УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "28" липня 2009 р. Справа № 10/849
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г.
при секретарі Адамович Ж.В.
за участю представників сторін
від позивача Верчука М.В. - представника за довіреністю №4 від 04.01.2009р.,
Могильницького В.Ю. - представника за довіреністю б/н від 21.07.2009р.
(був присутній в судовому засіданні 21.07.2009р.),
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Профіт" (м.Житомир)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (м.Коростень)
про стягнення 15311,76 грн.
В судовому засіданні від 21.07.2009р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 28.07.2009р. о 11 год.15хв.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 15311,76 грн., з яких: 12251,56грн. основний борг, 1467,28грн. пеня, 203,69грн. - 3% річних, 1389,23грн. інфляційних нарахувань.
Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 8598,30грн., із яких: 5951,56грн. основної заборгованості, 1284,43грн. пені, 1182,21грн. інфляційних нарахувань та 180,10грн. - 3% річних.
Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 658818 про вручення ОСОБА_3 09.07.2009р. рекомендованого листа (а.с.30). Таким чином, відповідач своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся-Профіт" (позивач у справі) та суб'єктом підприємницької діяльності - підприємцем ОСОБА_3 (відповідач у справі) укладено договір поставки №82 (а.с.10-11). Відповідно до п.1.1 зазначеного договору, постачальник (ТОВ "Полісся-Профіт") зобов'язався поставити, а покупець (підприємець ОСОБА_3.) зобов'язався прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних та видаткових), що виписуються на кожну партію товару.
На виконання умов зазначеного договору по видатковій накладній №ПФ-0000571 від 24.10.2008р. позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 10388,46грн. (а.с.14); по видатковій накладній № ПФ-0000897 від 21.11.2008р. позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 2944,55грн. (а.с.13). Оригінали зазначених накладних були оглянуті в судовому засіданні. Загальна сума отриманого відповідачем товару становить 13333,01 грн.
Пунктом 2.2 договору поставки № 82 від 11.08.2008р. сторони передбачили, що поставка товару здійснюється на умовах відстрочки платежу терміном 14 календарних днів від дня поставки будь-яким зручним для покупця способом який не протирічить чинному законодавству.
Таким чином, строк виконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті за отриманий товар, згідно видаткової накладної № ПФ-0000571 від 24.10.2008р. настав 07.11.2008р., а за товар отриманий згідно видаткової накладної № ПФ-0000897 від 21.11.2008р. - 05.12.2008р.
За отриманий по накладних товар відповідач розрахувався частково на суму 2581,45грн., що підтверджується фіскальним чеком від 08.04.2009р. (а.с. 13), фіскальним чеком від 26.05.2009р. та фіскальним чеком від 02.06.2009р. (а.с. 35) та не заперечується позивачем, зокрема в заяві про уточнення позовних вимог від 21.07.2009р. (а.с.32).
Із здійснених відповідачем проплат позивач зарахував 1000,00грн. (фіскальний чек від 08.04.2009р.) в рахунок погашення заборгованості по накладній №ПФ-0000897 від 21.11.2008р., решту суми - 1581,45грн. в рахунок погашення заборгованості по накладній №ПФ-0000571 від 24.10.2008р.
Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом до господарського суду непогашеною залишилась заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 10751,56грн., зокрема: по накладній №ПФ-0000571 від 24.10.2008р. в сумі 8807,01грн., по накладній №ПФ-0000897 від 21.11.2008р. в сумі 1944,55грн.
Як вбачається з матеріалів справи, після порушення провадження у справі відповідач частково провів розрахунки з позивачем на суму 4800,00грн. Так, відповідачем сплачено:
- 09.06.2009р. - 500,00грн. (фіскальний чек №0031 від 09.06.2009р., а.с.35),
- 16.06.2009р. - 1000,00грн. (фіскальний чек №0011 від 16.06.2009р., а.с. 35),
- 23.06.2009р. - 500,00грн.(фіскальний чек №0023 від 23.06.2009р., а.с.35),
- 07.07.2009р. - 1000,00грн. (фіскальний чек № 0002 від 07.07.2009р., а.с.35),
- 16.07.2009р. - 1000,00грн.(фіскальний чек № 0009 від 16.07.2009р., а.с.35),
- 21.07.2009р. сплачено 800,00грн.(фіскальний чек № 0002 від 21.07.2009р.(а.с.40).
