КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.07.2009                                                                                           № 25/554

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Калатай  Н.Ф.

 суддів:            Пашкіної С.А.

          Коротун  О.М.

 при секретарі:           Москаленко М.М.

 За участю представників:

 від позивача - Войтович М. М. – представник за довіреністю № 150 від 08.08.2008

 від відповідача -Парфентьєв А. О. – представник за довіреністю від 12.11.2008

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  "Страхова компанія "Універсальна"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.03.2009

 у справі № 25/554 (суддя Мудрий С.М.)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "ХДІ страхування"

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства  "Страхова компанія "Універсальна"

              

             

 про                                                   стягнення 159951,20 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Позов, з урахуванням уточнень, заявлено про стягнення з відповідача заборгованості за договором облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів № 01/07 К від 01.01.2004 року в сумі 159951,20 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.03.2009 року, повний текст якого підписаний 19.05.2009 року, позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведений факт невиконання відповідачем своїх обов’язків за спірним договором.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2009 року у справі № 25/554 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, не взявши до уваги, що невиплата відповідачем спірної суми сталась внаслідок порушення позивачем умов спірного договору.

Ухвалою від 15.06.2009 р. колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Калатай Н.Ф., судді Пашкіна С.А., Коротун О.М. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Відкритого  акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

В судовому засіданні представник позивача надав суду відзив на позов та вручив його копію представнику відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник позивача проти апеляційної скарги заперечив.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

01.01.2004 Відкрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Алькона”, правонаступником якої є позивач, та відповідач уклали договір облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів № 01/07 К (далі Договір), предметом якого є облігаторне (обов’язкове) пропорційне перестрахування відповідачем частини відповідальності позивача, прийнятої ним за договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО засобів наземного транспорту) на умовах „Правил добровільного страхування наземного транспорту” від 24.12.2003, що є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору дія Договору розповсюджується на всі договори добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО засобів наземного транспорту), які укладені позивачем, а також прийняті ним у факультативне пропорційне перестрахування.

Відповідно до п. 2.2 Договору під дію Договору підпадають всі засоби наземного транспорту, застраховані позивачем, вартість яких (страхова сума) перевищує 50000 грн., а також прийняті в пропорційне перестрахування, якщо ліміт відповідальності позивача по одному засобу наземного транспорту перевищує 50000 грн.

Відповідно до п.п. 1.4.1 Договору страхова сума встановлюється в розмірі дійсної ринкової вартості транспортного засобу.

21.08.2004 Відкрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Алькона”, правонаступником якої є позивач, як Страховик та гр. Білий Віталій Віталійович як Страхувальник уклали договір добровільного страхування транспортного засобу № 041-96/0804 (далі Договір 1), предметом якого є страхування легкового автомобілю AUDI ALLROAD QUATTRO 2,5 шасі (кузов) б/н, колір сірий, 2003 року випуску, державний номер 30678 КА, (далі Автомобіль).

В подальшому державний номер Автомобіля 30678КА замінений на державний номер ІІ1951МІ, про що видане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КІС № 976520 від 06.11.2004 (а.с.53 т.1).

Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору 1 вартість Автомобілю складає 275600 грн., страхова сума - 275600 грн.

Як слідує з доданої до матеріалів справи копії рахунку – бордеро ризиків та премій № 2 ризиків та премій, що передаються в перестрахування за період з 01.08.2004 року по 31.08.2004 року, позивач оплатив відповідачеві перестрахувальну премію, в тому числі і за Автомобіль (т. 1 а. с.18), що відповідачем не заперечується.

Договір 1 укладений на строк з 21.08.2004 року по 20.08.2005 року (п. 4.1).

08.07.2005 на автомагістралі Київ–Ковель сталося ДТП за участю Автомобілю, яким керував гр. Білий В.В., внаслідок чого вказаний автомобіль упав в кювет та  перевернувся.

Факт ДТП підтверджується довідками Києво – Святошинської роти ДПС ДАІ ГУ МВС України в Київській області ( т. 1 а. с. 113-115).

11.07.2005 гр. Білий В.В. повідомив позивачеві про ДТП за участю Автомобіля (а.с. 48 т.1).

15.08.2005 року позивач та гр. Білий В. В. склали акт про пошкодження транспортного засобу № 041-200/05, яким, виходячи з рахунків-фактур ДП „Ауді Центр” №№ 2364, 2367 від 28.07.2005, визначили, що вартість прямого збитку, заподіяного власнику Автомобіля внаслідок ДТП, складає 241580,36 грн., а розмір страхового відшкодування, що належить до виплати, без урахування ПДВ, становить 201316,97 грн. (241580,36 – 40263,39) (а.с. 47 т. 1).

15.08.2005 року гр. Білий В. В. звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 201316,97 грн. (а.с. 46 т.1).

Позивач виплатив гр. Білому В.В. суму страхового відшкодування у повному обсязі в сумі 201316,97 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2100 від 17.08.2005, № 1991 від 23.08.2005 та № 2037 від 31.08.2005, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2.3 Договору відповідач прийняв на себе 80 % відповідальності у випадку, якщо страхова сума (ліміт відповідальності позивача) знаходиться у межах 200001,00 грн. – 300000,00 грн.

Позивач з посиланням на п. 2.3 Договору вимагає стягнути з відповідача 80% страхової суми, що, на його думку, дорівнює 159951,20 грн., проте, 80% від виплаченої позивачем страхової суми (201316,97 грн.) дорівнює 161053,58 грн.

Будь-якого розрахунку заявленої до стягнення суми позивач не наводить.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, 02.12.2005 року позивач звернувся до відповідач з листом № 1110 від 16.09.2005 року, в якому повідомив, що розмір збитків внаслідок ДТП по перестрахованому Автомобілю становить 201316,97 грн., і просив перерахувати перестрахувальне відшкодування, яке дорівнює 159951,18 грн., на рахунок позивача.

У відповідь листом № 4313 від 21.12.2005 року відповідач звернувся до позивача з проханням надати завірені банком платіжні доручення, якими страхове відшкодування в сумі 201316,97 грн. виплачене Страхувальнику, та повідомити про можливість огляду працівниками відповідача відремонтованого транспортного засобу.

При цьому, відповідач попередив позивача, що до отримання вищезгаданих документів розгляд справи буде призупинено, з огляду на що суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов помилкового висновку, що відповідач, не висловивши своєї незгоди у листі № 4313 від 21.12.2005 з розміром своєї частки перестрахувальника, погодився з нею.

Тим більше, що як слідує з матеріалів справи, між сторонами в подальшому відбувалось листування з приводу виплати спірної суми, про що свідчить додані як позивачем, так і відповідачем копії листа позивача № 1-0875 від 14.05.2008 року, який містить посилання на лист відповідача № 3369 від 28.09.2008 року.

Також, колегія суддів погоджується з думкою відповідача, що рахунки-фактури ДП „Ауді Центр” №№ 2364, 2367 від 28.07.2005, на підставі яких в акті про пошкодження транспортного засобу № 041-200/05 від 15.08.2005 позивач та гр. Білий В.В. визначили розмір збитків, не можуть вважатися належними доказами того, що Страхувальнику Автомобіля за Договором 1 був завданий прямий збиток саме в розмірі 241580,36 грн.

Отже, колегія суддів визнає недоведеним розмір боргу, який позивач вимагає стягнути з відповідача за умовами договору облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів № 01/07 К від 01.01.2004.

Крім того, умовами Договору сторони узгодили порядок, з додержанням якого має відбуватися врегулювання збитків, сума страхового відшкодування за якими за попередніми прогнозними рахунками може перевищувати суму 50000 грн.

Згідно п. 4.3.1 Договору при отриманні позивачем інформації від Страхувальника (його довіреної особи) про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, позивач зобов’язаний протягом 5 –ти робочих днів сповістити про це відповідача.

Повідомлення повинно містити інформацію про дату, місце та обставини настання страхового випадку, номер договору страхування, назву Страхувальника, страхову суму та попередній розмір страхового відшкодування.

Як слідує з повідомлення гр. Білого В.В. від 11.07.2005 року на ім’я позивача щодо спірного ДТП (а.с.48 т.1), гр. Білий В. В. зазначив що Автомобіль отримав значні ушкодження та знаходиться не на ходу, з огляду на що, позивач одержавши таке повідомлення, згідно п. 4.3.1 Договору мав зробити прогнозний розрахунок і, у випадку, якщо збитки, спричинені спірним ДТП, перевищують 50000 грн., у порядку та строки, передбачені Договором, сповістити про такий страховий випадок відповідача.

