- позивач: Морозова Наталія Михайлівна
- відповідач: ПП "Будівельник НВМ"
- експерт: НІСЕ Водько Ю.В
- відповідач: Науменко Валерій Михайлович
- експерт: Водько Ю.В.
- Представник відповідача: Задоя Ю.М.
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа № 369/12375/14-ц Головуючий у І інстанції Медвідь Н. О.
Провадження № 22-ц/780/1157/16 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.
Категорія 56 18.04.2016
РІШЕННЯ
Іменем України
18 квітня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді - Верланова С.М.,
суддів - Березовенко Р.В., Голуб С.А.,
за участю секретаря - Нагорної Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Будівельник НВМ» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Будівельник НВМ» про розірвання договору, відшкодування матеріальної і моральної шкоди та за зустрічним позовом приватного підприємства «Будівельник НВМ» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 27 березня 2014 року між нею таприватним підприємством «Будівельник НВМ» (далі - ПП «Будівельник НВМ») було укладено договір № 007/3 про виконання ремонту будинку з добудовою по АДРЕСА_1 за умовами якого загальна договірна вартість робіт становить 150 000 грн., а строк виконання робіт до 31 грудня 2014 року. На виконання умов договору ОСОБА_2 у період з 28 березня по 18 квітня 2014 року повністю оплатила вартість робіт і матеріалів у розмірі 150 000 грн., які передала готівкою під підпис директору ПП «Будівельник НВМ» ОСОБА_3
Зазначала, що у порушення умов даного договору ПП «Будівельник НВМ» виконало роботи неякісно та в червні 2014 року запропонувало їй підписати акт приймання виконаних робіт за квітень 2014 року, який містив завищений обсяг та вартість робіт, ніж передбачено договором. Після її відмови підписати акт приймання виконаних робіт та на її прохання виправити недоліки, директор ПП «Будівельник НВМ» в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору і припинив роботи. Позивач вказувала, що на її неодноразові письмові звернення про усунення недоліків (21 липня 2014 року, 13 серпня 2014 року) відповідач не відреагував. Згідно з висновком спеціаліста частина виконаних відповідачем ремонтно-будівельних робіт, зазначених в акті приймання виконаних робіт за квітень 2014 року, не відповідає вимогам Державних будівельних норм, фактичні обсяги робіт та використаних матеріалів не відповідають обсягам робіт та матеріалів.
З урахуванням збільшення розміру позовних вимог ОСОБА_2 просила розірвати договір від 27 березня 2014 року, укладений між сторонами, стягнути з ПП «Будівельник НВМ» на свою користь матеріальну шкоду в розмірі сплаченої суми за договором у розмірі 150 000 грн., вартість відновлювального ремонту у розмірі 3 980 грн. 40 коп., моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. та витрати за оплату висновку спеціаліста у розмірі 4 000 грн.
Не погоджуючись із позовом ОСОБА_2, усічні 2014 року ПП «Будівельник НВМ» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому просило стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 120 000 грн., а з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 107 703 грн. 60 коп. Також ПП «Будівельник НВМ» просило стягнути на свою користь солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору.
В обґрунтування зустрічного позову ПП «Будівельник НВМ» послалося на те, що ОСОБА_2 не виконала своїх зобов'язань, передбачених пунктом 2.1 договору від 27 березня 2014 року, а саме, вона здійснила оплату у розмірі 120 000 грн. не на рахунок виконавця, а передала їх готівкою ОСОБА_3, який хоча і являється директором ПП «Будівельник НВМ», однак він не мав правових підстав для їх отримання, користується цими коштами та не має наміру їх повертати. Також ПП «Будівельник НВМ» зазначало, що 12 травня 2014 року відповідно до пункту 2.1 договору ним було надано ОСОБА_2 акт приймання - передачі виконаних робіт, яка у порушення пункту 3.2 договору протягом 5 днів з дня отримання даного акту не заявила жодних зауважень щодо повноти і якості виконаних робіт. У зв'язку з цим ПП «Будівельник НВМ» прийняло рішення про закриття акту приймання - передачі виконаних робіт в односторонньому порядку. Однак ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 107 703 грн. 60 коп. не перерахувала на рахунок виконавця, а тому ПП «Будівельник НВМ» просило стягнути вказану суму з ОСОБА_2 на свою користь.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Розірвано договір № 007/3 від 27 березня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП «Будівельник НВМ». Стягнуто з ПП «Будівельник НВМ» на користь ОСОБА_2 150 000 грн. сплачених за договором від 27 березня 2014 року, вартість відновлювального ремонту у розмірі 3 980 грн. 40 коп., моральну шкоду у розмірі 500 грн. та витрати, пов'язані з оплатою висновку спеціаліста у розмірі 4 000 грн. У решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ПП «Будівельник НВМ» відмовлено.
