У Х В А Л А

про зупинення провадження по справі

м. Вінниця

20 квітня 2016 р. Справа № 802/312/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                              Вергелеса Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання:           Коляденка Олександра Леонідовича

представника позивача:                     ОСОБА_1

представника відповідача:                     ОСОБА_2

представника третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_3

до: уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельтабанк" ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб

про: визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельтабанк" ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії .

Судом ініційовано питання про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що на розгляді у Конституційному Суді України перебуває справа за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Представник позивача заперечував проти зупинення провадження у даній справі.

Представник відповідача зазначив про необхідність зупинення провадження у справі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не відомі. Про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши думку учасників адміністративного процесу, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про зупинення провадження у даній справі з огляду на таке.

Так, предметом спору у даній справі є оскарження дій відповідача, що пов'язані з відшкодуванням позивачу коштів за договором банківського вкладу за рахунок ОСОБА_4.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову, позивач, зокрема, посилався на ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до положень якої ОСОБА_4 гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

В доводах щодо правомірності оскаржуваних дій відповідач зазначає про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо визнання договорів банківського вкладу, укладених фізичними особами з банком, що перебуває в стані ліквідації, нікчемними.

Таким чином, при вирішенні справи судом застосуванню підлягають положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким згідно преамбули цього Закону встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ОСОБА_4), порядок виплати ОСОБА_4 відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між ОСОБА_4, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції ОСОБА_4 щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Слід також зауважити, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015р. зупинено провадження у справі № 826/9693/13-а за позовом ОСОБА_5 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення шкоди та вирішено звернутись до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Приймаючи рішення про необхідність звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд касаційної інстанції виходив з того, що, на думку колегії суддів, попри встановлену мету Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" - захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України (ст. 2 Закону), його практичне застосування до неплатоспроможних банків ставить вкладників банку в нерівні умови при відшкодуванні депозитних коштів, допускає застосування до неплатоспроможних банків різних підходів в зобов'язальних відносинах з кредиторами та позичальниками банку.

У даному спорі договір банківського вкладу між позивачем та банком був укладений до набрання чинності окремими положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які стали підставою для визнання договору нікчемним і позбавлення вкладника права на відшкодування коштів за рахунок ОСОБА_4. Цим самим створено умови позбавлення громадян права на розпорядження своєю власністю, гарантованого ст. 41 Конституції України.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КАС України у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 13 від 03.07.2015 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України" постановлено звернутися до Конституційного Суду України з відповідним конституційним поданням.

Відповідно до інформації прес-служби Конституційного суду України, що міститься на офіційному веб-сайті Конституційного суду України, суд прийняв ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з положеннями пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", - у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції України може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.

Отже, за результатами розгляду конституційного подання щодо конституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правове регулювання відносин, пов'язаних із функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, в залежності від рішення Конституційного Суду України може змінитися. Тому прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній адміністративній справі до результатів розгляду судом конституційної юрисдикції зазначеного подання, є неможливим.

Зважаючи на те, що предметом даного закону є встановлення правових, фінансових та організаційних засад функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати ОСОБА_4 відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між ОСОБА_4, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій ОСОБА_4 щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (у відповідності до ст. 1 Закону № 4452), суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Керуючись ст.ст. 156, 165, 186, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельтабанк" ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії зупинити до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                Вергелес Андрій Валерійович