КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.07.2009                                                                                           № 14/136

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Гарник Л.Л.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Литвиненко О.О. – дов. №2/181 від 17.02.2009р.,

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

 на рішення Господарського суду м.Києва від 25.11.2008

 у справі № 14/136 (суддя  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС-Лтд"

 до                                                   Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 85197,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду Чернігівської області  від 25.11.2008р. у справі №14/136 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 АППБ „Аваль” МФО 353348, ідентифікаційний номер 2317808493) на користь ТОВ “ВВС - ЛТД” (вул.Промислова,3, с.Хотів, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., р/р 26009012817085 в Укрексімбанку МФО 322313, ідентифікаційний код 19351156) 81154,70 грн. боргу,
8212,63 грн. пені, 893,67 грн. державного мита, 117,23 грн. витрат на інформаційно-
технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ФОП ОСОБА_2 подав  апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині стягнення суми пені на підставі ст.616 Цивільного кодексу України.

Відзив на апеляційну скаргу ТОВ  “ВВС - ЛТД” не надало

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

10.01.2007р. між ТОВ  “ВВС - ЛТД”  та ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу №11098/р. (далі – договір, а.с.11-12).

Відповідно до п.1.1, п.2.1 договору продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує лікарські засоби, вироби медичного призначення та засоби косметичної промисловості, товар поставляється за вказаною покупцем адресою на підставі його заявок та згідно з видатковими та податковими накладними.

Відповідно до п.4.3 договору покупець здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з продавцем у наступному порядку: у формі 100% попередньої оплати на підставі рахунку продавця не пізніше 3 банківських днів з дати отримання рахунку або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар - в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених позивачем.

Пункт 10.1 договору №11098/р.  передбачає, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє протягом трьох років.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних зі строком оплати на суму 99955,14 грн. (а.с.15-75).

Факт отримання товару відповідачем підтверджується накладними і довіреностями (а.с.13, 19, 23, 24, 29, 30, 34, 35, 40-42, 47, 48, 53, 56-58, 65, 66, 70, 71).

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2 не проведена оплата отриманого товару у визначенні строки.

Відповідач лише частково сплатив суму заборгованості в розмірі 18800,44 грн. (а.с.104-106), докази повної оплати товару отриманого від позивача в матеріалах справи відсутні.

Заборгованість відповідача становить 81154,70 грн.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Тому господарський суд Чернігівської області  правильно стягнув з ФОП ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 81154,70 грн.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.6.1 договору за порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на розбіжності в датах видачі накладних, але докази цього в матеріалах справи відсутні.

Тому господарський суд Чернігівської області  законно і обґрунтовано частково стягнув суму пені в розмірі 8212,63 грн. за період з 25.04.2008р. по 20.10.2008р.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу  ФОП ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення  господарського суду Чернігівської області  від 25.11.2008р. у справі №14/136 –  без змін.

Справу №14/136 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 23.07.09 (відправлено)