Справам 638/16654/15-ц

Пр. № 2/638/1308/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - СЕМІРЯД І.В.

при секретарі - ВОРОНІНІ Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

30.09.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь збитки пов'язаного з лікування в розмірі 10000 грн., збиток заподіяний внаслідок пошкодження автомобіля в розмірі 190809,60 грн., моральну шкоду в розмірі 50000 грн., збиток заподіяний внаслідок сплати експертного авто-товарознавчого дослідження в розміру 600 грн., збиток пов'язаний із припиненням роботи підприємства ПП «МЕГА-АРТ-2010» у період з 01.10.2014 по 31.12.2014 року на суму 52944,16 грн. та судові витрати по справі, а саме судовий збір 3043.54 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 11 жовтня 2014 року о 23 годині, керуючи автомобілем «Mercedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вул. Енергетичної та проспекту Московського в м. Харкові, не виконав вимоги правил дорожнього руху України, а саме: проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, у зв’язку з чим, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під його керуванням, від отриманих тілесних ушкоджень він втратив свідомість, та був доставлений до Харківської міської лікарні НМД ім. О.І.Мещанінова. За даним фактом СВ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області 06 грудня 2014 року, було розпочате кримінальне провадження, відомості про яке було внесено до ЄРДР № 12014220460003800, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України.

В ході досудового розслідування на підставі даних, отриманих під час проведення досудового слідства, призначені та проведені комплексна судова транспортно-трасологічна, автотехнічна, фототехнічна експертизи та експертизи відео-звукозапису.

Згідно висновку №672/815/3917/4405 від 23.04.2015р.. в даній дорожній ситуації дії відповідача не відповідали вимогам п.п.8.7.3/е/, 8.10 правил дорожнього руху України та з технічної точки зору, знаходились в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо- транспортної пригоди.

10 червня 2015 постановою старшого слідчого СВ Фрунзенського РВ ОСОБА_3 кримінальне провадження № 12014220460003800 було закрито на підставі ст.ст 110, п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв’язку з тим. що дії відповідача підпадають під адміністративну відповідальність.

29 липня 2015 р. вина відповідача була констатована постановою Фрунзенського районного суду по справі про адміністративне правопорушення №645/551/15-п, провадженню №3/645/1700/15, у якій зазначено, що своїми діями відповідач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП

На момент вчинення адміністративного правопорушення цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована у страхової компанії.

Також позивач вказує, що для оцінки вартості матеріальної шкоди автомобіля, сплативши послуги у розмірі 600грн., позивач звернувся до незалежного експерта ОСОБА_4, який згідно діючого законодавства склав висновок експертного авто товарознавчого дослідження № 612 від 05 червня 2015 р., згідно якого, матеріальний збиток, завданий йому, в результаті пошкодження автомобіля складає 190 809, 60 грн.

Протягом усього часу лікування, тобто з 11.10.2014 по 04.11.2014 року він перебував на стаціонарнім лікуванню в 1-му нейрохірургічному відділенні, згідно виписки №29359 був установлений повний діагноз: ЗЧМТ, ушиб головного мозку з вогнищем контузії мозолистого тіла. Забита рана правої тім’яно-скроневої області. Астенічний синдром. Крім цього до сьогоднішнього дня проходить курс реабілітації.

Відповідачем було обіцяно відшкодуванні всього курсу лікування. У зв'язку з важким хворобливим станом, родичами позивача не ухвалювалися заходи до збереження будь-яких чеків, підтверджувальних витрати на лікарські препарати, які на жаль не збереглися, з боку відповідача ні які заходи спрямовані до відшкодування матеріального збитку не виконані. Свої витрати на лікування оцінює в розмірі 10000 грн.

Крім того, позивач вказує, що йому заподіяна моральна шкода з боку відповідача, яка виразилась в наступному: - в період лікування він не міг повноцінно спілкуватися зі своєю дружиною, малолітньою дитиною, родиною; - по сьогоднішній день його мучать головні болі, запаморочення, у зв'язку із чим він не може займатися спортом, змушений постійно вживати медичні препарати; - значно погіршилася працездатність, у зв’язку із чим він не може з повною мірою займатися своєю підприємницькою діяльністю; -в наслідок ДТП значно змінився спосіб життя, взаємовідношення в родині, серед друзів. Моральну шкоду, від неправомірних дій відповідача оцінює в 50 000 грн.

Також, ОСОБА_1 зазначає, що у період з 01.10.2014 по 31.12.2014 року ПП «МЕГА-АРТ-2010» не здійснювала свою господарську діяльність, у зв’язку із хворобою її директора - позивача ОСОБА_1, пов'язаного з отриманою травмою в наслідок ДТП, проте в зазначений період часу здійснювалися виплати на загальну суму 17832, 16 тис. гривень, не отриманий прибуток підприємства склав 35 112 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив його задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224 - 226 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2014 року о 23 годині, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Mercedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті вул. Енергетичної та проспекту Московського в м. Харкові, не виконав вимоги правил дорожнього руху України, у зв’язку з чим, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

За даним фактом СВ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області 06 грудня 2014 року, було розпочате кримінальне провадження, відомості про яке було внесено до ЄРДР № 12014220460003800, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України.

10 червня 2015 постановою старшого слідчого СВ Фрунзенського РВ ОСОБА_3 кримінальне провадження № 12014220460003800 було закрито на підставі ст.ст 110, п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв’язку з тим, що дії відповідача підпадають під адміністративну відповідальність.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 липня 2015 р. відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а.с. 8)

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

На момент вчинення адміністративного правопорушення цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована у страхової компанії.

Відповідно до висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 612 від 05 червня 2015 р., матеріальний збиток, завданий йому, в результаті пошкодження автомобіля складає 190 809, 60 грн. (а.с. 9-19)

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої йому, в результаті пошкодження автомобіля в сумі 190 809, 60 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача збиток пов'язаний із припиненням роботи підприємства ПП «МЕГА-АРТ-2010» у період з 01.10.2014 по 31.12.2014 року на суму 52944,16 грн., суд відмовляє в їх задоволенні виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що у зв'язку з тим, що він перебував на стаціонарному лікуванню, підприємство ПП «МЕГА-АРТ-2010» не працювало.

Приписами ст. 30 ЦПК України встановлено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами, за приписами ст. 57 ЦПК України є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному та безпосередньому дослідження наявних в справі доказів, відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України. При цьому жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Як доказ позивач надав суду довідку ПП «МЕГА-АРТ-2010», однак суд її не приймає, оскільки вона підписана самим позивачем та головним бухгалтером ПП «МЕГА-АРТ-2010», на якому ОСОБА_1 є директором.

Згідно ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 витрат на лікування у розмірі 10 000 грн., то вона також задоволенню не підлягає, оскільки останнім не доведено та не надано жодного доказу, на підтвердження своїх вимог.

Крім того, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, що стосується відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із нищенням чи пошкодженням її майна.

Як роз’яснено у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд приходить до висновку, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини водія ОСОБА_2, позивачу була завдана моральна шкода, яка полягала у тому, що в період лікування він не міг повноцінно спілкуватися зі своєю родиною; його мучать головні болі, запаморочення, у зв'язку із чим він не може займатися спортом, змушений постійно вживати медичні препарати; погіршилася працездатність, в наслідок ДТП значно змінився спосіб життя, тривалий час знаходився на лікуванні. Моральну шкоду суд оцінює в 10 000 грн.

Крім того, відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України,  з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, а саме: витрати сплачені за авто товарознавчого дослідження у розмірі 600 грн. та судовий збір у розмірі 3043,54 грн.

Таким чином всього підлягає стягненню: матеріальний збиток у розмірі 190 809,60 грн. + моральна шкода 10 000 грн. + вартість дослідженні фахівця-автотоварознавця в розмірі 600 грн. + судовий збір у розмірі 3043,54 грн. = 204453,14 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 212- 215, 224-226ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187, 1188, 1195 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково:

Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Харків, пр.. Перемоги, 72, кв. 474) на користь ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 204453,14 (двісті чотири тисячі чотириста п’ятдесят три грн. 14 коп.)

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: