ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 47/283 | 01.07.09 |
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех»
До Приватного підприємства «Еліс Транс Сервіс»
про стягнення 115396,61 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача - Матінчук М.А. –представник за довіреністю
Від відповідача - не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 29746,00 грн. заборгованості за поставлений товар, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –297,46 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу-312,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009р. було порушено провадження в справі № 47/283 та призначено її до розгляду на 17.06.2009р., ухвалою від 17.06.2009р. відкладено на 01.07.2009р.
В судовому засіданні 01.07.2009р. представник позивача надав уточнення позовних вимог, просив суд зменшити суму основного боргу до 24746,00 грн., в зв’язку з частковою сплатою суми основного боргу, в іншій частині заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч виставленим рахункам фактури за поставлений товар, не було здійснено оплату, оскільки позивач поставив товар загалом на суму –30246,00 грн., який відповідачем було отримано, але оплачено частково на суму –5500,00 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає –24746,00 грн.
Представник відповідача в судові засідання 17.06.2009р., 01.07.2009р. не з’явився, відзив та витребувані судом документи - не надав, причини неявки представників суду не повідомив. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Також, суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з позовною заявою, та поясненнями представника позивача, між позивачем –ТОВ «Технічний центр «Анкомтех», як постачальником, та відповідачем ПП «Еліс Транс Сервіс», як покупцем, була усна домовленість про поставку товарів.
ПП «Еліс транс сервіс»було видано довіреності (бланки суворої звітності типова форма № М-2), а саме: серія ЯОЮ № 833111 від 21.10.2008р. та серія ЯОЮ № 833112 від 20.11.2008р., на Лебедєва Володимира Володимировича, для отримання автопокришок від ТОВ «Технічний центр «Акомтех»у кількості 20 шт.
Відповідно до видаткових накладних, а саме: № АТ-0006142 від 21.10.2008р. на суму 12036,00 грн., № АТ –0006186 від 23.10.2008р. на суму 12036,00 грн., № АТ-0006637 від 20.11.2008р. на суму 6174,00 грн., підписаних повноважними представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість поставленого товару позивачем та прийнятого представником відповідача –Лебедєвим В.В., складає – 30246,00 грн.
На оплату поставленого товару позивач виставив рахунки-фактури, а саме: № АТ-0006321 від 21.10.2008р. на суму 12036,00 грн., № АТ-0006364 від 23.10.2008р. на суму 12036,00 грн., № АТ-0006839 на суму 6174,00 грн., а загалом на суму –30246,00 грн.
20.03.2009р. позивач цінним листом, направив на адресу відповідача лист-вимогу за вихідним № 20/03/09, з проханням оплатити поставлений товар на загальну суму –30246,00 грн., що підтверджується описом вкладеного та фіскальним чеком Укрпошти.
Відповідно до виписок з банку по особовому рахунку позивача, відповідач перерахував за поставлений товар, по виставленим рахункам позивача грошові кошти в сумі –5500,00 грн.
Як зазначив позивач у позові, та враховуючи надані позивачем уточнення позовних вимог, відповідачем всупереч виставленим рахункам фактури за поставлений товар, не було здійснено в повному обсязі оплату поставленого товару, оскільки позивач поставив товар загалом на суму –30246,00 грн., який відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму –5500,00 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –24746,00 грн.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 205 Цивільного кодексу України правочин може зчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, поставив відповідачу товар загалом на суму 30246,00 грн., який відповідачем було отримано, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями суворої звітності представника відповідача, а відповідач свої зобов’язання по повній оплаті поставленого товару не виконав, а лише частково оплатив –5500,00 грн. Оплата в сумі –24746,00 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору, суду надано не було
Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем за поставлений товар по видатковим накладним існує непогашена заборгованість в сумі 24746,00 грн. (30246,00 (сума поставленого товару) –5500,00 (часткова оплата) = 24746,00 грн.), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений позивачем, але не оплачений відповідачем товар законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в повному, обсязі в сумі –24746,00 грн.
З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме: 24746,00 грн. основного боргу.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Еліс транс Сервіс»(код ЄДРПОУ 34691070, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 16/13-А, р/р 2600200689530, в ВАТ «СведБанк»м. Києва, МФО 300164), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех»(код ЄДРПОУ 34702857, місцезнаходження: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, пров. Чорновола, 1, р/р 2600202207001 в ВАТ «ЕРДЕ Банк»м. Київ, МФО 380667) суму заборгованості –24746 (двадцять чотири сімсот сорок шість) грн. 00 коп., а також 297(двісті дев’яносто сім) грн. 46 коп. - витрат по сплаті державного мита та 312(триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.
Підписано: 27.07.2009р.