КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2016 р. Справа№ 5011-46/19091-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Алданової С.О.

Гарник Л.Л.

за участі представників:

від апелянта - керівник боржника закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп": Бучко І.В. (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в місті Києві 21.05.1996);

від ініціюючого кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Касакад-Транс-Сервіс": представник Дзера Ю.Ю., що діє на підставі довіреності б/н від 12.01.2016;

від кредитора - публічного акціонерного товариства «Укргазбанк»: представник Волошин Г.В., що діє на підставі довіреності № 490 від 19.09.2014; представник Белименко О.В., що діє на підставі довіреності № 560 від 23.09.2013.

арбітражний керуючий - Левкович О.К. (посвідчення арбітражного керуючого № 575 від 19.03.2013.

розглянувши матеріали апеляційної скарги закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2016

у справі № 5011-46/19091-2012 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Касакад-Транс-Сервіс"

до закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-46/19091-2012 про банкрутство закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) "Трансроуд Груп", ухвалою від 15.02.2013 призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Швачку С.В., постановою від 16.02.2015 ЗАТ "Трансроуд Групп" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Швачку С.В.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 постанову Господарського суду міста Києва від 16.02.2015 залишено без задоволення, постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 та постанову Господарського суду м. Києва від 16.02.2015 скасовано, справу повернуто на стадію розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 5011-46/19091-2012 задоволено заяву арбітражного керуючого Швачки С.В. про дострокове припинення повноважень розпорядника майна ЗАТ "Трансроуд Груп", припинено повноваження розпорядника майна Швачки С.В. та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Левкович О.К.

Продовжено строк процедури розпорядження майном на три місяці до 17.05.2016, зобов'язано розпорядника майна боржника арбітражного Левкович О.К. ознайомитись з матеріалами справи, надати письмові пояснення щодо клопотання голови комітету кредиторів боржника - товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" про відкриття процедури санації боржника та призначення керуючим санацією ЗАТ "Трансроуд Груп" керівника боржника.

Згадана ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що враховуючи, що строк процедури розпорядження майном ЗАТ "Трансроуд Груп" закінчився, а судом не розглянуто питання щодо переходу до наступної судової процедури, передбаченої ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд вважав за доцільне продовжити строк процедури розпорядження майном боржника на три місяці.

З урахуванням пункту 4 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) суд першої інстанції вважав за доцільне заяву арбітражного керуючого Швачки С.В. задовольнити та припинити його повноваження розпорядника майна боржника.

Господарським судом міста Києва було розглянуто кандидатури арбітражних керуючих Єрохіна О.П., Титаренка М.О., Гусара І.О. та Левкович О.К., враховуючи значний професійний досвід, а також невелику завантаженість арбітражного керуючого Левкович О.К., господарський суд першої інстанції вважав за доцільне призначити розпорядником майна Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" арбітражного керуючого Левкович О.К.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції, ЗАТ "Трансроуд Груп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 5011-46/19091-2012 в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Левкович О.К. та у відповідній частині прийняти нове рішення, яким призначити розпорядником майна Єрохіна О.П.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу боржник зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині призначення розпорядником майна ЗАТ "Трансроуд Груп" арбітражного керуючого Левкович О.К., прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 3-1, 13 та 16 Закону про банкрутство, а ткож ст.ст.43, 82 та 84 господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України та є такою, що підлягає скасуванню апеляційною інстанцією.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що при винесені оскаржуваної ухвали господарським судом міста Києва було порушено норми чинного законодавства, у зв'язку з неналежним обґрунтуванням призначення арбітражного керуючого та не зазначенням мотивів відхилення інших кандидатур арбітражних керуючих.

