ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ                    

10.07.2009                                                                                Справа  № 14/45

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Київ

в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Ужгород

до Фізичної особи  - підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево

до Фізичної особи  - підприємця ОСОБА_2, с. Барбово Мукачівського району

про стягнення солідарно заборгованості у загальній сумі 2295,11грн. (в тому числі сума 1726грн. - основний борг, сума 343,48грн. - проценти за використання кредиту та сума 225,63грн. –пеня) та про стягнення  з відповідача 1  збитків у сумі 500грн. з отриманих послуг з правової допомоги ,  

                                                                    Суддя                        В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 -  представник за дов. від   26.03.2009р.

від відповідача 1 : не з”явився

від відповідача 2 : не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Ужгород   (далі - позивач) звернулося до господарського суду з  позовом до Фізичної особи  - підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево  (далі -відповідач 1) та до Фізичної особи  - підприємця ОСОБА_2, с. Барбово Мукачівського району   (далі -відповідач 2)   про стягнення солідарно заборгованості у загальній сумі 2295,11грн., в тому числі сума 1726грн. - основний борг, сума 343,48грн. - проценти за використання кредиту та сума 225,63грн. - пеня та про стягнення  з відповідача 1  збитків у сумі 500грн. з отриманих послуг з правової допомоги.

          На виконання вимог ухвали суду від 21.05.2009р.  представником позивача супровідним листом від 10.07.2009р. подано витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців у підтвердження  факту перебування відповідача 1 та відповідача 2 у Єдиному державному  реєстрі   юридичних   осіб   та   фізичних осіб   -   підприємців станом на 08.07.2009р.

          Також подано  розгорнутий  нормативно-обгрунтований  розрахунок  нарахованої суми пені, з урахуванням вимог ст.258 ЦК України, ст.232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", якою є сума 225,63грн.

          Крім цього, заявою від 10.07.2009р. представником позивача уточнено предмет позовних вимог та в якій зазначено обставину щодо заявлення до стягнення з відповідачів солідарно заборгованості у загальній сумі 2295,11грн. (в тому числі сума 1726грн. - основний борг, сума 343,48грн. - проценти за використання кредиту та сума 225,63грн. –пеня), оскільки даною заявою просить суму 500грн. збитків з відповідача 1 не стягувати, а відповідно стягнути  з відповідача 2 –ФОП ОСОБА_2 суми сплачених судових витрат.

Відповідач 1 у дане  засідання суду не з”явився та не забезпечив свого уповноваженого представника, хоча належним чином був повідомлений судом про час і місце даного судового засідання по розгляду даної справи.  Разом з тим,  у судове засідання  21.05.2009р. було подано заяву, в якій було зазначено, зокрема обставину того, що він є інвалідом армії 3 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії АБ №715035 від 28.02.2003р. та знаходився у важкому стані з перебуванням у лікарні та понесено значні витрати  на придбання медикаментів для лікування на загальну суму 3237,83грн. Також зазначено обставину того, що кошти за укладеним Кредитним договором  було ним отримано, а їх повернення повинно було здійснюватись поручителем ОСОБА_2 Крім того вказано те, що поручитель –ОСОБА_2  повертається із заробітків і зобов”язується погасити даний кредит та нараховані по ньому відсотки.

Відповідач 2 письмовий відзив на позов не подав, свого уповноваженого представника у засідання суду не направив, хоча належним чином був повідомлений судом про час і місце даного судового засідання по розгляду даної справи, шляхом надсилання судом ухвали від 23.06.2009р.  у справі №14/45 на адресу, зазначену у позовній заяві  - АДРЕСА_1,  яка  є ідентичною адресі, зазначеній у свідоцтві серії НОМЕР_1 про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АГ №252954 та також була надіслана  на адресу –                        АДРЕСА_2, як на адресу для листування.

          Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідачів  про дане судове засідання по розгляду даної справи.

          До матеріалів справи від громадянина  ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання від 19.06.2009р., яким просить долучити до матеріалів справи додаткові докази у підтвердження заперечення на позов та до якого долучена заява громадянина ОСОБА_4, які (обидва вищезазначені громадяни) не є, як відповідачами по даній справі, так і зобов”язаними особами, як з укладеного договору  кредиту №ДК 161-55 від 29.02.2008р., так і укладеного договору    поруки №56  від 29.02.2008р. У заяві від 15.06.2009р. громадянин ОСОБА_4 зазначено про те, що кредит у позивача саме було отримано ним для його лікування.  Також зазначає те, що оскільки ФОП ОСОБА_1 від позивача кредитні кошти не отримував, тому просить суд припинити провадження у справі  відносно ФОП ОСОБА_1 та борг утримувати з ОСОБА_4 з його пенсії.

