Справа№ 626/596/16-а

Номер провадження 2-а/620/8/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2016 року о 10-20 год Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Огієнка Д.В.,

при секретарі – Ніколенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Зачепилівка адміністративну справу №626/596/16-а за позовом ОСОБА_1 до Красноградського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та поновлення виплати пенсії за віком, -

У С Т А Н О В И В:

13.04.2016р. до Зачепилівського районного суду Харківської області в порядку ст. 22 КАС України з Красноградського районного суду Харківської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Красноградському районі Харківської області про визнання дій протиправними та поновлення виплати пенсії за віком, в якому вона зазначила, що перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Красноградському районі Харківської області (надалі заміненого правонаступником) з 22.05.2015р. як одержувач пенсії за віком на загальних підставах згідно положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». З 01.04.2015р. законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015р. внесені зміни до абзацу 2 частини 1 статті 47 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо тимчасового призупинення виплати пенсії (щомісячного грошового утримання), призначених відповідно до цього закону у період з 01.04.2015р. по 31.12.2015р. особам (крім інвалідів 1,2,3 групи та учасників бойових дій, на яких поширюється дія п.1 ст. 10 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах передбачених, зокрема, Законами України «Про державну службу» і «Про судоустрій та статус суддів». Враховуючи те, що позивач працює на посаді судді Красноградського районного суду Харківської області з 01.04.2015р. виплату пенсії їй призупинено. Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015р. у разі неприйняття до 1 червня 2015р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються відповідно, зокрема, до Законів України «Про державну службу» і «Про судоустрій та статус суддів». Вказаний в п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015р. закон з 01.06.2015р. не прийнятий. Таким чином, на теперішній час, особам, які підпадають під дію закону України «Про державну службу» пенсія призначається відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Тому, з 01.06.2015р. посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» та щомісячного грошового утримання на умовах, передбачених ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», у зв’язку з чим , передбачені ч.1 ст. 47, ст. 54 Закону України №1058 підстави для невиплати їй пенсії відповідно до цього закону, на думку позивача, відпали, і з 01.06.2015р. перешкоди для виплати їй вказаної пенсії відсутні. На звернення позивача до відповідача про поновлення виплати їй пенсії з 01.06.2015 р. ОСОБА_1 отримала відмову. Тому, вона звернулася до суду з вимогами визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в Красноградському районі Харківської області щодо призупинення виплати їй пенсії за віком з 01.04.2015р. та зобов’язати відповідача поновити їй виплату пенсії за віком з 01.06.2015р. на загальних підставах.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула. Проте, заявою від 19.04.2016р. просила розглядати справу без її участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. 04.05.2016р. відповідач поштою надав заперечення проти позову, в яких пославшись на положення абз. 2 ч.1 ст. 47 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ст. ст. 99, 100 КАС України, просив суд ухвалити взаємовиключні рішення, а саме: 1) залишити позовну заяву без розгляду; 2) вирішити питання про пропущення термінів звернення до суду; 3) відмовити у задоволенні позову. Окрім того, посадова особа відповідача – ОСОБА_3 у своїх запереченнях проти позову припустив вислови, що свідчать про неповагу до суду, виділивши жирним шрифтом слова «…що є грубим порушенням норм процесуального законодавства». Тому, питання поставлене відповідачем в абзаці, що містить вказаний вислів, суд по суті згідно положень ст. 12 КАС України не розглядає. Та вважає за необхідне відреагувати на цей прояв неповаги до суду окремою ухвалою на адресу Пенсійного Фонду України.

Вислухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, а саме:

- квитанцію про сплату судового збору в сумі 551,20 грн.;

- позовну заяву;

- довідку з місця роботи позивача від 04.04.2016р. №02-21/2/16;

- копію паспорту та РНОКПП позивача;

- копію звернення від 25.02.2015р.;

- копію листа УПФУ від 09.03.2016р. №6-07/16;

- копію листа УПФУ від 31.03.2016р. №2444-07/16;

- копію листа ГУ УПФУ від 28.03.2016р. №4940-07/20;

- копію листа УПФУ від 09.03.2016р. №6-07/16;

- копію листа УПФУ від 02.03.2016р. №1824-07/16;

- копію протоколу №483 від 04.06.2015р.;

- копію довідки від 11.03.2016р. №1928-13/16;

- ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 04.04.2016р.;

- заяву позивача від 19.04.2016р.;

- копію витягу з реєстру щодо відповідача станом на 30.03.2016р.;

- поштові повідомлення;

суд встановив, що під час вирішення спору слід керуватися наступними нормами права:

- ч.4 ст. 99 КАС України: «Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень»;

