Справа 22-715 ас                                                    Головуючий у 1 інстанції Василенко О.М.

Категорія 26                                                             Доповідач Червинська М.Є.

УХВАЛА Іменем України

7 червня 2006 року                                             Апеляційний суд Донецької області в складі

Головуючої: Червинської М.Є.

Судців: Алексєєва А.В., Новодворської О.І.

При секретарі Мартіросовій А.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду від 3 березня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення виконкому Краматорського міської ради, відділення Державного казначейства у м. Краматорську про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги,

Встановив:

Рішенням Краматорського міського суду від 3 березня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до УПСЗН виконкому Краматорської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані вимоги матеріального закону.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є учасниками війни, відповідач сплатив її одноразову допомогу як учаснику війни з врахуванням положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" в розмірі 50 гривень. Доводи позивачки, що відповідач необгрунтовано не сплачує її одноразову допомогу в розмірі визначеному ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та безпідставно не сплатив її допомогу за 2003, 2004 року не враховані судом, оскільки суд вважав, що вони не грунтуються на законі.

Заслухавши доповідача, доводи позивачки, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду залишенню без змін з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачка як учасник війни має право у відповідності з вимогами ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на разову грошову допомогу, яка сплачується щорічно до 5 травня в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком.

Право позивачки на отримання зазначеної грошової допомоги відповідачем не спростовувалось, встановлено, що в 2003,2004 роках така допомога позивачці не сплачувалась, в 2005 році була сплачена в розмірі 50 гривень. Звернувшись до суду з позовом, позивачка наполягала на тому, що відповідачем неправильно враховуються положення Законів України „Про Державний бюджет" на відповідний рік, за якими в 2003 та в 2004 роках учасникам війни не була передбачена виплата одноразової допомоги, в 2005 році - в розмірі 50 гривень..

Проте таки доводи позивачки обґрунтовано не прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідач саме в визначеному Законом „Про Державний бюджет України на 2005 рік" сплатив позивачці одноразову допомогу як учаснику війни в розмірі 50 гривень, отримуючи таки видатки з Державного бюджету України й в розмірі, встановленому зазначеним законом про Державний бюджет. Оскільки законами про Державний бюджет України на 2003 та на 2004 рік не були передбачені зовсім такі видатки відповідач не мав підстав для виплати щорічної одноразової допомоги позивачці.

Відповідач як суб"єкт владних повноважень діяв в межах Конституції України, Законів України „Про державний Бюджет України", довів в судовому засіданні, що при виплаті грошової щорічної допомоги за 2005 рік, та не сплачуючи таку допомогу за попередні роки діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги були досліджувались судом 1 інстанції, апеляційний суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Суд першої інстанції помилково при розгляді справи виходив з вимог ЦПК України, проте зазначене порушення не тягне за собою скасування правильного по суті рішення з врахуванням відсутності на час розгляду справи створеної системи адміністративних судів.

Керуючись ст.ст. 198, 200 КАС України, апеляційний суд

Ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Краматорського міського суду від 3 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня набрання законної сили.