ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

У Х В А Л А

"20" квітня 2016 р.                                                                                Справа № 911/4531/15  

          Суддя Наріжний С.Ю. розглянувши заяву Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про кредиторські вимоги до боржника в межах справи

за спільною заявою 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Фідленс-Україна”, м. Київ (код ЄДРПОУ 36426518) – Заявник 1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агровет Атлантик”, Черкаська обл., Монастирищенський р-н, с. Половинчик (код ЄДРПОУ 34323885) – Заявник 2

3) Приватного підприємства “O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс”, Вінницька обл., м. Шагород (код ЄДРПОУ 33437883) – Заявник 3

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдагропостач-61”, Київська обл., м. Ірпінь (код ЄДРПОУ 34979368) - Боржник

про банкрутство

Без виклику представників учасників провадження

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2015 р. порушено провадження у справі № 911/4531/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдагропостач-61” (код ЄДРПОУ 34979368).

03.11.2015 р. господарським судом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено публікацію № 24572 Оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдагропостач-61” (код ЄДРПОУ 34979368).

18.04.2016 р. до господарського суду Київської області надійшла заява Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-А; код ЄДРПОУ 38733873) № 1373/10/10-31-10 від 08.04.2016 р. про визнання кредиторських вимог на суму 216326,29 грн. (вх. №  8320/16).

Суд, дослідивши матеріали вищезазначеної заяви, вважає за необхідне зазначити наступне.

Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Згідно з підпунктом 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (у редакції від 26.09.2015) ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 року складає 1 378, 00 грн.

Частиною 1 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Як вбачається з матеріалів заяви № 1373/10/10-31-10 від 08.04.2016 р. про визнання кредиторських вимог на суму 216326,29 грн. (вх. №  8320/16), податковим органом до вказаної заяви не додано жодних документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

При цьому, Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області разом із заявою № 274/9/14-03-10-00 від 25.02.2016 (вх. № 4703/16 від 03.03.2016) подала клопотання б/№ від 08.04.2016 р. про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” встановлено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (ст. 8 Закону України “Про судовий збір”) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (ст. 5 Закону України “Про судовий збір”) господарським судам слід враховувати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (п. 3.1 постанови).

Пунктом 3 листа Вищого господарського суду України № 01-06/2093/15 від 12.11.2015 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII)” передбачено, що за змістом положень ст. 8 Закону України “Про судовий збір” питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Таким чином, за приписами ст. 8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення сплати судового збору може мати місце лише за наявності виключних обставин, а особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі на момент звернення з відповідною заявою.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заявник своє клопотання про звільнення від сплати судового збору обґрунтовує відсутністю у нього коштів для сплати судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог, проте, будь-яких доказів на підтвердження зазначеного не надає.

Належних та допустимих доказів відсутності фінансування з державного бюджету України у Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на момент звернення з заявою до суду  на сплату судового збору по даній справі заявник не надав. Зазначене вбачається також з переліку додатків до заяви. В самому клопотанні про звільнення від сплати судового збору відсутнє навіть посилання на такі докази.

Отже, Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в порушення приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, не обґрунтовано та не надано суду доказів, що підтверджують неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановленому законом порядку, розмірі та строки.

Сам факт, що заявник фінансується з Державного бюджету України не може бути доказом, що станом на момент звернення із заявою у заявника були відсутні кошти для сплати 2756 грн. судового збору.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення поданого Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області клопотання про звільнення від сплати судового збору, а тому відмовляє у його задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд здійснює перевірку відповідності заяви кредитора вимогам цього Закону. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог ч. 3 ст. 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов’язати заявника усунути виявлені недоліки заяви № 1373/10/10-31-10 від 08.04.2016 р. (вх. №  8320/16) про визнання кредиторських вимог.

Разом з тим, суд звертає увагу Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на те, що якщо у строк встановлений судом вищезазначені недоліки не буде усунуто, заява № 1373/10/10-31-10 від 08.04.2016 р. (вх. №  8320/16) разом з доданими до неї документами підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,  суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про звільнення від сплати судового збору.

2.  Зобов’язати Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області в строк до 17.05.2016 р. усунути виявлені недоліки заяви № 1373/10/10-31-10 від 08.04.2016 р. (вх. №  8320/16) про визнання кредиторських вимог, а саме: надати суду докази сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

3.   Копію даної ухвали надіслати боржнику, розпоряднику майна боржника та заявнику.

               Суддя                                                                                     С.Ю. Наріжний