- ч.2 ст. 71 КАС України: «В адміністративнихсправах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову»;

- ч.1 ст. 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України»;

- абз. 2 та 3 частини 1 статті 47 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 02.03.2015р.: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу","Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються»;

- абз. 1-5 частини 5 статті 141 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 02.03.2015р.: «5. Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до цієї статті або право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", щомісячне довічне грошове утримання, призначене відповідно до цієї статті, не виплачується;

у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ) на інших посадах/роботах щомісячне довічне грошове утримання, розмір якого перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2016 року виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується у повному розмірі»;

- абз. 2 та 3 частини 1 статті 47 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 24.12.2015р.: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються»;

- абз. 1-5 частини 5 статті 141 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 02.03.2015р.: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;

у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах щомісячне довічне грошове утримання, розмір якого перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2017 року виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується у повному розмірі»;

- п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015р.: «У разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру","Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України».

Суд вважає доведеними наступні факти. Позивач на день звернення до суду обіймає посаду судді Красноградського районного суду Харківської області (а.с.3-6). З 1 квітня 2015р. позивачу припинено виплату пенсії за віком, у зв’язку з чим позивач зверталась до відповідача (а.с. 7-9) та отримала відмову у поновленні виплати пенсії за віком (а.с.10-16).

Враховуючи на те, що відповідь на звернення позивача про поновлення виплати пенсії за віком, яка розглянута відповідачем в порядку, встановленому законом України «Про звернення громадян», в якій, зокрема, зазначено, що в разі незгоди з висновками вказаного листа позивач має право звернутись до судових органів або до Пенсійного Фонду України, направлена позивачу 09.03.2016р., а позивач звернулась до суду 04.04.2016р., про що свідчить ухвала Красноградського районного суду від 04.04.2016р. (а.с.19,20), вона звернулась до суду упродовж місячного строку, встановленого ч. 4 ст. 99 КАС України. Окрім того, невиплата пенсії за віком є юридично – значимим фактом, який триває упродовж всього часу невиплати. При цьому, саме формулювання вищенаведеної норми п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015р. свідчить про необхідність невизначеного за терміном очікування суб’єктів права на скасування відповідних норм законодавства стосовно пенсійного забезпечення окремих категорій громадян. Таке очікування дає право особі на власний розсуд визначити розумність такого очікування до вжиття заходів на захист свого права, в тому числі, в судовому порядку. Отже, підстав для вирішення питання про поновлення строку звернення до суду на момент відкриття провадження по справі не існувало. Тому, посилання відповідача на ст. 99 КАС України у своєму відзиві є неспроможним.

Вирішуючи питання по суті спору, суд дійшов висновку, що відмова у поновленні виплати пенсії за віком позивачу є правомірною, так як у 2015 році діяли та діють на день розгляду справи судом вищенаведені норми законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про судоустрій і статус суддів» у редакціях відповідно від 02.03.2015р. та від 24.12.2015р., з яких однозначно вбачається, що тимчасово в період з 01.04.2015р. по 31.12.2016р. пенсії за віком працюючим суддям не виплачуються. При цьому, посилання позивача на те, що ці норми втратили силу відповідно до п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015р., суд визнає неспроможним, так як буквальне тлумачення цієї норми права дозволяє дійти висновку про те, що Верховна Рада України встановила імператив, який має бути реалізований у формі відповідного закону про скасування певних законів чи їх окремих положень. Водночас, з цієї норми не вбачається, що вона набуває чинності автоматично з 01.06.2015р. Тобто, не застосовано конструкцію «втрачає чинність», відповідно до якої певні закони чи їх частини припинили б свою дію.

Аналізом офіційного сайту Конституційного Суду України встановлено відсутність конституційних подань відносно неконституційності вищеназваних судом норм права. Отже, відсутні підстави для зупинення провадження в цій адміністративній справі в порядку ст. 83 закону України «Про Конституційний Суд України».

З наведеного вбачається, що відмова відповідача поновити виплату пенсію за віком ґрунтується на вимогах закону та здійснена у відповідності з положеннями ст. 19 Конституції України. Отже, посилання відповідача на відповідні норми матеріального права при відмові у поновленні виплати пенсії позивачеві є обґрунтованими, що свідчить про правомірність його дій. Будь – яких підстав для зупинення провадження у справі на цей час немає. За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, ч.2 ст. 69, 71, 72, 104, 159 - 163, 167, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Красноградське об’єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та поновлення виплати пенсії за віком, – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зачепилівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення. А особами, які були відсутні в судовому засіданні, з дня її отримання.

Головуючий

суддя Зачепилівського районного суду

Харківської області ОСОБА_4