З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4800,00грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
В заяві про уточнення позовних вимог від 28.07.2009р. позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 5951,56грн., яка на час розгляду справи відповідачем не погашена.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5951,56грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 21.07.2009р. позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1288,27грн., починаючи з першого дня прострочення по видаткових накладних до 04.06.2009р., інфляційні в сумі 1313,48грн. за період з листопада 2008р. по червень 2009р. та 3% річних в сумі 180,22грн. (а.с. 33).
В процесі розгляду справи, позивач повторно уточнив свої позовні вимоги (заява від 28.07.2009р.), зокрема, період та суму нарахування пені по накладній від 24.10.2008р., період та суму нарахування інфляційних та суму нарахування 3% річних. В зв'язку з чим, просить суд стягнути з відповідача 1284,43грн. пені, 1182,21грн. інфляційних нарахувань та 180,10грн. - 3%річних (а.с. 41).
Розглядаючи питання про обґрунтованість нарахування позивачем пені, інфляційних та 3% річних, господарський суд враховує таке.
Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до п. 7.4 договору поставки № 82 від 11.08.2009р. сторони погодили, що у випадку, якщо покупець прострочив оплату отриманої партії товару більш ніж на сім календарних днів, постачальник має право призупинити поставку наступних партій товару до повного погашення заборгованості з урахуванням пені та збитків, та/або в односторонньому порядку відмовитись від виконання умов даного договору.
Відповідно до ст. 1 Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно із ст. 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, позивач здійснював нарахування пені по накладних:
- №ПФ-0000571 від 24.10.2008р. за період з 08.11.2008р. по 08.05.2009р. (шість місяців), виходячи із суми боргу 8807,01грн., що становить 1053,09грн.,
- №ПФ-0000897 від 21.11.2008р. за період з 06.12.2008р. по 04.06.2009р., виходячи із суми боргу 1944,55грн., що становить 231,34грн.
Зазначений розрахунок пені відповідає вимога законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1284,43грн. підлягають задоволенню.
Позивачем нараховано відповідачу інфляційні по накладній від 24.10.2008р. за період з листопада 2008р. по травень 2009р. (включно), виходячи із суми боргу 8807,01грн., які складають 994,59грн. По накладній від 21.11.2008р. позивачем нараховані інфляційні за період з грудня 2008р. по травень 2009р. (включно), виходячи із суми боргу 1944,55грн., які складають 187,62грн.
Проведені відповідачем нарахування інфляційних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем, також, нараховано відповідачу 3% річних в сумі 180,10грн., зокрема, по накладній від 24.10.2008р. за період з 08.11.2008р. по 04.06.2009р., виходячи із суми боргу 8807,01грн., які складають 151,18грн.; по накладній від 21.11.2008р. за період з 06.12.2008р. по 04.06.2009р., виходячи із суми боргу 1944,55грн., які складають 28,92грн. Зазначений розрахунок 3% річних є обґрунтованим.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості в повному обсязі суду не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Профіт" обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 8598,30грн. із яких: 5951,56грн. основний борг, 1284,43грн. пеня, 1182,21грн. інфляційні нарахування, 180,10грн. - 3%річних. Провадження у справі в частині стягнення 4800,00грн. основної заборгованості необхідно припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.
На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525,526,530,549, 625 ЦК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80 ст.ст. 82,84,85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (11500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Профіт" (10001, м.Житомир, вул. Баранова, 88, ідентифікаційний код 34460494):
- 5951,56грн. - основної заборгованості;
- 1284,43грн. - пені;
- 1182,21грн. інфляційних нарахувань;
- 180,10грн. - 3% річних;
- 133,99грн. - витрат по сплаті державного мита;
- 273,45грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 4800,00грн. основної заборгованості.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Кравець С.Г.
Віддрук. 3 прим
1 - до справи,
2,3 - сторонам