ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Справа № 62/101-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого

Алєєвої І.В. Данилової Т.Б.

за участю представників:

позивачаГоловашич Ю.О. - довіреність від 26.11.2015 року

відповідачаГорбань Р.О. - довіреність від 15.04.2016 року Говтянициця М.В. - довіреність від 18.04.2016 року

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Aurum"

на постановувід 14.01.2016 року Харківського апеляційного господарського суду

у справі№62/101-09 господарського суду Харківської області

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Горизонт"

до Фермерського господарства "Aurum"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Сівер"

простягнення 20 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

У липні 2009 року ПСП "Горизонт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ФГ "Aurum" про стягнення частини матеріальної шкоди у розмірі 20 000 грн., посилаючись на статтю 1166 Цивільного кодексу України та статті 31, 33 Закону України "Про оренду землі", обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 03.03.2002 р. між позивачем та фізичними особами - пайщиками були укладені договори оренди земельних ділянок на полях № 4, 5, 6 (контури № 11, 12, 14) Олександрівської селищної ради та на полі № 6 (контур № 35) Лютівської селищної ради у зв'язку з чим, продовжуючи користуватися земельними ділянками, у серпні - вересні 2007 року на полях Олександрівської сільської ради посадив озиму пшеницю, право власності на яку встановлено рішенням Золочівського районного суду від 04.11.2008 р. по справі № 2/230-08, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18.02.2009 р.

Проте, як зазначав позивач, врожай озимої пшениці 2008 року було зібрано відповідачем, чим завдано позивачу матеріальну шкоду у розмірі 4 435 691 грн., частину якої позивач просив стягнути, звернувшись з даним позовом.

26.04.2013 р. до господарського суду Харківської області надішли пояснення ПСП "Горизонт", в яких позивач зазначав, що згідно аудиторського висновку "Про грошову оцінку заподіяної шкоди, збитків ФГ "Аурум" внаслідок порушення права власності ПСП "Горизонт" на посіви озимих культур" від 25.02.2009 р. недоотриманий дохід позивача складає 4 435 691 грн., які підлягають стягненню (том 2 а.с. 75-77).

Крім того, позивач зазначав, що право власності ПСП "Горизонт" на посіви озимої пшениці 2008 року підтверджено також рішенням господарського суду Харківської області від 30.06.2011 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011 р., у справі № 15/241-08. При цьому, протиправні дії ФГ "Aurum" підтверджені скасуванням постановою Золочівського районного суду Харківської області від 05.07.2012 р. по справі № 2015/1021/2012 останньої постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.11.2012 р., а заява про злочин у відношенні голови ФГ "Aurum" та всі матеріали перевірки були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування. Факт незаконного збору відповідачем врожаю позивача також підтверджується актами від липня - серпня 2008 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2013 р. (суддя Суярко Т.Д.) повернуто ПСП "Горизонт" заяву про збільшення позовних вимог (вх.№16314 від 26.04.2013 р.) з посиланням на неподання позивачем доказів доплати судового збору на суму збільшення позовних вимог, в порядку абзацу 2 частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір", при цьому дійшовши висновку щодо недоведеності позивачем наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору на підставі статті 8 вказаного Закону та звільнення від сплати судового збору (том 2 а.с. 126-127).

У відзиві на позовну заяву ФГ "Aurum" просило у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що договори оренди паю від 03.03.2002 року, укладені на підставі сертифікату на пай, припинили свою дію у зв'язку з отриманням акта про право власності на земельну ділянку ще у 2004 році. На думку відповідача ПСП "Горизинт" не має жодних укладених договорів оренди землі.

Відповідач зазначав, що позивач не надав відомостей із земельного кадастру про наявність зареєстрованих договорів оренди.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2009 р., в порядку статті 79 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупинено до вирішення справи № 6-6965ск90 Верховним Судом України та справи № 15/241-08 господарським судом Харківської області.

Ухвалою суду від 10.04.2013 р. провадження у справі поновлено.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.04.2013 р. (суддя Т.Д. Суярко) в задоволенні позову відмовлено.

За апеляційною скаргою ПСП "Горизинт" Харківський апеляційний господарський суд (судді: М.І. Черленяк, Л.М. Камишева, О.Є. Медуниця), переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 18.09.2013 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2013 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 р. та рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2013 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПСП "Горизонт" про стягнення з ФГ "Aurum" шкоди у розмірі 20 000,00 грн. скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 р. залишено без змін.

