КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2016 року Справа № 810/651/16

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Волков А.С.,

фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного Управління ДФС у Київській області та Головного управління державної Казначейської служби України у Київській області про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області та Головного управління державної Казначейської служби України у Київській області про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у сумі 12337,27 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 23.03.2016 вх. № 5040/16).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган порушив граничний термін перерахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за травень 2015 року на банківський рахунок позивача. Таким чином, на суму бюджетної заборгованості нарахована пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного Банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що сума бюджетного відшкодування була виплачена позивачу з пропущенням граничного строку у зв'язку з тим, що кошти для виплати з'явилися у бюджеті лише наприкінці 2015 року. У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" є юридичною особою, що зареєстрована 19.03.1999 (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 23.03.2005 № 13391200000000997), як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, зареєстроване як платник податку на додану вартість.

22 червня 2015 року позивач подав до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року разом з розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), в яких зазначив суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача у банку у розмірі 101586,00 грн.

Податковий орган не заперечував право позивача на отримання бюджетного відшкодування, але висновок про суми відшкодування податку на додану вартість був складений посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області лише у грудні 2015 року.

Так, згідно з висновком ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про суми відшкодування податку на додану вартість від 25.12.2015 № 9930-20 щодо декларації ТОВ "Васт-Транс" від 22.07.2015 № 9129973117 з податку на додану вартість за травень 2015 року автоматичному відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "Васт-Транс" податок у сумі 101586,00 грн.

З довідки "А1" про підтвердження сум бюджетного відшкодування з ПДВ за результатами камеральної перевірки декларації, що підлягає першочерговому відпрацюванню від 25.12.2015 № 47/10-13-15-01/30367782 убачається, що під час камеральної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ "Вест-Транс" встановлено, що підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ по декларації від 22.06.2015 № 9129973117 за травень 2015 року за результатами камеральної перевірки (акт перевірки від 20.07.2015 № 147/15-2/30367782) становить 101586,00 грн.

Відповідач платіжним дорученням від 30.12.2015 № 148 перерахував на банківський рахунок позивача належну йому кошти бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 101586,00 грн.

Щодо нарахування пені суд встановив наступне.

Граничний термін для повернення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ припадає на 01.08.2015. Таким чином, з цієї дати невідшкодована відповідачем сума ПДВ у розмірі 101586,00 грн. є бюджетною заборгованістю, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного Банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (з 01.08.2015 по 30.12.2015).

Облікова ставка Національного банку України з моменту виникнення бюджетної заборгованості (01.08.2015р.) по день її погашення (30.12.2015р.) була встановлена у таких розмірах: у період з 01.08.2015 по 27.08.2015 - 30%; з 28.08.2015 по 24.09.2015 - 27%; з 25.09.2015 по 30.12.2015 - 22%.

Строки дії облікової ставки Національного Банку України: з 01.08.2015 по 27.08.2015 - 27 днів; з 28.08.2015 по 24.09.2015 -28 днів; з 25.09.2015 по 30.12.2015 - 97 днів.

Розрахунок пені: 101586,00 грн. х 30/100 х 120/100 х 27/365 = 2705,25 грн.; 101586,00 грн. х 27/100 х 120/100 х 28/365 = 2504,86 грн.; 101586,00 грн. х 22/100 х 120/100 х 97/365 = 7127,16 грн.

Таким чином, загальна сума пені складає 12337,27 грн. (2705,25 + 2504,86 + 7127,16).

Під час судового розгляду представник відповідача визнав факт прострочення встановленого строку на бюджетне відшкодування з ПДВ та пояснив, що коштів на рахунках податкового органу не вистачало, тому відповідач не провів оплати вчасно, а провів оплату в кінці 2015 року відразу як отримав дозвіл.

Щодо розрахунку суми пені представник податкового органу заперечень не висловив.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Положеннями пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п. 200.13 ст. 200 ПК України)

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У справі, що розглядалась, право позивача на отримання бюджетного відшкодування відповідачем не оспорювалось і підтверджується самим фактом виплати позивачу відповідної суми відшкодування. Факт несвоєчасної виплати позивачу бюджетного відшкодування не оспорювався також й відповідачем, заперечень з приводу правильності складення розрахунку пені під час судового розгляду відповідач не висловив.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у сумі 1378,00 грн.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 2204,80 грн.

На підтвердження витрат позивач представив суду договір від 14.03.2016 № 8 про надання правової допомоги, укладений між позивачем (замовник) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець), який має диплом магістра, отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та здобув кваліфікацію магістра права.

З акта виконаних робіт від 18.03.2016 вбачається, що ОСОБА_2 надавав позивачу правову допомогу зі складання заяви про уточнення позовних вимог в даній адміністративній справі, кількість витраченого часу - 4 години за тарифом 551,20 грн. за 1 годину роботи. Таким чином, загальна вартість витрат становить 2204,80 грн.

Під час судового розгляду суд встановив, що інтереси позивача в адміністративній справі представляла ОСОБА_3, яка є штатним юрисконсультом ТОВ "Васт-Транс" і готувала позов, усі матеріали і докази.

Розкриваючи зміст правової допомоги, наданої ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_2 готував заяву про збільшення позовних вимог.

Як з'ясував суд, ОСОБА_2 змінив прохальну частину позовної заяви: замість суми 12156,92 грн, яка була заявлена позивачем спочатку, ОСОБА_2. виклав прохання стягнути з відповідача суму 12337,27 грн., а також витрати на правову допомогу, яку сам же й надавав, у сумі 2204,80 грн. Об'єм тексту "правової допомоги" становить один абзац (близька 60 слів), на складання якого магістр права ОСОБА_2 витратив 4 години часу.

Оцінюючи документи, що підтверджують витрати позивача на правову допомогу, яка надавалась ОСОБА_2, суд зазначає, що вони містять явно неправдиву інформацію щодо обсягу допомоги, витрати жодним чином не виправдані, а документи складені з метою штучного утворення підстав для стягнення з відповідача судових витрат, тобто, безпідставного збагачення за рахунок супротивної сторони.

Таким чином, витрати на правову допомогу присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" пеню у сумі 12337 (дванадцять тисяч триста тридцять сім) гривень 27 коп.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного Управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сім десять вісім) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "11" квітня 2016 р.