УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "21" липня 2009 р. Справа № 10/846

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді  Соловей Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача       ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець;

від відповідача  ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець;

розглянув справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)  

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 33707,70 грн. ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 33707,70грн., з яких: 30150грн. заборгованість за поставлений товар згідно договору поставки №6 від 01.09.2008р. та  3557,70грн. пеня за прострочку оплати.

Позивач в судовому засіданні 21.07.2009р. надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить зменшити суму пені та стягнути з відповідача  30150,00 грн. основного боргу та 2348,08грн. пені, разом 32498,08грн.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог,  суд приймає  вказану заяву та вважає заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 32498,08грн., з яких: 30150,00грн. основний борг та 2348,08грн. пеня.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст.75 ГПК України  якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд  враховує, що:

01.09.2008р. між сторонами укладено договір поставки №6 на умовах відстрочки платежу (а.с.9-10), відповідно до якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити товар, зазначений в рахунках-фактурах та накладних  (п.1.1).

Покупець здійснює оплату вартості продукції на підставі рахунку-фактури, узгодженого обома сторонами, шляхом перерахунку 100% предоплати на рахунок постачальника (п.2.1).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що постачальник має право поставити продукцію без здійснення предоплати покупцем. В такому випадку покупець зобов'язаний оплатити продукцію не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання покупцем продукції. Момент отримання покупцем продукції фіксується у накладній.

Факт отримання продукції покупцем підтверджується накладною. Отримання продукції покупцем свідчить про узгодження обома сторонами асортименту, кількості та ціни продукції (п.3.2).

Відповідно до п.2.4 договору поставки у випадку затримки оплати покупцем продукції понад 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання покупцем продукції нараховується пеня у розмірі 0,1 % від залишку боргу за кожен прострочений день.

Розділом 8 договору поставки сторони передбачили,  що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 30.12.2009 року.

На виконання умов даного договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар  на загальну суму 30150,00грн., що підтверджується  накладною №2812/01 від 28.12.2008р. (а.с.11).

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому  товару не виконав.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість в розмірі 30150,00грн., яка станом на день судового розгляду справи не змінилась.

Крім того, позивач (з урахуванням уточнення позовних вимог)  просить суд стягнути з відповідача на підставі п.2.4 договору  2348,08грн. пені.

Приписами ст.509 ЦК України встановлено, що зов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок  пені, суд вважає його правильним, оскільки пеня в розмірі 2348,08грн. нарахована відповідно до умов договору та з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості та заперечень проти позову не надав, розрахунок пені не спростував.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в розмірі 32498,08грн., з яких: 30150,00 грн. основний борг та 2348,08грн. пеня.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 525, 526, 549, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, фактична адреса: АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_1 в ЖОФ АКБ "Укрсоцбанк" в м.Новоград-Волинський, МФО 311272)

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, р/р НОМЕР_2 у відділенні ПІБ в м.Житомирі, МФО 311056):

- 30150,00грн. основного боргу;

- 2348,08грн. пені;

- 324,98грн. державного мита;

- 301,29грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Соловей Л.А.      

Віддрукувати:   

1 - до справи

2- позивачу

3- відповідачу (АДРЕСА_2)