Під час нового розгляду справи ФГ "Aurum" надавало відзив на позовну заяву в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано жодного належного і допустимого доказу необхідних елементів цивільного правопорушення передбаченого статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Також під час нового розгляду справи ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2014 року було залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, ТОВ "Сівер".

Крім цього, вказаною ухвалою було призначено у справі судову економічну експертизу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2014 року було повернуто уточнюючу позовну заяву ПСП "Горизонт" без розгляду.

25.08.2014 року до господарського суду Харківської області від Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса надійшов висновок судової економічної експертизи №3562 від 15.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2014 року було призначено проведення комплексної економічної та товарознавчої судової експертизи, проведення якої доручено ХНДІСЕ ім. Заслуженого Професора М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочевська, 8-а).

23.02.2015 року на адресу суду було повернуто матеріали справи з повідомленням судового експерта про неможливість надання висновку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.03.2015 року було призначено по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено ХНДІСЕ ім. Заслуженого Професора М.С. Бокаріуса та зупинено провадження по справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2015 року поновлено провадження по справі у зв`язку з поверненням матеріалів справи до суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2015 року повернуто уточнюючу позовну заяву від 03.09.2015 року ПСП "Горизонт" на трьох аркушах, у тому числі квитанції про сплату судового збору №6476.978.1 від 27.01.14 року на суму 1200,00 грн. та №253885396 від 03.09.2015 року на суму 1500,00 грн., - без розгляду.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Харківської області (судді Л.В. Шарко, Є.М. Жиляєв, Т.О. Пономаренко) від 03.09.2015 року позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Фермерського господарства "AURUM" на користь ПСП "Горизонт" частину матеріальної шкоди у розмірі 20000,00 грн., 200,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено наявності шкоди в заявленому до стягнення розмірі, неправомірної поведінки відповідача щодо збирання посівів пшениці, його вини, та причинно-наслідковий зв'язок, як обов`язкова умова застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Враховуючи доведеність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, суд першої інстанції вбачає всі підстави для застосування до відповідача статті 1166 Цивільного кодексу України та стягнення з нього 20000,00 грн.

За апеляційною скаргою Фермерського господарства "AURUM" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Р.А. Гетьман, В.В. Лакіза, О.А. Пуль) переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 14.01.2016 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ФГ "AURUM" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 року та рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2015 року скасувати та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги зазначає, що саме він є належним користувачем спірної земельної ділянки.

У відзиві на касаційну скаргу ПСП "Горизонт" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що останній є належним власником озимої пшениці зібраної ФГ "AURUM".

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 03.03.2002 року між ПСП "Горизонт" та фізичними особами - пайщиками були укладені договори оренди земельних ділянок на полях № 4, 5, 6 (контури №11, 12, 14) Олександрівської селищної ради Золочівського району Харківської області та на полі №6 (контур №35) Лютівської селищної ради Золочівського району Харківської області, з терміном дії - п'ять років починаючи з дати реєстрації.

В подальшому, після оформлення пайщиками права власності на земельні ділянки, ПСП "Горизонт" договори оренди з фізичними (власниками земельних ділянок) переуклав, підписавши їх у 2006 році, але у встановленому законом порядку їх державна реєстрація проведена не була (том а.с. 9 -61).

У листопаді 2007 року, ПСП "Горизонт" було отримано 36 листів від фізичних осіб (власників земельних ділянок) з повідомлення про те, що останніми були укладені договори оренди з ФГ "Aurum", які були зареєстровані у встановленому законом порядку, про що свідчать відповідні записи на договорах.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, в господарських судах розглядалась справа №15/241-08 за позовом ФГ "AURUM" до ПСП "Горизонт" про зобов'язання останнього припинити дії пов'язані з використанням земельних ділянок, які передані в оренду ФГ "AURUM" в межах контурів №11,12,14 Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області та №35 Лютівської сільської ради Золочівського району Харківської області та вчиняти будь-які дії щодо посівів на земельних ділянках, які передані в оренду ФГ "AURUM" у межах контурів №11,12,14 Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області та №35 Лютівської сільської ради Золочівського району Харківської області; та за зустрічним позовом ПСП "Горизонт" до ФГ "AURUM" про визнання права власності на посіви озимої пшениці на полях в межах контурів № 11,12,14 Олександрівської сільської ради Золочівського району та №35 Лютівської сільської ради Золочівського району Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.06.2011р. у справі №15/241-08, залишеним в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011р. у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю з підстав їх недоведеності.

