ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2016 року Справа № 904/9386/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого,

Картере В.І.,

Плюшка І.А.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

на ухвалу та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016

у справі№ 904/9386/14

господарського судуДніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Брівер"

доПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

простягнення 142 195,00 доларів США та 509 148,81 грн.

за участю представників:

від позивача: Чунжин В.С.від відповідача: Каракоця О.Р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015, залишеним без змін постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 та Вищого господарського суду України від 21.05.2015, позов задоволено частково, розірвано договори, укладені між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Брівер", валютного рахунку №26009054910255, укладений 10.05.2012 згідно анкети- заяви від 10.05.2012 та гривневого рахунку №26003060920912, укладений 10.05.2012 згідно анкети - заяви від 10.05.2012; стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ТОВ "Брівер" грошові кошти у розмірі 137000 доларів США, що еквівалентно 2 465 967,53 грн. (по курсу НБУ станом на 05.02.2015); грошові кошти у розмірі 490 549,81 грн.; пеню в сумі 4795 доларів США, що еквівалентно 86308,86 грн. (по курсу НБУ станом на 05.02.2015); пеню в сумі 17 169,00 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

ТОВ "Брівер" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про роз`яснення рішення суду за наступними питаннями:

1) яка із зазначених в рішенні валют є валютою боргу ПАТ КБ "Приватбанк" перед ТОВ "Брівер" стосовно зобов`язань, що виникли зі спірних відносин з зобов`язань в валюті, а саме грошових коштів, що знаходяться на валютному рахунку ТОВ "Брівер" №26009054910255, відповідно до резолютивної частини рішення по справі №904/9386/14 та наказу від 08.04.2015 господарського суду Дніпропетровської області;

2) яка із зазначених валют є валютою виконання зобов`язання, що виникли зі спірних відносин з зобов`язань в валюті, а саме грошових коштів, що знаходяться на валютному рахунку ТОВ "Брівер" №26009054910255, відповідно до резолютивної частини рішення по справі №904/9386/14 та наказу від 08.04.2015 господарського суду Дніпропетровської області;

3) за яким курсом слід рахувати грошові кошти у розмірі 137 000 доларів США, зазначені у резолютивній частині рішення у справі №904/9386/14 та у наказі від 08.04.2015 господарського суду Дніпропетровської області, за курсом на день винесення рішення або з офіційним курсом НБУ відповідної валюти на день платежу боржника (ПАТ КБ "Приватбанк" ) кредиторові (ТОВ "Брівер").

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2016 (суддя Соловйова А.Є.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 (судді: Чимбар Л.О. - головуючий, Чоха Л.В., Антонік С.Г.), заяву ТОВ "Брівер" про роз`яснення рішення господарського суду від 05.02.2016 задоволено частково; роз`яснено, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 за результатом розгляду справи №904/9386/14 стосується стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ТОВ "Брівер" грошових коштів у розмірі 137000 доларів США, що еквівалентно 2465967,53 грн. (по курсу НБУ станом на 05.02.2015); грошових коштів у розмірі 490549,81 грн.; пені в сумі 4795 доларів США, що еквівалентно 86 308,86 грн. (по курсу НБУ станом на 05.02.2015); пені в сумі 17169 грн.; 63635,90 грн. судового збору. Зазначений при цьому у резолютивній частині рішення гривневий еквівалент доларів США не змінює суті рішення в частині стягнення заборгованості та пені в іноземній валюті, а відображає лише величину заборгованості та пені з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США станом на 05.02.2015.

Не погодившись із судовими рішеннями ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати.

У скарзі, зокрема, вказується, що грошове зобов`язання має виконуватись в гривневому еквіваленті відносно до розрахунку, з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення.

Скаржник посилається на норми ст.99 Конституції України, ст.ст. 192, 533 ЦК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.04.2016 у справі №904/9386/14 касаційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Картере В.І., Плюшко І.А. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2016.

ТОВ "Брівер" надало до суду заперечення проти касаційної скарги, в яких просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

За заявою представника позивача здійснювалось фіксування судового процесу у справі №904/9386/14 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз`яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту.

В пункті 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" зазначено, що здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Згідно ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

За ст.192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

За ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно ст.524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Таким чином, положення чинного законодавства хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, проте не містять заборони щодо визначення грошового еквівалента зобов`язань в іноземній валюті.

Зважаючи на зміст зазначених статей та беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суди у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті повинні зазначити в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню у цій іноземній валюті з вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу (див. Аналіз практики застосування ст.625 ЦК України в цивільному судочинстві лист ВСУ від 01.07.2014)

Як вбачається із встановлених судами при розгляді даної справи по суті обставин, спір між сторонами виник на підставі договорів банківського обслуговування, на виконання яких ПАТ КБ "Приватбанк" відкрило ТОВ "Брівер", зокрема, валютний рахунок.

Внаслідок невиконання ПАТ КБ "Приватбанк" умов договорів банківського обслуговування, а саме неперерахування грошових коштів позивача, зокрема, з валютного рахунку №29032054910255 на валютний рахунок №26009052203901, останній звернувся до суду про стягнення вказаних коштів з банку в тому числі в іноземній валюті.

Тобто між сторонами існували відносини саме щодо іноземної валюти.

Судами попередніх інстанцій правомірно зазначено, що в даному випадку визначений у резолютивній частині рішення гривневий еквівалент доларів США не змінює суті рішення в частині стягнення заборгованості та пені в іноземній валюті, а відображає лише величину заборгованості та пені з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США станом на 05.02.2015.

Судами також враховано, що можливість стягнення суми боргу в іноземній валюті передбачає і Закон України "Про виконавче провадження".

Так, за ч.3 ст.53 Закону України "Про виконавче провадження" у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

Таким чином, роз`яснення господарських судів попередніх інстанцій є правомірним та обгрунтованим.

Посилання скаржника на порушення судами норм права не знайшло свого підтвердження під час касаційного провадження.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі № 904/9386/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: В. Картере

І. Плюшко