Справа № 2-а-11289/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді: Бурлака О.В.,

при секретарі: Стойко Ю.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС з обслуговування м. Кіровограда ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВА 1 № 002164 від 06.04.2011 року, визнати протиправними дії інспектора, а також закрити провадження по справі, посилаючись на те, що 06.04.2011 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності за протоколом про адміністративне правопорушення.

В судове засідання позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належних чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд дослідивши письмові докази у справі прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

06.04.2011 року відносно позивача винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення, що на думку інспектора ДПС мало місце 06.04.2011 року та полягало в тому, що водій, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Volksvagen Passat, д.н. НОМЕР_1, в м. Кіровограді на перехресті вул.В.Пермська – Кірова розпочав рух на поєднання червоного та жовтого кольорів світлофору, чим порушив п. 8.7.3. ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В позові в обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що при вищезазначених обставинах він на перехресті з вул. В.Пермська зупинився на заборонений сигнал світлофору – «жовтий», проте продовжив він рух автомобілем тільки після того як загорівся дозволений сигнал світлофору – «зелений». Отже, правил дорожнього руху він не порушував.

Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суб'єкт владних повноважень – відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані – на користь відповідача чи навіть позивача.

Під час розгляду справи, відповідачем суду не були надані письмові заперечення, пояснення Інспектора чи відеозапис скоєного адміністративного правопорушення позивачем, чи будь-які інші докази, з яких би вбачалося, що позивач порушив ПДР. Тому суд приймає як доказ по справі пояснення позивача та його доводи.

Вказані обставини вказують на те, що відповідач не розібрався, неправильно трактував ситуацію на дорозі, у зв’язку з чим притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

В діях позивача не вбачається адміністративного правопорушення, у зв’язку з чим він неправомірно був притягнутий до відповідальності.

Суд вважає, що доводи позивача є обґрунтованими та доведеними.

Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

За таких обставин, позивач, не порушував ПДР, у зв’язку з чим неправомірно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності.

Відповідач - працівник Державтоінспекції при здійсненні відносно позивача владних повноважень діяв у спосіб та у межах повноважень, які визначені нормативно-правовими актами, в межах своєї компетенції, неупереджено, не зловживаючи своїм службовим положенням

Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню, а провадження - закриттю. 

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 245, 276, 280, 293 КУпАП, ст.ст. 8, 9, 17, 19, 71,128, 159-163, 167 КАС України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:   

Позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВА 1 № 002164 від 06.04.2011року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, закрити.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_3