          Оскільки у матеріалах справи відсутні докази, якими б підтверджувалась обставина наявності зобов”язання між позивачем  та ОСОБА_4, який не є зареєстрований як фізична особа –підприємець та з урахуванням того, що відсутні докази, які б підтверджували покладення боржником –ОСОБА_1 обов”язку щодо виконання зобов”язання  з укладеного договору кредиту №ДК 161-55 від 29.02.2008р. на вищезазначену особу, тому у суду відсутні підстави вважати, що відбулось процесуальне правонаступництво та відповідно відсутні підстави вважати, що відповідач 1 –ФОП ОСОБА_1 є неналежним відповідачем.

          З огляду на вищевикладене, вищезазначена заява    громадянина ОСОБА_4  від 15.06.2009р.  судом не приймається до уваги, а справа, у даному судовому засіданні розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку                                   ст.75 Господарського процесуального кодексу України  на підставами поданого позивачем позову до відповідача 1 –ФОП ОСОБА_1, як боржника, та  до відповідача 2 –ФОП ОСОБА_2 , як поручителя, які є належними відповідачами.

          Строк вирішення спору продовжувався відповідно до вимог ч.3 ст. 69 ГПК України, з підстав зазначених  в ухвалі суду від 23.06.2009р. у справі №14/45.

Розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

          29.02.2008 року  між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Ужгород  (далі –кредитор, позивач) та Фізичною особою  - підприємцем ОСОБА_1 (далі –позичальник, відповідач 1)  було укладено договір кредиту №ДК 161-55  ( далі –Договір кредиту, а.с. 9), п.1.1  якого  передбачено, що кредитор надає позичальнику грошові кошти (кредит)  у сумі 2300грн., а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, передбачених Договором.  

Підпунктом 2.2 Договору кредиту передбачено, що термін повного погашення кредиту –28.10.2008р.  

Відповідно до п.п.4.1 Договору кредиту у за користування кредитом позичальник сплачує кредитору відсотки у розмірі 2,5% на місяць від суми, зазначеної у п.1.1 Договору.

                    Підпунктом 4.3 пункту 4 Договору кредиту передбачено, що повернення кредиту та сплата відсотків за ним здійснюється позичальником у порядку та терміни згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків  (додаток №1 до договору, а.с.10).

                    Пунктом 5 вищезазначеного Договору кредиту передбачено, що  виконання зобов”язань позичальника за договором   забезпечується договором поруки ДП 56  від 29.02.2008р., укладеним між кредитором  та ОСОБА_2.

                    Згідно п.п.1.1   Договору поруки №56 від 29.02.2008р. (далі – Договір поруки, а.с.11)  поручитель (ФОП ОСОБА_2) зобов’язується перед кредитором відповідати за виконання ФОП  ОСОБА_1 зобов”язань у повному обсязі за Договором   кредиту №ДК 161-55   від 29.02.2008р.

                    Поручитель відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату кредиту 2300грн., відсотків за користування кредитом, пені у розмірах передбачених договором кредиту, а також відшкодування збитків (п.п.3.3 Договору поруки).   

Пунктом 4 Договору поруки передбачено відповідальність сторін, яким передбачено, що у випадку невиконання поручителем зобов”язання по погашенню заборгованості боржника перед кредитором, кредитор має право  звернути стягнення на майно і грошові кошти поручителя у порядку, встановленому законодавством України.  

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що  за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.  Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

 Статтею 554 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання,  забезпеченого порукою, де зазначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Пунктом 1 статті 543 ЦК України передбачено, що  у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

          Отже, є правомірним заявлення позивачем позову щодо стягнення солідарно з боржника та поручителя,  як відповідачів,  з урахуванням вимог  ст.1 та ст. 21 ГПК України та вищезазначеної норми ЦК України, заявленої до стягнення суми  боргу.  

          Спір вирішується на підставі наявних у справі доказових матеріалів про стягнення солідарно  з відповідачів заборгованості у загальній сумі 2295,11грн.                 (в тому числі сума 1726грн. - основний борг, сума 343,48грн. - проценти за використання кредитом та сума 225,63грн. –пеня) в уточненному предметі позовних вимог, з урахуванням заяви представника позивача від 10.07.2009р. про відмову від стягнення з відповідача 1 суми 500грн. збитків.

          Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вищезазначеного укладеного договору кредиту №ДК 161-55    від 29.02.2008р. та видаткового касового ордеру №163 від 29.02.2008р. (а.с.16), кредитором  - позивачем було надано, а позичальником –відповідачем 1 (ФОП ОСОБА_1.)  отримано кредит у розмірі 2300грн.

Разом з тим, позичальником  було порушено зобов”язання щодо повернення в повному обсязі кредита та відсотків у строки,  передбачені умовами договору,  у зв”язку з чим у позичальника перед кредитором  виникла заборгованість                                у сумі 1726грн.  по  основному боргу та у сумі 343,48грн. по відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших вимог,  що  звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на вищевикладене, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України,  є правомірним звернення позивача до господарського суду з позовом про  стягнення солідарно з боржника –ФОП  ОСОБА_1 та поручителя -                ФОП ОСОБА_2 заборгованості у сумі 1726грн.    по основному  боргу  та у сумі 343,48грн. по нарахованим  відсоткам за користування кредитом та оскільки  такі позовні вимоги є такими, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами,   відповідачами не спростовані, а тому позов в даній частині  підлягає до задоволення, шляхом стягнення солідарно з відповідачів  в примусовому порядку на користь позивача заборгованість у сумі 1726грн.   по  основному боргу та у сумі 343,48грн.   по відсоткам за користування кредитом.  

          Пунктом 6 Кредитного договору передбачено, що  у випадку порушення позивальником зобов”язань за Договором, у тому числі термінів погашення заборгованості за кредитом, оплаті відсотків  за користування кредитом, кредитор має право нарахувати, а позичальник зобов”язаний оплатити кредитору пеню у розмірі 0,1% від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення.          Відповідальність за несвоєчасне виконання зобов”язань у вигляді застосування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) до учасника господарських відносин передбачена вимогами ст. 230 ГК  України та також вимогами ст. 549 ЦК України передбачена сплата, зокрема грошової суми у вигляді неустойки  (штрафу, пені)  боржником на користь кредитора у разі порушення боржником зобов”язання.

Пунктом 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні  санкції   за   порушення   грошових   зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Разом з тим, розмір неустойки, що підлягає стягненню з боржника  у вигляді пені обмежений розміром, визначеним ст.3   Закону  України  "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якою передбачено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З  урахуванням вищезазначених норм  ЦК, ГК України  та ст.3   Закону  України  "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" є правомірним нарахування  позивачем  солідарно відповідачам суми 225,63грн.    пені (з урахуванням поданого у дане судове засідання  представником позивача розгорнутого  нормативно-обгрунтованого   розрахунку нарахованої пені) за  порушення термінів погашення заборгованості за кредитом та  оплаті відсотків за користування кредитом, яка (сума 225,63грн.) також є несплаченою боржником,  належним чином підтверджена матеріалами справи, а отже підлягає стягненню солідарно з відповідачів в примусовому порядку.     

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням заяви представника позивача від 10.07.2009р.,  суд покладає на відповідача 2  відшкодування на користь  позивача проведених витрат  по оплаті держмита в розмірі 102грн. та 118 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

З огляду на викладене, керуючись ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України,  ст.ст. 526, 543, 549, 553, 554  Цивільного кодексу України,  ст.ст. 4, 4-1, 4-2,  4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7,  32, 33, 34, 43, 44, 49, 69 ч.3, 75, 77, 82, 84, 85, 115 та 116   Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

вирішив:

1.   Позов задоволити в уточненому предметі позовних вимог.

          2. Стягнути солідарно  з Фізичної особи  - підприємця ОСОБА_1  АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та Фізичної особи  - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України"/м. Ужгород, вул. Минайська, 16/206, код ЄДРПОУ 35792805,                                 п/р 26505301206975 в філії „Відділення  Промінвестбанку” в м. Ужгород, МФО 312163/  заборгованість у загальній сумі 2295,11грн. (в тому числі сума 1726грн. - основний борг, сума 343,48грн. - проценти за використання кредитом та сума 225,63грн. –пеня).

Видати наказ.

3. Стягнути  з Фізичної особи  - підприємця ОСОБА_2 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3/  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України"/м. Ужгород, вул. Минайська, 16/206, код ЄДРПОУ 35792805, п/р 26505301206975 в філії „Відділення  Промінвестбанку” в м. Ужгород, МФО 312163/ суму 102грн. витрат  по оплаті держмита та  суму 118грн.  витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

         Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

      Суддя                                                                                            В.І. Карпинець