308/2473/16-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2016 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт Серія ВО № 971977 від 30.07.2002 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків – невідомий, -

- за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

18.02.2016 року близько 22 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1, знаходячись за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3, вчинила сімейну сварку з донькою ОСОБА_2, в ході якої ображала її нецензурною лайкою., чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання гр. ОСОБА_1 не з’явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за яке передбачених ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов’язковою, а у разі ухилення від явки на виклик суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу. Всупереч визначеним главою 20 КУпАП заходам забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, в тому числі умовам затримання, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності працівниками відділу поліції до суду доставлено не було та явку в судове засідання у регламентований ч. 2 ст. 277 КУпАП строк не забезпечено. На підставі вищезазначеного, суд вважає недоцільним застосування приводу стосовно гр. ОСОБА_1, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП, дана категорія справ повинна розглядатися протягом доби. Судом вже витрачено певний проміжок часу для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи та необхідність прибути до суду, які залишені останньою без уваги. На підставі того, що піддання особи приводу ще затягне строк розгляду справи, а також те, що законодавець передбачив скорочений термін розгляду справ зазначеної категорії саме з метою попередження цього негативного явища на його початковій стадії, поки конфлікт між сторонами не призвів до непоправних наслідків, суд приходить до висновку про недоцільність застосування приводу та можливість розгляду справи у відсутності цієї особи, яка була своєчасно сповіщена про місце і час розгляду справи і від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у вчиненні насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.

Насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність, спричинення шкоди, порушення прав і свобод людини, значна перевага сил (фізичних, психологічних) того, хто чинить насильство. Інакшими словами, насильство – це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством, а конфліктом.

Конфлікт – це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжується складними колізіями.

Дослідивши та оцінивши, наявні в матеріалах справи докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення Серія ЗА № 009568 від 19.02.2016 року; письмові пояснення гр. ОСОБА_2 від 18.02.2016 року; письмові пояснення гр. ОСОБА_1 від 19.02.2016 року; рапорт інспектора Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 19.02.2016 року, суд приходить до висновку про відсутність у діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку не доказано ті обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, тому провадження по даній справі підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю в діях гр. ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження по даній справі підлягає закриттю відповідно до ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 9, 173-2, 245, 247, 280, 283, 284, 287-291 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт Серія ВО № 971977 від 30.07.2002 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків – невідомий, - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4