ухвала

іменем україни

27 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В.,

Парінової І.К., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Креді АгрікольБанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна, відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на рішення апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Креді АгрікольБанк» (далі - ПАТ «Креді Агріколь Банк»), обґрунтовуючи вимоги тим, що 04 грудня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. видано виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, для задоволення вимог ПАТ «Креді Агріколь Банк» у розмірі 1 760 962 грн 50 коп., яка складається із: 1 574 178 грн 94 коп. - поточна заборгованість за кредитом, 20 289 грн 51 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 162 951 грн 49 коп. - заборгованість за простроченими процентами та 3 542 грн 56 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки існує заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 березня 2010 року про стягнення з нього на користь банку кредитної заборгованості у розмірі 1 760 962 грн 50 коп., 1 700 грн судового збору, 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 420 грн витрат за оголошення у пресі, а всього - 1 763 202 грн 50 коп. Вказував, що з урахуванням невиконаного рішення суду на підставі виконавчого напису здійснюється подвійне стягнення за кредитним договором, а, крім того, із виконавчого напису не вбачається безспірності заборгованості. Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 04 грудня 2013 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстрований у реєстрі за № 12371.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу МорозовоїС.В., зареєстрований у реєстрі 04 грудня 2013 року за № 12371, яким звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_3

У касаційній скарзі ПАТ «Креді Агріколь Банк» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Судами встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 березня 2010 року з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Індустріально-Експортний Банк» (у подальшому назву змінено на ПАТ «Креді Агріколь Банк») стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 760 962 грн 50 коп., 1 700 грн - судовий збір, 120 грн - витрати на інформаційно-технічне забезпечення та 420 грн - витрати за оголошення у пресі, а всього - 1 763 202 грн 50 коп., на підставі якого постановою відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 22 липня 2010 року відкрито виконавче провадження (а. с. 7, 8).

04 грудня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_3, для задоволення вимог ПАТ «Креді Агріколь Банк» у розмірі 1 760 962 грн 50 коп., з яких: 1 574 178 грн 94 коп. - поточна заборгованість за кредитом; 20 289 грн 51 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 162 951 грн 49 коп. - заборгованість за простроченими процентам; 3 542 грн 56 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (а. с. 9).

За вказаним виконавчим написом постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Шиян О.В. від 13 грудня 2013 року відкрито виконавче провадження (а. с. 10).

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із того, що наявність невиконаного судового рішення, яке набрало законної сили, про стягнення заборгованості за кредитним договором не свідчить про наявність спору з приводу суми заборгованості за цим кредитним договором, оскільки вказаний спір судом розглянуто до вчинення нотаріусом виконавчого напису. Також суд вказав, що не є подвійним стягненням звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості за наявності вищевказаного судового рішення, оскільки відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» наявність виконавчих проваджень щодо одного боржника є підставою для об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження в межах загальної суми стягнення і не призводить до подвійного стягнення боргу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд дійшов висновку про те, що визначена у виконавчому написі сума заборгованості не є безспірною, оскільки між боржником та банком існує судовий спір з цього приводу.

Проте повністю погодитися з висновком апеляційного суду не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (у редакції, яка діяла на час вчинення нотаріусом виконавчого напису), нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік), передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року № 6-158цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Таким чином, вирішуючи спір, апеляційний суд на порушення вимог ст. ст. 212, 213, 303, 316 ЦПК України зазначених положень закону не врахував, фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, належним чином не встановив, зокрема, чи подані всі передбачені Переліком документи та чи оформлені вони належним чином; чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та прострочення виконання зобов'язання; чи не виник спір між заінтересованими особами; чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Крім того, необґрунтованим є посилання апеляційного суду на правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 04 березня 2015 року в справі № 6-27цс15 та від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14, оскільки у справах, які перебували у провадженні Верховного Суду України, були встановлені інші фактичні обставини, ніж у даній справі, яка є предметом розгляду колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Зокрема, у справах, що переглядалися Верховним Судом України на момент вчинення виконавчих написів нотаріуса, існував спір про розмір заборгованості, оскільки на час вчинення напису у судах першої інстанції існували не розглянуті справи про стягнення кредитної заборгованості.

Проте у даній справі на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса спору між сторонами не існувало, оскільки судове рішення про стягнення кредитної заборгованості було ухвалено за три роки до вчинення спірного виконавчого напису, не оскаржувалося та набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК Українипідставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення судом норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом повністю не встановлені, судове рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ч. 3 ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Креді АгрікольБанк» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Дьоміна

Судді: А.О. Леванчук

А.В. Маляренко

І.К. Парінова

О.В. Ступак