Крім того, скаржник звертає увагу, що Господарський суд м. Києва не надав жодної оцінки протоколу комітету кредиторів від 05.02.2016 та у оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції не зазначено підстав, за якими не взято до уваги рішення комітету кредиторів, яке оформлене згаданим протоколом, стосовно пропозиції призначення розпорядником майна боржника Єрохіна О.П., а також в ухвалі суду відсутнє будь-яке обґрунтування відхилення кандидатури арбітражного керуючого запропонованого суду комітетом кредиторів, чим порушено вимоги ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Апелянт наголошує на тому, що зазначені судом відомості кандидатур арбітражних керуючих в оскаржуваній ухвалі свідчать про майже рівноправність даних кандидатур, однак, суд призначає арбітражного керуючого Левкович О.К., також апелянт вважає, що арбітражний керуючий Єрохін О.П. є більш кваліфікованим спеціалістом та має бути призначеним розпорядником майна боржника.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляціну скаргу передано на розгляд колегії у складі: Верховець А.А. - головуючий, Алданова С.О., Гарник Л.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження апеляційну скаргу ЗАТ "Трансроуд Груп" та призначено до розгляду на 26.04.2016.

25.04.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Левкович О.К. надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 26.04.2016 присутній представник скаржника навів свої доводи, міркування та заперечення, викладені безпосередньо в апеляційній скарзі.

Представники кредитора ПАТ «Укргазбанк» заперечували проти апеляційної скарги ЗАТ "Трансроуд Груп".

Представник ініціюючого кредитора ТОВ "Касакад-Транс-Сервіс" апеляційну скаргу підтримував, позиції відносно кандидатури запропонованої комітетом кредиторів - Єрохіна О.П. не висловив, оскільки із професійними якостями та ефективністю здійснення Єрохіним О.П. його обов`язків арбітражного керуючого, Дзері Ю.Ю. (представнику ініціюючого кредитора) не відомо.

Арбітражний керуючий Левкович О.К. заперечувала проти апеляційної скарги ЗАТ "Трансроуд Груп" з підстав, наведених в письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просила суд в задоволенні скарги відмовити.

По закінченні судового засідання, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку підлягають застосуванню норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 N 2343-XII в редакції, що діяла до 19.01.2013.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 25.11.2015 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Швачки С.В. про дострокове припинення повноважень розпорядника майна.

У судовому засіданні 17.02.2016, за результатами якого була постановлена оскаржувана ухвала, розглядалась заява арбітражного керуючого Швачки С.В. про дострокове припинення повноважень розпорядника майна боржника.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення заяви та припинення повноважень розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Швачки С.В., оскільки суд першої інстанції дійшов даного висновоку з урахуванням висловлених позицій учасників провадження у даній спарві про банкурство та керуючись пунктом 4 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий має право подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків.

Як вбачається з копій матеріалів справи, до Господарського суду м. Києва 15.02.2016 надійшло клопотання ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Єрохіна О.П. та з проханням долучити до матеріалів справи № 5011-46/19091-2012 протокол комітету кредиторів від 05.02.2016 щодо прийняття рішення про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Єрохіна О.П.

Також, до господарського суду надійшли заяви арбітражних керуючих Єрохіна О.П., Титаренка М.О., Гусара І.О. та Левкович О.К. про надання згоди на призначення їх розпорядником майна боржника.

Колегія суддів зазначає, що заява арбітражного керуючого Швачки С.В. про дострокове припинення його повноважень, клопотання ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" про призначення новим розпорядником майна боржника Єрохіна О.П. та заяви арбітражних керуючих Єрохіна О.П., Титаренка М.О., Гусара І.О. та Левкович О.К. про надання згоди на призначення їх розпорядником майна ЗАТ "Трансроуд Груп" правомірно розглянуті судом першої інстанції за приписами - Закону про банкрутство.

Здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Абзацом 7 частини 4 статті 3-1 Закону про банкрутство передбачено право арбітражного керуючого подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків.

Враховуючи наведені положення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо підстав звільнення арбітражного керуючого Швачки С.В. від виконання обов'язків розпорядника майна ЗАТ "Трансроуд Груп" .

Згідно ст.13 Закону про банкрутство кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим даним Законом.

Відповідно до пункту 8 статті 16 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів, зокрема, належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до вимог статей 2, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", незважаючи на наявність права комітету кредиторів боржника запропонувати суду кандидатуру розпорядника майна, вирішення питання про обрання та призначення кандидатури розпорядника майна є виключною компетенцією господарського суду.

