ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

16.07.09р.

Справа № 2/145-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз", смт.Ювілейне 

до  Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк", м.Київ 

про визнання договору недійсним

Суддя  Боділовська М.М.

Представники:

  Від  позивача - Тиховліс В.Р., довіреність № 1304 від 28.06.2008р.

  Від відповідача - Субочева Т.Г., довіреність № 25/09 від 19.01.2009р. 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз", смт.Ювілейне до Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк", м.Київ про визнання договору недійсним.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на обставини, викладені у відзові на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2009 р. Позивач та Відповідач підписали договір поруки № 25-П/09 .          

Згідно частин 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України  та ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України договір може бути визнаний судом недійсним на вимогу однієї з сторін договору, зокрема, якщо договір не  відповідає вимогам закону або з підстав недодержання вимог ч.1 ст.203 ЦК України.

Позивач вважає, що Договір слід визнати недійсним з підстав, визначених ч.1 ст.207 ГК України та ч.1 ст.203 ЦК України, а саме - Договір не відповідає вимогам ч. З, 7 ст.180 ГК України, ст.ст. 559, 638 ЦК України.

Позивач вважає, що п.5.4 Договору суперечить чинному законодавству та суті інституту поруки в цивільному законодавстві.

Ч.1 ст.559 ЦК України  передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов"язання, а також у разі зміни зобов"язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Положення ч. 1 ст.559 ЦК України  є імперативними та не допускають зміни правил, встановлених цією нормою.

Зміна договором правової норми щодо припинення договору поруки у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, встановленої ч. 1 ст. 559 ЦК України, шляхом попереднього погодження поручителем всіх змін зобов'язань боржника в майбутньому, як це зазначено в п. 5.4. Договору, не дозволяє поручителю (Позивачу) відмовитися від договору поруки або не надати згоду на зміну зобов'язання боржника, внаслідок чого виконання поручителем збільшеного зобов'язання боржника може призвести до банкрутства поручителя або до значного зменшення його платоспроможності, що не могло бути передбачено поручителем при укладенні договору поруки.

Позивач стверджує, що редакція п. 5.4. Договору не відповідає ч. 1 ст. 559 ЦК України, що у відповідності з ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину внаслідок недодержання в момент вчинення правочину вимог, встановлених ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Крім того, Позивач посилається на неузгодженість строку дії Договору.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання зобов'язань Боржника за Основним договором.

Відповідач вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

         За змістом н.5.4. договору Позивач (Поручитель) надає згоду на будь-які майбутні зміни обсягу і відповідальності   Боржника   за   кредитним   доктором,   в   тому   числі   такі,   в   наслідок     яких відбудеться збільшення    обсягу відповідальності   Позивача за цим договором.

         Пунктом  1.3. договору поруки встановлено, що Позивач запевняє та гарантує, що на момент укладення договору поруки  належним чином виконані усі дії, які згідно із чинним законодавством України, установчими та іншими внутрішніми нормативними документами Позивача необхідні йому для  укладення цього Договору та виконання своїх обов'язків за ним, у тому числі ухвалені усі необхідні для цього рішення,  надані   згоди (погодження)  органами  управління  Позивача, співвласниками    (засновниками,    учасниками)    органами    державної    влади    та    управління, контрагентами Поручителя за іншими укладеними ним договорами, будь-якими іншими особами тощо. Тобто, Позивач дав повну згоду на укладення договору поруки на умовах, що в ньому викладені, в тому числі і на зміну зобов'язання за договором, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Пунктом 1.1. договору поруки зазначено, що «Основний договір —договір про відкриття кредитної лінії № 212-МВ/06, укладений між Банком та Боржником '"29"" грудня 2006 року, включаючи всі додаткові угоди до нього, що укладені на дату набуття чинності цим Договором або будуть укладені у майбутньому. «Кредитна лінія" - відновлювана кредитна лінія зі строком дії, що закінчується "30" квітня 2009 року... »тобто, в договорі поруки визначений строк виконання зобов'язання за кредитним договором. Але з наступленням строку виконання зобов'язання, не закіпчується строк дії договору поруки, за яким Позивач є солідарним Боржником. Пунктом 5.3. договору поруки визначено, що договір поруки набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та скріпленим печатками Сторін і діє до повного виконання зобов'язань Боржника за Основним договором. Порука за договором припиняється, якщо протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого порукою банк не пред'явить до Позивача вимоги або позову, а також в інших випадках передбачених чинним  законодавством У країни.

Відповідно до п.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Позивач дав згоду на укладення договору поруки, погодившись з умовами договору і не звертався до відповідача з вимогами про внесення змін до спірних пунктів договору.

Приймаючи до уваги викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись викладеним, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Суддя

М.М. Боділовська

Рішення підписано 23.07.2009р.