Стягнуто з ПП «Будівельник НВМ» на користь держави судовий збір у розмірі 1 823 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі ПП «Будівельник НВМ»просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП «Будівельник НВМ»підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскаржуване рішення суду не в повному обсязі відповідає вказаним вимогам закону.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що ПП «Будівельник НВМ»істотно порушило умови договору будівельного підряду, укладеного між сторонами, що полягає у відмові ПП «Будівельник НВМ»від належного виконання договору, надання документів на його виконання, завищення вартості робіт, порушення строку виконання договору та виконання робіт з порушеннями нормативно-правових актів в галузі будівництва. За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору та стягнення з ПП «Будівельник НВМ» на користь ОСОБА_2 150 000 грн., сплачених нею за вказаним договором, стягнення вартості відновлювального ремонту у розмірі 3 980 грн. 40 коп., моральної шкоди у розмірі 500 грн. та витрат, пов'язаних з оплатою висновку спеціаліста у розмірі 4 000 грн.
Однак з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Спірні правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, що опосередковують правовідносини за договором підряду, згідно з яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Частиною 3 ст. 875 ЦК України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Виходячи з цього положення та ч.1 ст. 837 ЦК України до спірних відносин також застосовується законодавство про захист прав споживачів, зокрема, Закон України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ст.857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Згідно зі ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 839 ЦК України підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Згідно з положеннями ч.ч.2,3 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 27 березня 2014 року між ОСОБА_2 (замовник) та ПП «Будівельник НВМ» (виконавець) в особі директора ОСОБА_4 укладено договір № 007/3 (далі - Договір), за умовами якого ОСОБА_2 доручає, а ПП «Будівельник НВМ» виконує роботи погоджені замовником згідно з кошторисною документацією по ремонту будинку з добудовою по АДРЕСА_1
Пунктом 1.2 договору передбачено, що строк виконання робіт до 31 грудня 2014 року.
Згідно з пунктом 2.1 договору загальна договірна вартість договору згідно розрахунку договірної ціни становить 150 000 грн. Замовник здійснює попередню оплату вартості робіт протягом 3-х робочих днів після підписання даного договору, шляхом перерахування 80 % коштів на рахунок виконавця, або оплачує готівкою, остаточний розрахунок проводиться по закінчення робіт та підписання акту виконаних робіт.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на виконання умов договору ОСОБА_2 сплатила директору ПП «Будівельник НВМ» ОСОБА_3 150 000 грн., а саме, 23 березня 2014 року у розмірі 120 000 грн., 15 квітня 2014 року у розмірі 15 000 грн., 17 квітня 2014 року у розмірі 13 000 грн. та 18 квітня 2014 року у розмірі 2 000 грн., що підтверджується підписами директора ПП «Будівельник НВМ» ОСОБА_3 у договорі (а.с.72, 166, т.1).
По справі встановлено, що у червні 2014 року ПП «Будівельник НВМ» надало ОСОБА_2 акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2014 року, згідно з яким вартість робіт визначена у розмірі 227 703 грн. 60 коп., тобто на 77 703 60 коп. більше ніж договірна ціна (а.с.56-59, т.1).
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 відмовилась підписувати вказаний акт у зв'язку з завищенням ціни, не завершенням відповідачем робіт за договором , наявністю недоліків у виконаних роботах та відсутністю документів на матеріали і роботи. У зв'язку з цим, позивач неодноразово усно і письмово зверталася до відповідача з проханням усунути недоліки та надати накладні і сертифікати відповідності на матеріали (а.с. 49, 51, 53, 54, т.1).
