Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" липня 2009 р. Справа № 42/96-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Лакіза В.В., судді Пуль О.А. , Шутенко І.А.
при секретарі Рижко П.О.
за участю представників сторін:
позивача –Жебелева Г.С., довіреність у справі
відповідача –Кириченко В.Є., довіреність у справі
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС", м. Харків (вх. №1500 Х/2-6)
на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.05.2009р. по справі №42/96-09
за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ, в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банк, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС", м. Харків
про стягнення 54101376,89 грн., -
встановила:
У травні 2009 року Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк, м. Київ, в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банк, м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "МКС" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банк суми заборгованості по кредиту в розмірі 53 567 234,64 грн., відсотків у розмірі 518 643,51 грн. та пені у розмірі 6 254,95 грн. шляхом звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом застави згідно додатку №1 договору застави № 49- Z/1 від 03.05.2006р., укладеного між АКБ "Мрія", правонаступником якого є ВАТ ВТБ Банк в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банк та ТОВ "МКС", яке зберігається на складах за адресами: м. Харків, вул.Аравійська,24, м. Харків, пр. Леніна,13, м. Харків, вул. Донця-3ахаржевського,2, м. Харків, вул. Вернадського, 1, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 144 -Б, м. Харків, вул. Гагаріна, 20-а, м. Харків, вул. Клочківська, 104-а, м. Харків, пр. Леніна, 43. Одночасно з позовом позивач надав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно ТОВ "МКС", яке знаходиться в складських приміщеннях за адресами:м. Харків, вул. Аравійська, 24, м. Харків, пр. Леніна, 13, м. Харків, вул. Донця-3ахаржевського,2, м. Харків, вул. Вернадського,1, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 144 -Б, м. Харків, вул. Гагаріна, 20-а, м. Харків, вул. Клочківська, 104-а, м. Харків, пр. Леніна, 43, та на інше рухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю “МКС” на суму 44 460 000 грн., до вирішення спору по суті.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2009р. по справі №42/96-09 клопотання позивача - ВАТ ВТБ Банк, м. Київ, в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банк, м. Харків, про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС", яке знаходиться в складських приміщеннях за адресами: м. Харків, вул. Аравійська, 24, м. Харків, пр. Леніна,13, м. Харків, вул. Донця-
Захаржевського,2,м.Харків,вул.Вернадського, 1, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 144 -Б, м. Харків, вул. Гагаріна, 20-а, м. Харків, вул. Клочківська, 104-а, м. Харків, пр. Леніна, 43 та на інше рухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "МКС" на загальну суму 44 460000,00 грн., до вирішення спору по суті. Стягувачем визначено Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банка.
Відповідач з ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2009р. про вжиття заходів до забезпечення позову не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначив, що вважає оскаржувану ухвалу законною, обґрунтованою та такою, що винесена у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
В судовому засіданні 29 липня 2009року позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи неодноразове відкладення справи, в тому числі і за клопотаннями позивача та строк розгляду апеляційної скарги встановлений Господарським процесуальним Кодексом України, судова колегія вважає клопотання позивача необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 29 липня 2009 року оголошено перерву до 30 липня 2009р. до 11:00 год. для ознайомлення представника позивача з матеріалами справи.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Позивач, ВАТ ВТБ Банк, м. Київ, в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банк, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "МКС", в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банк суму заборгованості по кредиту в розмірі 53 567 234,64 грн. (п'ятдесят три мільйони п'ятсот шістдесят сім тисяч двісті тридцять чотири) гривень 64 коп., відсотки у розмірі 518 643,51 (п'ятсот вісімнадцять тисяч шістсот сорок три) гривень 51 коп. та пеню у розмірі 6 254,95 (шість тисяч двісті п'ятдесят чотири) гривні 95 коп. шляхом звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом застави згідно додатку №1 договору застави № 49-Z/1 від 03.05.2006р., укладеного між АКБ "Мрія", правонаступником якого є ВАТ ВТБ Банк в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банк та ТОВ "МКС", які зберігають на складах за адресами: м. Харків, вул. Аравійська, 24, м. Харків, пр. Леніна,13, м. Харків, вул. Донця-3ахаржевського,2, м. Харків, вул. Вернадського, 1, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 144 -Б, м. Харків, вул. Гагаріна, 20-а, м. Харків, вул. Клочківська, 104-а, м. Харків, пр. Леніна, 43.
