 25.06.09 р.
на позов (а.с.9);
Довідка Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі про розмір виплати позивачу за період з січня 2008 р. по січень 2009 р., відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с.10).
Суд визнає, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в т.ч. право на отримання державної соціальної допомоги, відповідно до ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”.
Правовідносини сторін регулюються ст.ст. 1,3,6,8,19,21,22,46,56,58,64,68,75,92,95,96,152 ОСОБА_2 України, Законом України ”Про соціальний захист дітей війни” (зі змінами та доповненнями), в редакції що діяла в спірний період, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 яким підпункт 2 пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. визнаний таким, що не відповідає ОСОБА_2 України (є неконституційним).
Згідно з ст.ст. 8,19,22,46,152 ОСОБА_2 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші
3.
нормативно правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2
України гарантується. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені ОСОБА_2 та Законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд визнає, що позивач, яка у період з 1.02.2006 р. по 17.05.2008 р. повинен був (мав можливість) дізнатися про порушення його прав, при отриманні пенсії, у т.ч. про її підвищення відповідно до Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”, звернувшись до суду 18.05.2009 р. з вказаним адміністративним позовом (а.с.2), враховуючи наполягання на цьому відповідача, у письмовому запереченні від 25.06.2009 р., пропустив, передбачений ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав. При цьому суд визнає, що позивач не надав належні докази про пропуск ним річного строку звернення до суду з поважної причини.
Суд, з урахуванням вищевикладеного, дійшов висновку, що відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду і це є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову в частині його позовних вимог за період з 1.02.2006 р. по 17.05.2008 р.
Суд визнає, що Управлінням Пенсійного Фонду України в Кіровському районі АРК за період з 18.05.2008 р. по 21.05.2008 р. позивачу підвищення та виплата пенсії здійснювались відповідно до Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” (зі змінами та доповненнями), в редакції що діяла в спірний період, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.
Суд, з урахуванням вищевикладеного, дійшов висновку, що вимоги позивача за період з 18.05.2008 р. по 21.05.2008 р. не підлягають задоволенню.
Суд визнає, що оскільки положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені ст. 6 Законом України ”Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 є чинними в період з 22.05.2008 р. по 31.01.2009 р., тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади та їх посадові особи не можуть свідомо зменшувати ці виплати. Причому право на отримання зазначеної державної соціальної допомоги має безумовний характер, і не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету.
Суд дійшов висновку, що різниця між фактично виплаченою та тією що належала до виплати відповідно до ст. 6 Законом України ”Про соціальний захист дітей війни” щомісячної державної соціальна допомога позивачу як дитині війни за період з 22 травня 2008 р. по 31 січня 2009 р., складає 783,80 грн., згідно наступного розрахунку в межах заявлених позовних вимог:
підлягало нарахуванню, виплаті - ст. 6 Закону виплачено - пост. КМУ № 530
червень 144,30 грн.= 481х30% 48,10
липень-вересень 433,80 грн.= (482х30%)х3 м. 144,60
жовтень-грудень 2008 р. - 448,20 грн.= (498х30%)х3 м. 149,40
січень 2009 р. – 149,40 грн.=(498х30%) 49,80
Всього: 1175,70 грн. 391,90 грн.
4.
Суд вважає, що відповідач на користь позивача за період з 22.05.2008 р. по 31.01.2009 р. недоплатив різницю підвищення його пенсії відповідно до ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 783,80 грн.
Суд визнає неспроможними доводи відповідача щодо неможливості здійснити перерахунок пенсії з тих підстав, що законодавством не визначено порядок здійснення перерахунку
(підвищення) пенсії відповідно до ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”, оскільки право позивача на соціальний захист гарантоване ст.46 ОСОБА_2 України. Суд не
вважає підставою для відмови в задоволенні позовних вимог відсутність законодавчо визначеного порядку здійснення перерахунку пенсій. Окрім цього ст.1 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається Законом України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; відповідно до ст.7 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тобто визначено джерело фінансування даних соціальних гарантій.
Відповідно до ст.17 Закону України ”Про виконання рішень та застосування практики
Європейського суду з прав людини ” суди застосовують практику Європейського суду з прав
людини як джерело права. Європейський суд вирішуючи справу "Кечко проти України"
(заява № 63134/00) зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки
виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи
закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо
чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги,
необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах,
доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).
Від сплати судових витрат відповідача слід звільнити з урахуванням його фінансування з
бюджету.
На підставі ст.ст. 8,19,22,46,152 ОСОБА_2 України, ст.ст. 6,7 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», пунктів 2,5,6 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 р. у справі № 1-28/2008, керуючись ст.ст.9-11,71,99,100,122 ч.3, 159-163 КАС України, суд,
постановив :
Позов задовольнити частково.
У поновленні ОСОБА_1 пропущеного строку для звернення до суду за період з 1.02.2006 р. по 17.05.2008 р., відмовити.
Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі АРК нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну допомогу, в розмірі 783 (сімсот вісімдесят три) грн. 80 коп. відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 р. по 31.01.2009 р.
В задоволенні інших позовних вимог позивача відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду
через Кіровський районний суд АР Крим, в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя
Кіровського районного суду АРК ОСОБА_3