Тобто, правом запропонувати кандидатуру у справі про банкрутство наділений комітет кредиторів. Проте, необхідно звернути увагу на те, що при наявності кількох кандидатур на посаду ліквідатора право вибору кандидатури належить виключно суду, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство. При цьому, суд як орган судової влади не пов'язаний з доводами учасників провадження і повинен розглянути кожну кандидатуру, звертаючи увагу на всі пропозиції сторін та учасників провадження, досліджуючи професійні якості кандидатів на цю посаду, відсутність зацікавленості особи стосовно боржника та кредиторів та враховуючи освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Відповідно до приписів статті 3-1 Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Як констановано Господарським судом м. Києва, і цього не спростовано в апеляційній інстанції:

Арбітражний керуючий Єрохін О.П. у судовому засіданні першої інстанції надавав суду пояснення по суті заяви про участь у справі, зокрема зазначив, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 909 від 15.05.2013, діяльність арбітражного керуючого здійснює з 2012 року, має четвертий рівень кваліфікації арбітражного керуючого, судимості за вчинення корисливих злочинів не має, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, має організаційні та технічні можливості виконувати обов'язки у даній справі, за час професійної діяльності виконував повноваження розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора у вісімнадцяти справах, у тому числі станом на день розгляду справи виконує обов'язки ліквідатора на п'яти підприємствах.

У заяві про участь у справі арбітражний керуючий Титаренко М.О. повідомив, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 823 від 18.04.2013, має п'ятий рівень кваліфікації арбітражного керуючого, за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів подання інформації, передбаченої Законом про банкрутство, до державного органу з питань банкрутства, а також порушень термінів, визначених ухвалами господарських судів, порушень законодавства щодо провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів.

Із заяви про участь у справі арбітражного керуючого Гусара І.О. вбачається, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 143 від 15.04.2013, діяльність арбітражного керуючого здійснює з 2004 року, має п'ятий рівень кваліфікації арбітражного керуючого, має досвід роботи арбітражним керуючим на державних підприємствах, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судимості за вчинення корисливих злочинів не має, управління боржником раніше не здійснював, заборон здійснення цього виду діяльності або зайняття керівних посад не має, наділений організаційними та технічними можливостями виконувати обов'язки розпорядника майна в даній справі.

Арбітражний керуючий Левкович О.К. у судовому засіданні першої інстанції надала пояснення по суті заяви про участь у справі, зокрема повідомила, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 575 від 19.03.2013, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснювала, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, має організаційні та технічні можливості виконувати обов'язки розпорядника майна даного боржника, діяльність арбітражного керуючого здійснює з 2001 року, має п'ятий рівень кваліфікації арбітражного керуючого, відомості по справах, які були завершені складає 29 підприємств, станом на день розгляду справи виконує повноваження арбітражного керуючого у двох справах на стадії завершення ліквідаційної процедури, а також має досвід санації державного підприємства з підготовкою плану санації та його виконання.

Розглядаючи та порівнюючи вищезазначені кандидатури арбітражних керуючих, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Левкович О.К., обґрунтовуючи це наступним.

При розгляді заяв Єрохін О.П., Титаренко М.О., Гусар І.О. та Левкович О.К. встановлено, що п`ятирій рівень кваліфікації присвоєно арбітражним керуючим Гусар І.О., Левкович О.К. та Титаренко М.О., однак неможливо встановити порівняння показників завантаженості згаданих кандидатур арбітражних керуючих для призначення розпорядником майна боржника, оскільки арбітражний керуючий Гусар І.О. не надав суду відомостей щодо виконання ним повноважень арбітражного керуючого у справах, які перебувають на розгляді у господарських судах. Відносно арбітражного керуючого Титаренко М.О. відсутня інформація, як відносно досвіду згаданого арбітражного керуючого, так і щодо його навантаженості.