Ухвалою суду від 19.05.2009р. порушено провадження у справі за вказаною позовною заявою.
До позовної заяви позивачем надано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно ТОВ "МКС".
Своє клопотання позивач обґрунтовував тим, що підставою виникнення спору по даній справі є порушення відповідачем умов Кредитного договору № 49-Ю та умов договору застави товарів в обороті № 49-Z/1 щодо повернення кредитних коштів. В подальшому існує ймовірність неможливості виконання рішення суду, оскільки виявлено нестачу товарів в обороті за договором застави № 49-Z/1; товари, що передані в забезпечення зобов'язання за кредитним договором № 49-Ю, співпадають з товарами, що були передані в забезпечення виконання зобов'язання за генеральною угодою № 147, тобто, вбачається відсутність у відповідача достатньої кількості майна для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором. Крім того, позивач посилається на отримання відповідачем кредитів в інших кредитних установах України також під заставу аналогічних товарів в обороті.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2009р. по справі №42/96-09 клопотання позивача - ВАТ ВТБ Банк, м. Київ, в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банк, м. Харків, про вжиття заходів до забезпечення позову - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС", яке знаходиться в складських приміщеннях за адресами: м. Харків, вул. Аравійська, 24, м. Харків, пр. Леніна,13, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського,2, м. Харків, вул. Вернадського, 1, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 144 -Б, м. Харків, вул. Гагаріна, 20-а, м. Харків, вул. Клочківська, 104-а, м. Харків, пр. Леніна, 43, та на інше рухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "МКС" на загальну суму 44 460000,00 грн., до вирішення спору по суті. Стягувачем визначено Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі Харківської філії ВАТ ВТБ Банка.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості 54 092 133,09 грн. за кредитним договором № 49-Ю від 27.04.09р. шляхом звернення стягнення на предмет застави - рухоме майно.
З матеріалів справи також вбачається, що між АКБ "Мрія", правонаступником якого є позивач, та відповідачем 27 квітня 2006 року був укладений кредитний договір № 49-Ю про надання кредитної лінії.
Згідно умов цього кредитного договору позивач надав відповідачу грошові кошти у вигляді відзивної відновлювальної кредитної лінії сумою 7 027 884,00 доларів США строком до 25.04.2010 року під 13,5% річних, комісія за управління кредитом - 1,0 % від суми кредитної лінії за кожен рік фінансування, комісія за управління зобов'язанням за кредитом - 1,0% від суми невикористаного ліміту кредитної лінії (щомісячно) (в редакції додаткової угоди № 9 від 05.11.2008 року).
Відповідно до умов пункту 8.1 кредитного договору № 49-Ю відповідач зобов'язаний щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця перераховувати позивачу плату за користування кредитом.
У зв'язку з не виконанням відповідачем даного обов'язку, позивач звернувся до відповідача про з вимогою про повернення кредиту та здійснення плати за його користування.
Відповідно до п.6 кредитного договору № 49-Ю сторонами було встановлено, що у разі настання строку виконання будь-якого зобов’язання позичальника за цим договором та/або у разі невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором банк має право на договірне списання боргу з рахунків позичальника та/або звернути стягнення на предмет застави, що забезпечує виконання зобов’язань позичальника.
Належне виконання зобов'язань за кредитним договором № 49-Ю було забезпечене заставою товарів в обороті згідно переліку загальною вартістю 44460000,00 грн.
Зокрема, відповідно до п. 1 договору застави № 49-Z/1 від 03.05.2006 року (в редакції додаткової угоди № 5 від 09.01.2006р.), цей договір забезпечує виконання позивачем зобов'язань щодо повернення кредиту, плати за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, термін і умови повернення, яких встановлюються кредитним договором № 49-Ю.
