Справа № 11-334/2009 р. Головуючий у І інстанції - Галич А.І.
Категорія - ч. 2 ст. 368 КК України. Доповідач - Баглай І.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді Баглая І.П.,
суддів Борисенка І.П., Щербакова О.С.,
при секретарі Гой Н.Г.,
з участю прокурора Шваб Л.В.,
адвоката ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями Прилуцького міжрайонного прокурора та засудженого ОСОБА_2 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 квітня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, одружений, з середньою спеціальною освітою, працюючий Яблунівським сільським головою Прилуцького району, Чернігівської області, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, засуджений
за ч. 2 ст. 368 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посаду державного службовця на 1 рік 6 місяців, в силу ст. 77 КК України без конфіскації належного йому майна.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та покладено обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.
Запобіжний захід засудженому, до набрання вироком законної сили, залишений у виді підписки про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 649 грн. за проведення експертизи.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Судом першої інстанції ОСОБА_2, як сільський голова Яблунівської сільської ради, Прилуцького району Чернігівської області, і службова особа, що займає відповідальне становище, будучи наділеним повноваженнями пов'язаними з діяльністю ради та її органів, із забезпеченням виконання рішень сільської ради, із представництвом ради у відносинах з іншими організаціями незалежно від форм власності, із укладанням від імені ради договорів відповідно до законодавства, обіймаючи тим самим посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих повноважень, був засуджений за поєднане з вимаганням одержання хабара в сумі 6000 грн. від ОСОБА_3 26 лютого 2009 року, близько 14 години, в м. Прилуки, в приміщенні „Приватбанку”, по вул. Соборній №10, за сприяння в укладенні договору про передачу у безкоштовну оренду трьох артезіанських свердловин, розташованих на території с. Яблунівка.
Не погодившись з вироком суду, Прилуцький міжрайонний прокурор та засуджений ОСОБА_2 подали апеляції, в яких:
- Прилуцький міжрайонний прокурор, не заперечуючи доведеність вини засудженого та кваліфікацію його дій, просить вирок скасувати, прийняти справу до свого провадження і постановити новий вирок, яким збільшити ОСОБА_2 іспитовий строк до 3 років. Вказує, що суд при призначенні покарання засудженому не врахував скоєння ним умисного тяжкого злочину, невизнання своєї вини, перешкоджання встановленню істини по справі та скоєння посадового злочину, який підриває авторитет держави;
- засуджений ОСОБА_2 просить вирок скасувати у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Зазначає, що судом не було встановлено, які конкретно дії він вчинив для перешкоджання ОСОБА_3 у зайнятті підприємницькою діяльністю, що рішення про передачу артезіанських свердловин в оренду підприємству „Козак” було прийнято на сесії Яблунівської сільської ради за ініціативою самого ОСОБА_3 але останній ні до нього, ні до Яблунівської сільради для підписання договору про оренду не звертався, що підтвердили в судовому засіданні свідки та сам ОСОБА_3.
Заслухавши доповідача, прохання прокурора, засудженого та його адвоката задовольнити їхні апеляції з викладених в них підстав та, відповідно, відмовити в задоволенні апеляції опонента, провівши часткове судове слідство і дослідивши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає їх необґрунтованими.
Зміну засудженим показів в тій частині, що гроші від ОСОБА_3 він отримав в рахунок погашення боргу, а не як винагороду за укладення договору, місцевий суд правильно не прийняв до уваги, бо це твердження голослівне і не підтверджується ніякими доказами. На досудовому слідстві в присутності адвоката ОСОБА_2 поясняв, що отримані гроші є винагородою за укладення договору, а тому його посилання на розгубленість в той час слід розцінювати як намагання уникнути відповідальності.
Отже висновок суду про доведеність вини засудженого у скоєнні інкримінованого злочину, за обставин наведених у вироку, повністю підтверджується сукупністю зібраних і перевірених судом першої інстанції доказів, які узгоджуються між собою та з матеріалами справи.
При обранні засудженому міри та виду покарання, місцевий суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, призначив його з урахуванням його особи та характеру і ступеню суспільної небезпеки скоєного злочину.
Отже підстав для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Залишити без задоволення апеляції Прилуцького міжрайонного прокурора та засудженого ОСОБА_2, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 квітня 2009 року щодо останнього - без змін.
Судді:
І.П. Баглай І.П. Борисенко О.С. Щербаков