У матеріали справи не міститься доказів того, що ПП «Будівельник НВМ» виконало вказані вище вимоги ОСОБА_2
Згідно з висновком спеціаліста з будівельно-технічних питань № 14182 від 01 листопада 2014 року у будинку по АДРЕСА_2 областівстановлено, що ремонтно-будівельні роботи, які зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2014 року не відповідають вимогам Державних будівельних норм. Фактичні обсяги робіт та використаних матеріалів не відповідають обсягам робіт та матеріалів, які зазначені в акті ПП «Будівельник НВМ». Вартість відновлювального ремонту, проведення якого необхідне для усунення пошкоджень опоряджувальних покриттів приміщень першого поверху через відмову від договору відповідачем становить 3 980 грн. 40 коп. (а.с.6 - 40, т.1).
Відповідно до протоколу комісії з будівництва, екології, транспорту, благоустрою, шляховому будівництву, зв'язку та підприємницької діяльності від 03 листопада 2014 року при обстеженні житлового будинку по АДРЕСА_1 встановлено, що стінові блоки мають тріщини та сколи, шви між ними не повністю заповнені розчином, деякі частини стін візуально мають відхилення від рівня, дерев'яні перекриття виконані з балок, які мають дефекти (тріснуті, трухляві), частина балок складається з декількох дошок, при цьому відсутні з'єднання між ними та балками (а.с.55, т.1).
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 8292 від 04 вересня 2015 року, проведеної у ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз», виконані ремонтно-будівельні роботи не відповідають вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, вартість фактично виконаних будівельно-ремонтних робіт станом на квітень 2014 року становить 157 234 грн. (а.с.199 - 227, т.1).
У суді першої інстанції експерт ОСОБА_5, яка проводила вказану вище судову будівельно-технічну експертизу пояснила, що більшість робіт виконані не у відповідності до будівельних норм та без відповідної документації, стверджувати про безпечне використання будинку ОСОБА_2 не можна, жодного підтвердження про якість робіт ПП «Будівельник НВМ» немає, роботи проведені без підтвердження відповідної якості попередніх прихованих робіт та відповідних конструкцій.
Отже, установивши вказані обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору від 27 березня 2014 року, стягнення з ПП «Будівельник НВМ» на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 150 000 грн. та вартості відновлювального ремонту у розмірі 3 980 грн. 40 коп.
Рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для скасування рішення суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновок судової будівельно-технічної експертизи від 04 вересня 2015 року не містить відомостей про ідентифікацію будівельних робіт, проведених ПП «Будівельник НВМ», що унеможливлює встановлення факту завданої ОСОБА_2 матеріальної шкоди та її розмір, а надані 01 грудня 2015 року пояснення експерта ОСОБА_5, яка проводила вказану вище експертизу від 04 вересня 2015 року, суперечать висновку даної експертизи, є необґрунтованими з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ч.3 ст. 53 ЦПК України експерт зобов'язаний з'явитися за викликом суду, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на задані йому питання, а у разі необхідності - роз'яснити його.
Зі справи видно, що 01 грудня 2012 року експерт ОСОБА_5, яка проводила судову будівельно-технічну експертизу від 04 вересня 2015 року, була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов'язків (а.с.1, т.2).
В суді першої інстанції експерт ОСОБА_5 пояснила, що більшість робіт виконані не у відповідності до будівельних норм та без відповідної документації, стверджувати про безпечне використання будинку ОСОБА_2 не можна, жодного підтвердження про якість робіт ПП «Будівельник НВМ» немає, роботи проведені без підтвердження відповідної якості попередніх прихованих робіт та відповідних конструкцій.
Тобто, надані експертом пояснення не суперечать висновкам судової будівельно-технічної експертизи № 8292 від 04 вересня 2015 року, а роз'яснюють ці висновки.
Крім того, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції оцінював даний висновок судової будівельно-технічної експертизи від 04 вересня 2015 року у сукупності з іншими доказами по справі, яким судом дана належна правова оцінка (ст.212 ЦПК України).
