Справа №2-118-07

РІШЕННЯ

 IМEHEМ     УКРАЇНИ

26 січня 2007 р.                                                                                                          м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді                                                  Піскунової Н.А.

при секретарі                                                            Кофановій О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вільнянського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Підприємс­тва «Агрофірма «Прогрес» про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим, поверненню земельної ділянки в належному стані, та стягненню оре­ндної плати в розмірі 3237 грн. за 2005 p., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Приватного Підприєм­ства «Агрофірма «Прогрес» (далі ПП АФ «Прогрес») про визнання договору орен­ди земельної частки (паю) припиненим, стягненню невиплаченої орендної плати в розмірі 3237 грн. 00 коп. за 2005 p., поверненню земельної ділянки в належному стані та стягненню судових витрат згідно доданих квитанцій.

Свої вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачем по справі були укладені договори оренди земельної части (паю) які зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_1  в Книзі реєстрації договорів оренди. В жовтні 2004 р. вона отримала Державний Акт про право власності на землю внаслідок чого змінився предмет до­говору оренди. Крім того, відповідач не виплатив орендну плату за 2005 р.

Приватне підприємство «Агрофірма Прогрес» звернулася до суду з зустріч­ною позовною заявою в якій прохає спонукати ОСОБА_1 укласти договори оренди земельних ділянок на умовах договорів оренди земельних часток (паїв) з урахуванням вимог типового договору оренди землі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220, та покласти на неї усі судові витрати.

Ухвалою суду від 26.01.2007 р. зустрічна позовна заява Приватного підприєм­ства «Агрофірма Прогрес» до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди та спонуканню укласти договори оренди земельних ділянок, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державних Актів на право власності на земельну ділянку на термін до 01.04.2012 р. на умовах договору оренди земельних часток (паїв) з урахуванням вимог типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міні­стрів України від 03.03.2004 р. № 220 залишена без розгляду.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги і прохає задовольни­ти їх в повному обсязі, пояснивши суду, що між нею та ПП «АФ Прогрес» було укладено 3 договори оренди земельних часток (паю) розміром по 8,44 умовних ка­дастрових гектара кожний, які належали їй на підставі Сертифікатів на земельну частку (пай) серії строком на 10 років. Ці договори були зареєстровані Купріянів­ською сільською Радою.

 

2

Після отримання в жовтні 2002 р. Державних Актів про право власності на зе­мельну ділянку і виділення земельної ділянки в натурі вважає що земельні паї в умовних кадастрових га. перестали бути об'єктом орендних відносин, а відтак до­говори оренди перестали відповідати вимогам закону, оскільки суттєво змінився предмет зобов'язання по договорам. Крім того вона має намір в подальшому само­стійно з членами своєї сім'ї обробляти свої земельні ділянки.

Крім вище зазначеного, орендар систематично неналежним чином виконував умови договору в частині виплати орендної плати, що підтверджується її заявами на адресу відповідача ПП «АФ Прогрес». А відповідно до положень ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002 р. № 92 «Про додаткові заходи щодо соціально­го захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» розмір орендної плати не може бути меншим 1,5% від вартості земельної ділянки що складає 1079 грн. 00 коп. по кожному договору, а всього 3237 грн. 00 коп.

Через невідповідність умов договорів діючому законодавству та неналежне виконання умов договорів і невиплату орендної плати в 2005 p., прохає припинити дію договорів оренди земельних часток (паів) від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. зареєстрованих  ІНФОРМАЦІЯ_1 за № № НОМЕР_1, НОМЕР_2,  НОМЕР_3 у зв'язку із зміною предмета зобов'язання за договорами та невиплатою орендної плати. Зняти вказані договори з реєстрації в ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язати відповідача повернути зе­мельні ділянки в належному стані, стягнути невиплачену орендну плату за 2005 р. в сумі 3237 грн. 00 коп., та відшкодувати судові витрати.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на його безпідставність та бездоказанність; на те, що договори оренди були укладені у відповідності до зако­нодавства України, що відповідно до Наказу Державного комітету України по зе­мельним ресурсам від 17.01.2000 р. № 5 затверджено Типовий договір оренди зе­мельної частки (паю) відповідно до п. З цих договорів ОСОБА_1 зобов'язується протягом усього часу дії договору утримуватися від використання належного їй права на виділення земельної частки (паю) в натурі; не втручатися в виробничу ді­яльність Орендаря і не створювати будь яких перешкод при виконанні умов цього договору; не вносити без згоди Орендаря зміни у договір і без згоди ПП «АФ Про­грес» в односторонньому порядку відмовилася від виконання своїх обов'язків за договором, скористалася своїм правом на виділення земельної частки (паю) в нату­рі і отримала Державний акт про право власності на землю.