Відповідно до п. 7.1 Договору всі листи, повідомлення та інша інформація, що надсилаються за Договором або в зв’язку з його виконанням, повинні бути виконані в письмовій формі та вважаються наданими належним чином, якщо вони надіслані телеграфом, телетайпом, телефаксом, а потім надіслані листом, рекомендованим листом або доставлені особисто за адресами, що зазначені у Договорі.

Позивач стверджує, що належним чином повідомив відповідача про настання страхового випадку, на доказ долучив до матеріалів справи лист № 850 від 13.07.2005 року (а.с. 152-153 т.1), проте будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надав.

Відповідач проти направлення йому зазначеного листа у строк, передбачений Договором, заперечує і у відзиві на позов наполягає на тому, що вказаний лист ним було отримано лише в грудні 2005 року як додаток до листа позивача № 1110 від 16.09.2005 року, на доказ чого долучив до матеріалів справи копію листа № 1110 від 16.09.2005 року з відбитком вхідного штампу відповідача „Вхідн. № 2147 „02” 12 2005р.”.

Враховуючи, що позивачем не надано жодного доказу направлення листа № 850 від 13.07.2005 року або будь-якого іншого листа з повідомлення про настання спірного ДТП у строки, встановлені п. 4.3.1 Договору, та в порядку, встановленому п. 7.1 Договору, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних доказів повідомлення відповідач про настання спірного ДТП.

Колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції, який прийняв лист № 850 від 13.07.2005 року як належний доказ своєчасного повідомлення відповідача позивачем про спірний страховий випадок.

Крім того, відповідно до п. 4.3.2 Договору відповідач, після отримання від позивача повідомлення про настання збитку, має право направити свого представника для участі у розслідуванні такого страхового випадку.

Позивач зобов’язаний надати можливість уповноваженим працівникам відповідача приймати участь в процедурі врегулювання збитків та надати їм всю наявну інформацію та документи.

Відповідно до п. 4.3.3 Договору після проведення розслідування причин настання страхового випадку та визначення розміру збитку Перестрахувальник оформлює всі необхідні документи та приймає рішення (з урахуванням п. 3.2.7) щодо виплати (відмови у виплаті) страхового відшкодування.

Відповідно до п. 3.2.7 Договору позивач зобов’язаний надати можливість працівникам відповідача, за його вимогою, приймати участь в процедурі врегулювання збитків та надати їм всю наявну у позивача інформацію, якщо за попередніми прогнозними розрахунками сума страхового відшкодування може перевищувати суму 50000 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлено виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання.

Відповідно до ч.3 ст.538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обв’язку, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитись від його виконання частково або у повному обсязі.

Позивач, прийнявши на себе зобов’язання у 5 –ти денний строк сповістити відповідача про настання страхового випадку, вказане зобов’язання не виконав, чим позбавив відповідача можливості скористатися правами, наданими йому п.п. 3.2.7, 4.3.2 Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до п. 3.3.6 Договору відповідач має право відмовити у виплаті своєї частки страхового відшкодування або зменшити розмір своєї частки страхування у випадку, коли позивач порушив умови п. п. 3.2.5 та 3.2.7 Договору.

Враховуючи порушення позивачем п. 4.3 Договору, що в свою чергу призвело до порушення п. 3.2.7 Договору, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно роз’яснень Пленуму  Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 „Про судове рішення”, обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені  обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні . Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а тому рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2009 по даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позову відмовляється повністю..

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати відповідача за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 80, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

           1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” на рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2009 року у справі № 25/554 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2009 року у справі № 25/554 скасувати.

3. В позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „ХДІ Страхування” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, ідентифікаційний код 22868348, р/р 26509001224521 в АКБ „Укрсоцбанк” м. Київ, МФО 300023, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Відритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” (01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 24/1, ідентифікаційний код 20113829, р/р 26508014510001 в ВАТ „Банк Універсал”, м. Львів, МФО 322001) 799 (сімсот дев’яносто дев’ять) грн. 76 коп. витрат за подачу апеляційної скарги.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 25/554.

 Головуючий суддя                                                                      Калатай  Н.Ф.

 Судді                                                                                          Пашкіна С.А.

                                                                                          Коротун  О.М.

 13.07.09 (відправлено)