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 обрано спосіб захисту порушеного права, який не узгоджується з вимогами Закону України «Про захист прав споживачів», є безпідставними, оскільки спірні правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів». Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права передбачений положеннями вказаного законодавства України.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилкового стягнув з ПП «Будівельник НВМ» на користь ОСОБА_2 витрати за складання висновку спеціаліста з будівельно-технічних питань № 14182 від 01 листопада 2014 року у розмірі 4 000 грн., не заслуговують на увагу.
Згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до п.4. ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
Позивач ОСОБА_2 на підтвердження обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх позовних вимог, надала суду висновок спеціаліста з будівельно-технічних питань від 01 листопада 2014 року, за складання якого вона сплатила 4 000 грн. (а.с.5, т.1).
Вказаний висновок є належним доказом по справі та містить інформацію щодо предмета доказування, якому судом першої інстанції в сукупності з іншими доказами по справі дана належна правова оцінка (ст.212 ЦПК Україна).
Отже, враховуючи, що ОСОБА_2 документально підтверджені понесені нею витрати за складання вказаного вище висновку спеціаліста, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ПП «Будівельник НВМ» на користь ОСОБА_2 витрат, пов'язаних з оплатою вказаного висновку спеціалістау розмірі 4 000 грн.
Однак, колегія суддів не погоджується з рішенням суду в частині стягнення з ПП «Будівельник НВМ» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 500 грн. з таких підстав.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 883 ЦК України передбачена відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду тільки у вигляді відшкодування останнім неустойки, встановленої договором або законом і відшкодування збитків, та не передбачена відповідальність підрядника у вигляді відшкодування моральної шкоди, а також те, що така відповідальність не передбачена сторонами у договорі.
Отже, відшкодування моральної шкоди в договірних відносинах не відбувається, якщо таке відшкодування прямо не передбачено договором, укладеним між сторонами.
Оскільки між сторонами склалися договірні правовідносини, які не передбачають стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції безпідставно стягнув моральну шкоду у розмірі 500 грн. з ПП «Будівельник НВМ» на користь ОСОБА_2
Крім того, колегія суддів враховує, що згідно з ч.3 ст. 875 ЦК України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Виходячи з цього положення та ст. 865 ЦК України до спірних відносин могло б застосовуватися законодавство про захист прав споживачів, зокрема, Закон України «Про захист прав споживачів», але п. 5 ст. 4 цього Закону передбачено відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Вирішуючи спір в цій частині, суд першої інстанції у порушення ст.ст.213-214 ЦПК України на вказані вище вимоги закону та обставини справи належної уваги не звернув, у зв'язку чим дійшов помилкового висновку про стягнення ПП «Будівельник НВМ» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 500 грн.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в цій частині не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині, з ухваленням нового рішення про відмову в позові ОСОБА_2про стягнення моральної шкоди з наведених вище підстав.
Рішення судупершої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ПП «Будівельник НВМ» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором не оскаржується, тому відповідно до положень ст.303 ЦПК України судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Будівельник НВМ» задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 500 грн. скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
- Номер: 22-ц/780/1157/16
- Опис: Морозова Н.М. до ПП " Будівельник НВМ" про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 369/12375/14-ц
- Суд: Апеляційний суд Київської області
- Суддя: Верланов С.М.
- Результати справи: заяву задоволено повністю; Ухвалено нове рішення по суті позовних вимог у зв'язку із:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.01.2016
- Дата етапу: 18.04.2016
- Номер: 2/369/965/17
- Опис: захист прав споживача , відшкодування збитків
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 369/12375/14-ц
- Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
- Суддя: Верланов С.М.
- Результати справи: скасовано частково
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.12.2016
- Дата етапу: 15.01.2019
- Номер: 22-ц/780/530/18
- Опис: Морозової Н.М. до Приватного підприємства "Будівельник НВМ" про розірвання договору
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 369/12375/14-ц
- Суд: Апеляційний суд Київської області
- Суддя: Верланов С.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.12.2017
- Дата етапу: 05.09.2018