Предметом договору застави № 49-Z/1 є передача відповідачем позивачем в заставу рухомого майна на умовах товари в обороті згідно Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 4 договору застави № 49-Z/1 від 03.05.2006 року з врахуванням додаткової Угоди № 5 до нього від 09.01.2009 року предметом застави є рухоме майно, яке знаходиться в складських приміщеннях за адресами:м. Харків, вул. Аравійська, 24;м. Харків, пр. Леніна, 13;м. Харків, вул. Донця-Захаржевського,2;м. Харків, вул. Вернадського, 1;м. Харків, вул. Академіка Павлова, 144-Б;м. Харків, вул. Гагаріна, 20-а;м. Харків, вул. Клочківська, 104-а;м. Харків, пр. Леніна, 43.
Згідно до п. 5 договору застави № 49-Z/1 від 03.05.2006 року, викладеного в редакції додаткової угоди №1 від12.10.2006р., предмет застави оцінений в 44460000 грн., що становить 8803960,40 дол. США.
У відповідності до умов пункту 10.1 договору застави № 49-Z/1 відповідач зобов'язувався у разі відчуження предмету застави (або загибелі) замінити його товаром такого ж виду, на ту ж саму або більшу вартість або виконати достроково зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі.
Згідно звіту від 18.03.2009 року, який був складений позивачем за результатами перевірки предмету застави, було виявлено, що балансова вартість товару недостатня та не відповідає умовам договору, не вистачає товарів як мінімум на суму 30 000 000,00 грн.
Відповідно до ст. 66 ГПК України заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Згідно ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У випадку звернення сторони (прокурора чи його заступника) із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вбачається з вищезазначених положень, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Отже, незважаючи на можливість оскарження ухвали про застосування заходів забезпечення позову, вирішення питання про наявність чи відсутність вищезазначених обставин, що є підставою для задоволення чи відмови у задоволенні заяви про вжиття таких заходів, є прерогативою господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному об’ємі.
З матеріалів справи вбачається, що майно, на яке накладено арешт оскаржуваною ухвалою, є предметом застави за договором № 49-Z/1 від 03.05.2006 року, яким забезпечено виконання зобов’язань за кредитним договором № 49 Ю від 27.04.2006 року та стягнення заборгованості за яким є предметом позовних вимог.
Отже, судом першої інстанції був накладений арешт відносно рухомого майна, яке є предметом застави та в межах його вартості, визначеної договором застави № 49-Z/1 від 03.05.2006 року.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки з доводів позивача та наданих суду документів вбачається недостатність у відповідача рухомого майна, а також є ймовірність відчуження відповідачем активів, в тому числі тих, які перебувають у заставі.
Дотримуючись принципів розумності, обґрунтованості та адекватності щодо заходів забезпечення позову, накладення арешту на майно відповідача є адекватним та співрозмірними позовним вимогам, оскільки обидва носять майновий характер та заявлені в межах ціни позову.
Судова колегія вважає необґрунтованими посилання апелянта на наявність укладених між сторонами іпотечних договорів № 147-Z/1 та 147-Z/2, оскільки вказані договори були укладені для забезпечення виконання зобов’язань за генеральною угодою № 147 та договорами про відкриття кредитної лінії, що були укладені в рамках дії генеральної угоди № 147.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що вжиті судом заходи до забезпечення позову відповідають вимогам ст. 67 ГПК України і стосуються предмету судового спору, тому, з метою запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі суд першої інстанції обґрунтовано вжив заходи до забезпечення позову, визначені в ухвалі від 19 травня 2009р.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 19.05.2009р.у справі № 42/96-09 прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та у відповідності до чинного процесуального права, і підстави для її скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, 105, 110 ГПК України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 19 травня2009р. по справі №42/96-09 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом місяця в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Судді Пуль О.А.
Шутенко І.А.