Посилається також на ту обставину, що Наказом Державного комітету Украї­ни по земельним ресурсам від 24.09.2001 р. № 166 пункт про утримання орендода­вця від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі було вилучено з умов Типового договору, але, оскільки зміни в умови дого­вору не вносилися, то вважає що даний пункт договору діє і його вимоги не супе­речать діючому законодавству.

Вважає, що ОСОБА_1 ігнорує умови норм Закону «Країни» «Про оренду

землі» та уникає від укладення договору оренди землі на підставі Державного Акта

на право на земельні ділянки, не повідомила про отримання Державного Акту про

право власності на земельні ділянки і таким чином порушує право ПП «АФ Про­

грес» на оренду земельних ділянок на тих же умовах, що і раніше укладені догово­

ри.                                                                                                           

Не згоден з припиненням дії договору оренди, а вважає, що від повинен бути переукладений на умовах Типового договору.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву та­кою, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

 

 

3

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійсню­ється на засадах змагальності сторін, стороні повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу свої вимог, так і на підставу своїх заперечень.

В своїх усних та письмових поясненнях ПП «АФ Прогрес» визнає той факт, що договори оренди, які було укладено на підставі Сертифікату на право на земе­льну частку (пай), але потім із виділенням цієї частки в натурі відповідно до дер­жавного Акту про право власності на земельну ділянку, має відбутися припинення зобов'язання угодою сторін шляхом переукладання договорів або припинення зо­бов'язання у зв'язку з неможливістю виконання (оскільки відсутній предмет дого­вору) - тобто розірвання договору.

При цьому суд звертає увагу на те, що ПП «АФ Прогрес» не звернулося до орендодавця ОСОБА_1 з пропозицією про переукладення договору оренди з до­говору оренди земельної частки (паю) на договір оренди земельної ділянки, як це передбачено діючим законодавством.

Отримавши від ОСОБА_1 позовну заяву про припинення дії договорів оре­нди земельних часток (паїв), ПП «АФ Прогрес» 08.12.2006 р. подало зустрічну по­зовну заяву про розірвання договорів оренди земельної частки (паю) та спонукан­ню ОСОБА_1 укласти договір оренди земельних ділянок, які належать їй на праві власності відповідно до Державних Актів на умовах договорів оренди земе­льних паїв з урахуванням норм діючого законодавства. В подальшому ПП «АФ Прогрес» відмовилося від розгляду даного питання в судовому засіданні, звернув­шись з заявою про залишення своєї зустрічної позовної заяви без розгляду, про що винесена відповідна ухвала суду.

Таким чином, суд вважає, що ПП «АФ Прогрес» в даному судовому засіданні визнавши факт, що дія договорів оренди № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3  від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. пови­нна бути припинена, а договори розірвано, відмовилося від узгодження з ОСОБА_1 умов договорів оренди належної їй земельних ділянок. Через що суд роз­глядає тальки питання про наявність обставин для припинення дій договорів оренд № № НОМЕР_1,  НОМЕР_2, НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом їх розірвання.

В судовому засіданні встановлено, що відносини між сторонами оформлені договорами оренди № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3  від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. земельних часток (паів) розміром по 8,44 умовних кадастрових гектара кожний, які належали ОСОБА_1  на підставі Сертифікатів на земельні частки (паї) серії НОМЕР_4; № НОМЕР_5; №НОМЕР_6  строком на 10 років кожний з оплатою орендної платі в розмірі по 700 грн. в строк до 25 грудня або продуктами сільськогосподарського виробництва на вказану суму. Договори оренди зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_1  20.03.2002 г. в Книзі записів реєстрації договорів оренди за № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3. Тоб­то орендар ПП «АФ Прогрес» в своїй діяльності використовував земельні ділянки, на якій ОСОБА_1 мала право на отримання земельної ділянки в натурі, але не мала право власності на земельну ділянку в натурі.