При цьому, судами у даній справі було встановлено, що у 2007 році між власниками земельних ділянок і ПСП "Горизонт" орендні правовідносини були відсутні, оскільки договори оренди без їх державної реєстрації є неукладеними та такими, що не породжують для сторін прав та обов'язків.

В свою чергу, угоди про оренду спірних земельних ділянок ФГ "AURUM" у відповідності з вимогами чинного законодавства набули чинності, як свідчать матеріали справи у жовтні-січні 2007-2008 роках.

Також з матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Золочівського районного суду Харківської області у справі №2-514/2008 року за позовом ОСОБА_9 до ПСП "Горизонт" про усунення перешкод було встановлено, що починаючи з 19.04.2004 року ПСП "Горизонт" без належних правових підстав здійснював самовільне користування земельними ділянками позивачки ОСОБА_9, а за самовільне зайняття ПСП "Горизонт" ряду земельних ділянок, керівника ПСП "Горизонт" притягнуто до адміністративної відповідальності, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення від 25.03.2008 року (том 6 а.с.68-71).

Крім того, ухвалою Верховного Суду України у справі №22-ц-420/09 від 14.04.2010 року були скасовані заочне рішення Золочівського районного суду Харківської області від 04.11.2008 року та ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 18.02.2009 року, прийняті за результатами розгляду позову ПСП "Горизонт" до фізичних осіб (власників земельних ділянок) про визнання за ПСП "Горизонт" права власності на посіви озимої пшениці врожаю 2008 року.

Як вбачається зі змісту вказаної ухвали, скасовуючи вказані судові рішення, Верховний Суд України послався те, що згідно з п. 17 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.

У зв'язку з тим, що у квітні 2004 року відповідачі (фізичні особи) отримали державні акти на право власності на земельні ділянки і з часу отримання державних актів на право приватної власності на землю набували статус власників земельних ділянок, Верховний Суд України дійшов висновку, що договори оренди слід вважати припиненими, оскільки змінюється предмет оренди та статус орендодавця (том 6 а.с.16).

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, предметом позову у даній справі є вимоги ПСП "Горизонт" про стягнення з ФГ "Aurum" частини матеріальної шкоди у розмірі 20 000 грн. на підставі приписів статті 1166 Цивільного кодексу України та статей 31, 33 Закону України "Про оренду землі".

Частинами 1 та 6 статті 93 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - 2007 р.), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

За приписами статті 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - 2007 р.), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

З рахуванням положень статті 3 Земельного кодексу України правове регулювання відповідних спірних правовідносин повинно здійснюватись за спеціальними нормами земельного законодавства.

За приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - 2007 р.) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частино 1 статті 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - 2007 р.) особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

За приписами частини 1 статті 95 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - 2007 р.), землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі та право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - 2007 р.), визначено що орендар земельної ділянки, зокрема, має право отримувати продукцію та доходи.

За приписами статті 152 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - 2007 р.), визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Проте, за приписами частини статті 212 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - 2007 р.), самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Беручи до уваги вищевикладене та встановлені обставини, як у даній справі та й у справах №15/241-08, №2-514/2008 та №22-ц-420/09 щодо самовільного зайняття ПСП "Горизонт" спірних земельних ділянок та те, що ПСП "Горизонт" не є у спірних правовідносинах ані власником, ані належним користувачем спірних земельних ділянки судова колегія приходить до висновку щодо відсутності правових підстав на відшкодування збитків понесених ПСП "Горизонт" під час самовільного використання земельних ділянок у спосіб визначений останнім.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій нормами Господарського процесуального кодексу України повноважень, вважає за можливе прийняти нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених вище.

За приписами 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Таким чином, за результатами розгляду даної касаційної скарги з позивача на користь відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 240,00 грн. за подання касаційної скарги та у розмірі 1339,80 грн. за подання апеляційної скарги, що разом складає 1579,80 грн.

За приписами статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 1117, пунктом 2 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 р. у справі № 62/101-09 та рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2015 р. скасувати. В позові відмовити.

Касаційну скаргу задовольнити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Горизонт" (62214, Харківська область, Золочівський район, с. Леміщено, код ЄДРПОУ 30773510) на користь Фермерського господарства "AURUM" (62214, Харківська область, Золочівський район, с. Олександрівка, вул. Чадунелі, 21, код ЄДРПОУ 30916539) 240,00 грн. (двісті сорок гривень 00 копійок) судового збору за перегляд касаційної скарги та 1339,80 грн. (одна тисяча триста тридцять дев'ять гривень 80 копійок) за подання апеляційної скарги, що разом складає 1579,80 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 80 копійок).

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Т. Данилова