ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.04.16р. Справа № 904/1245/16

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", (м. Дніпропетровськ)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус", (м. Дніпропетровськ)

2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (с. Плебанівка, Теребовлянський район, Тернопільська область)

про стягнення 20 894,78 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача: Єрмолов Є.М. - представник (дов. 3438-К-О від 14.08.15р.)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" (далі-відповідач-1) та до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач-2) про стягнення 20 894,78 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 15 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 3 353,44 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 875,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 1 666,34 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-2 зобов'язань за договором банківського обслуговування від 04.07.13р., в частині повного та своєчасного розрахунку за наданий кредит. При цьому, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-2 перед позивачем, між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки № 30704TET1S09T від 11.11.2013р., відповідно до умов якого відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання у повному обсязі зобов'язань за договором банківського обслуговування від 04.07.13р.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 21805601 станом 22.03.2016 року юридичне місцезнаходження відповідача-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус") - 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Метробудівська, б. 3, оф. 181 - куди і направлялась ухвала суду.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 21805605 станом 22.03.2016 року юридичне місцезнаходження відповідача-2 (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1) - 48177, Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Плебанівка - куди і направлялась ухвала суду.

Представником позивача 22.03.16р. в судовому засіданні надано заяву, якою підтверджує наявну заборгованість відповідача та повідомляє суду, що на дату розгляду справи в суді відповідачем заборгованість за кредитним договором не погашена.

У судовому засіданні 27.04.2016р. представником Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" надано заяву від 26.04.16р., в якій зазначає, що господарським судом 10.03.16р. порушено провадження у справі про банкрутство № 904/769/16 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус". Однак, ПАТ КБ "Приватбанк" не звертався у тридцятиденний строк, з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство, із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору поруки № 30704ТЕТ1S09T від 11.11.2014р. У зв'язку з викладеним, просить суд розглянути позовні вимоги позивача по суті заявлених вимог.

Відповідач-1 та відповідач-2 у судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали, але були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач-1 та відповідач-2 не скористались своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2013 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі-відповідач-2) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі-заява).

Згідно Заяви відповідач-2 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі-Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http/privatbank.ua. які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 04.07.2013р. (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови даного договору.

Відповідно до договору Відповідачу-2 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно п. 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі). Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно -цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікованнй номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з момент) надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надасться на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Пунктом 3.2.1.1.3. Умов передбачено, що кредит надасться в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода") (п. 3.2.1.1.8 Умов).

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших) (п. 3.2.1.1.6. Умов).

Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу-2 кредитний ліміт в розмірі 15 000,00 грн., згідно виписки по рахунку, яка додасться до матеріалів справи.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4., яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі-"період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів ї останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашений кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4. Умов - Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідача-2 станом на 10.02.2016 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 19 228,44 грн. яка складається з наступного:

- 15 000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 3 353,44 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 875,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Позивач стверджує, що в порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач-2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

01.02.2016 року позивачем на адресу відповідача-2 направлена претензія № 30704TET1S09T від 25.01.2016р. про погашення заборгованості за договором банківського обслуговування від 04.07.2013р. Претензія, що була пред'явлена відповідачу-2 щодо виконання зобов'язання, залишена без відповіді та задоволення (претензія та докази її відправлення додаються до позовної заяви).

11.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк", як кредитор, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус", як поручитель, було укладено договір поруки № 30704TET1S09T, відповідно до умов якого, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (далі-боржник) всіх своїх обов'язків за договором від 04.07.2013 року (далі-кредитний договір).

Згідно п. 2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі.

За Кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 4 договору поруки).

Відповідно до п. 5 договору поруки, у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого п. 1 цього договору кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного (их) обов'язку (ів).

01.02.2016 року позивачем на адресу відповідача-1 направлена вимога № 30704TET1S09T від 25.01.2016р. про погашення заборгованості боржника за договором банківського обслуговування від 04.07.2013р. Вимога, що була пред'явлена відповідачу-1 щодо виконання зобов'язання, залишена без відповіді та задоволення (вимога та докази її відправлення додаються до позовної заяви).

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за кредитом у сумі 15 000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 3 353,44 грн. та заборгованість по комісії за користуванням кредитом у сумі 875,00 грн.

Доказів виконання за договором банківського обслуговування від 04.07.2013р., в частині повного та своєчасного погашення заборгованості за кредитом, комісії та процентам на момент розгляду спору відповідач-1 та відповідач-2 до суду не надали, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростували.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України в імперативному порядку встановлено, що зобов'язання виконується належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк та що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Крім того, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строком (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до норм ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Крім того, п. 7 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання поручителем обов'язків боржника за Кредитним договором впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в п. 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка вказана в зазначеній письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором.

На підставі вищевказаних пунктів договорів позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором у сумі 1 666,34 грн., згідно розрахунку (а.с. 32-34).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи вищевикладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, в заявці від 16.05.2014 не викладено умов розділу 3.2.2 "Умов та правил надання банківських послуг", а є лише посилання, що такі умови розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua. Тому, суд дійшов висновку, що відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань з повернення кредитних коштів і відсотків за користування кредитними коштами не визначена в заявці і, відповідно, зазначена вище вимога про стягнення з відповідача пені не підлягає задоволенню.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Згідно ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

Згідно ч. 10 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Оголошення про порушення справи про банкротство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС", ідентифікаційний код юридичної особи 34562954, розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 10.03.2016 року за № 29074. Граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника складає 30 календарних днів з моменту офіційного оприлюднення. Цей строк, станом на день розгляду справи, закінчився. Відповідну заяву позивачем не заявлено.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по справі слід покласти на відповідача-2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 553, 554, 610, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

В задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (48177, Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Плебанівка; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; фактична адреса: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800; код ЄДРПОУ 14360570) - 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 3 353 (три тисячі триста п'ятдесят три) грн. 44 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 875 (вісімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом, 1 666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 34 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 04.05.16р.

Суддя І.Ю. Дубінін