АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 638/20815/15 Головуючий суддя І інстанції Семіряд І.В.

Провадження № 33/790/303/16 Суддя доповідач Шевченко В.В.

Категорія: ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2016 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2,її захисника - адвоката Фуженкова К.Ю., представника іншого учасника ДТП ОСОБА_4 - адвоката Маркової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 23 лютого 2016 року про притягнення

ОСОБА_2, що народилася 31 серпня 1939 року, пенсіонерки, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 23 лютого 2016 року ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн.

Суд першої інстанції встановив, що 06 грудня 2015 року приблизно о 10 год.20 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-21065 держномер НОМЕР_3 на перехресті вул.Чічібабіна з вул.Р.Ролана в м.Харкові, рухаючись по другорядній дорозі, не надала дорогу автомобілю Хонда державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого трапилось зіткнення, і в подальшому відбулося зіткнення з автомобілем Шкода Октавія держномер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7, чим завдані матеріальні збитки.

При розгляді справи суддя дійшов висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, яка порушила вимоги п.16.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, 06 квітня 2016 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 23 лютого 2016 року та прийняти нову постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4. В обґрунтування апелянт посилається на порушення судом вимог ст.268 КУпАП з огляду на розгляд справи без її та захисника участі, що позбавило можливості надати пояснення суду, подати докази, заявити клопотання, а відтак постанова суду ґрунтується лише на поясненнях учасника ДТП ОСОБА_4 Апелянт вказує, що вона подавала заяву суду про перенесення розгляду справи у зв*зку із неможливістю участі в судовому засіданні її та захисника з поважних причин, проте суд неправомірно розглянув справу у їх відсутність. Окрім того, ОСОБА_2 вважає, що судовий розгляд проведено неповно та необ*єктивно, а зміст постанови суду не відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП, зокрема не надана оцінка доказам у справі та не зазначені мотиви відхилення її пояснень, які вона надавала при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

Одночасно ОСОБА_2 заявила клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, посилається на те, що справа розглянута за її відсутності, а копію оскаржуваної постанови вона отримала лише 29 березня 2016 року.

Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та її захисника в обґрунтування доводів апеляційної скарги, думку представника ОСОБА_4 - адвоката Маркової М.В., яка проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В оскаржуваній постанові суд зазначив про неявку в судове засідання ОСОБА_2, яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Натомість, матеріали справи містять клопотання ОСОБА_2 про призначення у справі автотехнічної експертизи та клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв*язку із зайнятістю її захисника - адвоката Фуженкова К.Ю. в іншому судовому засіданні. Зазначені клопотання були подані ОСОБА_2 вчасно, перед початком судового засідання - 23 лютого 2016 року, що підтверджується датою їх реєстрації канцелярією суду. Натомість, судді вказані документи не були передані негайно, а отримані суддею лише наступного дня - 24 лютого 2016 року, тобто після прийняття рішення у справі, що свідчить про неналежну організацію роботи суду, але жодним чином зазначене не впливає на процесуальні права ОСОБА_2, які за викладених обставин були порушені.

За таких обставин ОСОБА_2 була позбавлена можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема права давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо. Це є грубим порушенням не тільки процесуального закону, а й вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини ( Рішення у справах «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03),«Гурепка проти України» від 08 липня 2010 року (заява № 38789/04) «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року (заява №16347/02) та ін.) Зокрема, у справі «Гурепка проти України», заявник стверджував, що його було позбавлено можливості особисто брати участь у розгляді своєї справи. Суд у цій справи нагадував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Суд визнав що у провадженнях в адміністративній справі щодо заявника не забезпечувалися важливі процедурні гарантії і що, враховуючи обставини справи, ці процедурні недоліки були достатньо серйозними, аби ставити під сумнів справедливість провадження, та констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції від 23 лютого 2016 року підлягає безумовному скасуванню.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, висновок суду про винуватість ОСОБА_2 не мотивований, оскільки зміст пояснень учасників ДТП, які є суперечливими, та інших доказів, які суд прийняв до уваги, не розкритий та не проаналізований, оцінка їм не дана. Учасник ДТП - ОСОБА_7, якому внаслідок ДТП також була завдана матеріальна шкода, взагалі до участі у справі не залучений. Клопотання ОСОБА_2 про призначення у справі автотехнічної експертизи, з огляду на обставини, які викладені вище, залишилось не розглянутим

. Викладене у сукупності свідчить про неповноту судового розгляду.

Таким чином, всупереч вимогам ст.ст. 247,278,280,283,284 КУпАП та п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», яким звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, суддя місцевого суду не забезпечив реалізацію прав учасників процесу, не з*ясував належним чином, зокрема шляхом допиту учасників ДТП, свідків, витребування письмових доказів, та за необхідності призначення експертизи, обставини, передбачені ст.ст. 247, 280 КУпАП.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість водія ОСОБА_2, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП, що не позбавляє учасників ДТП можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.

Прохання апелянта про визнання винною у ДТП ОСОБА_4 з вимогами закону не узгоджується, оскільки із матеріалів справи слідує, що предметом розгляду судді був протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зокрема невідповідність її дій в даній дорожній обстановці вимогам п.16.11 ПДР України. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4, як єдина підстава для притягнення особи до адміністративної відповідальності, не складався, що, у розумінні положень ст.ст.254,256,257,279,294 КУпАП, позбавляє суд можливості надати оцінку діям водія ОСОБА_4 в межах провадження у справі відносно ОСОБА_2, що не перешкоджає останній доводити винуватість в дорожньо-транспортній пригоді іншого її учасника в разі розгляду справи в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови суду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 23 лютого 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко