Справа № 308/14214/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого Дроботі В.В.

суддів Власова С.О., Бисаги Т.Ю.

при секретарі Рогач О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а :

Зазначеним рішенням з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 стягнуто попередню оплату за договором купівлі-продажу будівельних матеріалів від 18 червня 2015 року в сумі 6054,16 грн. та судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідачка просить рішення скасувати, надіславши справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує на те, що рішення ухвалено з суттєвим порушеннями норм процесуального закону: без повідомлення її про наявність справи в провадженні суду та ухвалення рішення без її участі. Окрім того, суд не встановив, що вона є формальною стороною договору купівлі-продажу, дійсним продавцем будівельних матеріалів є її роботодавець ОСОБА_3, який у своїй підприємницькій діяльності використовував належні їй реєстраційні документи.

Колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Матеріалами справи доведено, що рішення ухвалено без належного повідомлення відповідачки про час і місце розгляду справи та при її відсутності в судовому засіданні.

В цій частині доводи скарги відповідачки заслуговують на увагу.

В той же час відповідно до вимог ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального закону ( в даному випадку ст. ст. 27,31,76,166,168,176 ЦПК України) не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, оскільки вони не призвели до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції правильно встановлені слідуючі факти та обставини.

18 червня 2015 року позивачем та відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язувалась передати ОСОБА_2 у власність будівельні матеріали у відповідності до узгодженої специфікації на суму 6054,16 грн.

Позивач повинен був здійснити передоплату за товар в день його отримання на розрахунковий рахунок відповідачки

Є доведеним, що згідно рахунку № 15 від 23 червня 2015 року позивач 24 червня 2015 року перерахував на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 6054,16 грн.

Є також доведеним, що відповідачка будівельні матеріали: профіль направляючий, кутник, плиту до стелі, пружинний підвіс, стержні закріплюючі та з гаком позивачу не передала.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що відповідачка не виконала умови договору купівлі-продажу та не передала покупцю обумовлений індивідуальними ознаками товар, відповідає матеріалам справи.

До правовідносин, що виникли, суд правильно застосував матеріальний закон.

Так, згідно положень ст. ст. 655, 656 ЦК України продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде придбаний , набутий продавцем у майбутньому.

Відповідно до положень ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару, або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідачка не виконала умови п.3 договору купівлі-продажу і не передала позивачу товар в день отримання оплати за товар, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з неї 6054,16 грн. попередньої оплати, здійсненої позивачем.

Доводи скарги щодо іншої особи - фактичного продавця товару до уваги прийняті бути не можуть.

Згідно приписів ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином , договір купівлі-продажу від 18 червня 2015 року, у якому продавцем будівельних матеріалів зазначена відповідачка, та якій позивач перерахував кошти за товар, є дійсним, правомірним, а тому підлягає до виконання.

Оцінка іншим доводам апеляційної скарги дана вище.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відповідачки відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області В.В. Дроботя