Порівнюючи кандидатури арбітражних керуючих Єрохіна О.П. та Левкович О.К. вбачається, що обидва арбітражні керуючі мають організаційні та технічні можливості виконувати обов'язки розпорядника майна у даній справі, однак арбітражний керуючий Левкович О.К. має значний професійним досвід (здійснювала повноваження у 29-ти справах, має досвід санації державних підприємств) та невелику завантаженість арбітражного керуючого (виконує обов'язки в 2-х справах на стадії завершення ліквідаційної процедури). Крім того, Левкович О.К. присвоєно вищий рівень кваліфікації арбітражних керуючих, останній присвоюється відповідно до професійних знань арбітражного керуючого.

Посилання апелянта на лист Міністерства юстиції України в якому зазначається, що на засіданні Дисциплінарної комісії від 19.02.2014 вирішено застосувати дисциплінарне стягнення стосовно арбітражного керуючого Левкович О.К. у вигляді попередження за непідвищення кваліфікації у 2013, а також на те, що відповідно до абзацу 3 пункту 2 наказу Міністерства юстиції України №1317/5 від 03.07.2013 Міністерство юстиції України уповноважило Головне управління юстиції у Житомирській області клопотати перед господарським судом Житомирської області про відсторонення арбітражного керуючого Левкович О.К. від обов'язків розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора на підприємствах, де вона виконує відповідні повноваження, не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Крім того, Левкович О.К. у письмових запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 у справі № 810/3622/13-а позов Левкович О.К. до Міністерства юстиції України задоволено частково та зобов'язано Міністерство юстиції України поновити участь арбітражного керуючого Левкович О.К. в автоматизованій системі з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство.

Згідно листа Міністерства юстиції України від 27.09.2013 № 6589-0-32-13/132, який надійшов до господарського суду 07.10.2013, проінформовано про те, що Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень у вигляді попередження або позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого відносно арбітражного керуючого Левкович О.К. не накладалось, інформація щодо дисциплінарного подання прийнята до відома.

Одночасно відхиляються доводи арбітражного керуючого Левкович О.К., викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу відносно того, що рішення комітету кредиторів від 05.02.2016 було прийнято без визначених повноважень, оскільки даний склад комітету кредиторів обирався зборами кредиторів 27.10.2014 та як видно з протоколу зборів, було вирішено «Затвердити склад комітету кредиторів у кількості 4 осіб та включити до складу комітету кредиторів ТОВ «Київгума», ТОВ «ПІК Енерго Інвест», ТОВ «Теллус метал» та ПрАТ « Інтер -Контакт».

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно ст.13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим даним Законом, що і було зроблено ТОВ «ПІК Енерго Інвест», яке звернулось до суду із клопотанням про призначення арбітражного керуючого Єрохіна О.П.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду критично сприймає твердження апелянта висловлені в судовому засідання щодо наявності між ним та арбітражним керуючим Єрохіним О.П. домовленостей щодо проведення процедури банкрутства ЗАТ "Трансроуд Груп", оскільки метою процедури розпорядження майном боржника є ефективне використання майнових активів боржника. Відповідно до визначення терміну, зазначеного у ст.1 та ст.13 Закону, розпорядження майном боржника - це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища, яка вводиться господарським судом з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів.

Вбачається, що законодавець виходить з презумпції винуватості боржника щодо стану неспроможності та презумпції недобропорядності боржника щодо можливого, всупереч інтересів кредиторів, зменшення боржником майнової та грошової маси, а тому акцентує увагу на встановленні нагляду за боржником і його активами.

Суд апеляційної інстанції в даному аспекті, також враховує відсутність заперечень стосовно кандидатури арбітражного керуючого Левкович О.К. від присутніх в судовому засіданні кредиторів.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, з огляду на наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не наведено обставин, що унеможливлювали б арбітражному керуючому Левкович О.К. виконувати функції розпорядника майна ЗАТ "Трансроуд Груп".

За таких обставин, аналізуючи положення чинного законодавства, колегія суддів доходить висновку про те, що порушення норм процесуального права та матеріального права, які могли призвести до скасування оскаржуваної ухвали господарського суду відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою ЗАТ "Трансроуд Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі №5011-46/19091-2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі №5011-46/19091-2012 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді С.О. Алданова

Л.Л. Гарник