Справа № 2-589/2007р. РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
17 січня 2007 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Борисової О.В.
при секретарі - Зірук М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1, третя особа Оболонська районна в м. Києві рада про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа Оболонська районна в м. Києві рада про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, посилаючись на те, що згідно з розпорядженням Мінської районної адміністрації у 1996 році батькові відповідача ОСОБА_2, який був інвалідом першої групи, було надано дозвіл на встановлення на земельній ділянці, розташованій в АДРЕСА_1, збірно-розбірного металевого гаражу. Після смерті ОСОБА_2 даним гаражем користується відповідач, який не є інвалідом та якому не надавалося право на встановлення такого гаражу та не виділялася у користування спірна земельна ділянка.
Позивач також зазначив, що даний позов пред'являється з метою захисту інтересів держави. Згідно ст.ст.13, 14 Конституції України, земля - є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Від імені українського народу право власності на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Посилаючись на зазначене позивач просив зобов'язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1, що в м. Києві, Київській міській раді та привести дану земельну ділянку у придатний для використання стан.
У судовому засіданні представник позивача вказані позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, в якій зазначив, що у зв'язку з поганим самопочуттям не зможе бути присутнім в судовому засіданні, але суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача, оскільки останній не надав суду жодних документів, які б підтверджували поважність причини його неявки в судове засідання. Крім того, відповідач в поданій заяві не просив суд відкласти судове засідання. Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.169,224 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи без його участі, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Згідно ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів громадян і держави в судах.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" підставою для представництва органами прокуратури України в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або державою.
Тому є підстави для представництва інтересів держави в суді прокуратурою Оболонського району м. Києва в інтересах Київської міської ради.
Згідно ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації.
Згідно зі ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель, споруд здійснюється за рахунок громадян, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Судом встановлено, що заявою батька відповідача - ОСОБА_2 у 1996 році розпорядженням Мінської районної державної адміністрації м. Києва останньому було надано дозвіл на встановлення збірно-розбірного металевого гаражу за місцем його проживання як інваліду першої групи загального захворювання для утримання автомобіля марки «ЗАЗ-968-МБ» д.н. ж НОМЕР_1 П. 2 даного розпорядження було передбачено, що на випадок можливих робіт по прокладці підземних комунікацій, благоустрою чи іншого капітального будівництва у разі необхідності гараж підлягає перенесенню на інше місце силами і засобами його власника.
Згідно письмових пояснень відповідача від 27.10.2006 року (а.с.6)після смерті його батька у 2004 році, він користується вказаним гаражем. ОСОБА_1 також зазначив, що документів на право користування чи власності на спірну земельну ділянку він не має, орендну плату за землю не сплачує.
Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідачу ніколи спірна земельна ділянка у користування не надавалася та у власність не передавалася. Оскільки спірна земельна ділянка не була у власності спадкодавця, то вона не відносить до спадкового майна.
Суд вважає, що письмові свердження відповідача, стосовно того, що розпорядження „Про надання дозволу на установку збірно-розбірного металевого гаража в садибі за місцем проживання", підписаного головою Мінської районної державної адміністрації м. Києва, є підставою для використання ним зазначеного вище гаражу не заслуговують на увагу, оскільки, дозвіл на установку гаражу надавався інваліду першої групи загального захворювання для утримання автомобіля придбаного через відділ соціального забезпечення ОСОБА_2 - батькові відповідача.
ОСОБА_1 інвалідом не являється, підстав, передбачених чинним законодавством для надання дозволу щодо розташування металевих гаражів поряд з місцем проживання немає. Документами на право користування вищезазначеною ділянкою, на якій розташований гараж, відповідач не володіє, чим порушує вимоги ст. ст. 125, 12 6 Земельного кодексу України.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача повністю знайшли своє підтвердження і тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру", ст.116, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 169, 212-215, 218, 224-22 6 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1, третя особа Оболонська районна в м. Києві рада про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути Київській міській раді земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в садибі будинку.
Зобов*язати ОСОБА_1 привести самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 в придатний для використання стан шляхом знесення встановленого на ній металевого збірно-розбірного гаражу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.B . Борисова