12 жовтня 2004 р. ОСОБА_1 отримала Державні Акти серії: НОМЕР_7 на земельну ділянку площею 6,55 га з виділенням її в натурі з присвоєнням кадастро­вого номеру НОМЕР_8; № НОМЕР_9 на земельну ділянку .площею 6,55 га з виділенням її в натурі з присвоєнням кадастрового номеру НОМЕР_10;  № НОМЕР_11 на земельну ділянку площею 6,55 га з виділенням її в натурі з при­своєнням кадастрового номеру НОМЕР_12.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної влас­ності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправ­но позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

 

 

4

В ст.ст. 1, 3, 21, 22, 64 Конституція Україна закріпила положення, що Україна, як демократична і правова держава, закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держа­ви. Конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі майнових прав.

Закони, інші нормативно-правові акти, які визначають порядок реалізації встановлених Конституцією України та міжнародними договорами прав і свобод людини і громадянина, в тому числі порядок набуття права власності, не повинні звужувати, заперечувати чи в будь-який інший спосіб обмежувати ці права і свобо­ди.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законо­давства не мають зворотної дії в часі, їх дія поширюється на відносини, які виникли раніше, лише у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відпо­відальність особи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що положення Наказу Державного комі­тету України по земельним ресурсам від 24.09.2001 р. № 166 пункт про вилучення пункту про утримання орендодавця від використання належного йому права на ви­ділення земельної частки (паю) в натурі з умов Типового договору, має зворотню дію у часі оскільки від пом'якшує, або скасовує цивільну відповідальність орендо­давця за виконання, чи невиконання своїх зобов'язань за договором.

Із заяв від 28.01.2004 р. та 10.02.2005 р. вбачається, що ОСОБА_1 неодно­разово зверталася до орендаря з вимогами дострокового розірвання договору орен­ди через порушення суттєвих умов договору - виплати орендної плати за користу­вання земельною часткою (паєм).

Дану обставину ПП «АФ Прогрес» не визнає, посилаючись на те, що у листі був відсутній внутрішній опис вкладення. Не визнаючи отримання вказаних заяв, відповідач не надав суду відповідним чином оформлену довідку про відсутність реєстрації у ПП «АФ Прогрес» вказаних заяв, через що він - відповідач - не реагу­вав на ці заяви відповідним чином.

Суд визнає заяви 28.01.2004 р. та 10.02.2005 р. такими, що направлені відпові­дачеві ПП «АФ Прогрес» належним чином, що підтверджується поштовими повід­омленнями, і не може погодитися з доводами відповідача, оскільки вважає, що орендодавець міг листуватися з орендарем лише з питань орендних відносин. Представник відповідача не визнаючи направлення вказаних заяв на адресу ПП «АФ Прогрес», не надав суду доказів того, що між сторонами існували інші відно­сини, яки могли вирішуватись за допомогою листування.

В судовому засіданні було встановлено, що ні в 2004 ні в 2005 роках, ОСОБА_1 не робила ніяких спроб у самовільному вилученні своєї земельної ділянки від орендаря, а також не приймала ніяких дій у втручання в діяльність орендаря, в од­носторонньому порядку не припиняла дію договору, а звернулася до суду з позов­ною заявою, як це передбачено діючим законодавством та умовами договору.

В позовній заяві ОСОБА_1 як на підставу припинення дії договору шляхом його розірвання посилається на дві обставини - зміна умов договору, викликана отриманням Державного Акту про право на земельну ділянку та неналежне вико­нання умов договору ПП «АФ Прогрес» по виплаті орендної плати - наявності за­боргованості по орендній платі за 2005 р. в сумі 1079 грн. 00 коп. за кожним дого­вором оренди.

Вказані обставини, викладені позивачем ОСОБА_1, відповідачем ПП «АФ Прогрес» в судовому засіданні не оспорені - відповідач не надав суду витребувані

 

 

5

судом довідки про розмір орендної плати, яка виплачувалась орендодавцю протя­гом 2001-2004 років; розмір орендної плати за 2005 p.; документи, які б оспорюва­ли доводи позивача про невиплату орендної плати в 2005 р. (квитанції про виплату позивачу ОСОБА_1 орендної плати в грошовому або в натуральному вигляді); документи, які б свідчили про прийняття відповідачем - ПП «АФ Прогрес» заходів для своєчасного розрахунку за оренду земельної частики (паю) за 2005 р.

Відповідач умови Ухвали про відкриття провадження по справі від 19.09.2006 p.; Ухвали попереднього слухання від 01.11.2006 р. про надання суду заперечень проти позовної заяви з доданими до них доказами, які б підтверджували запере­чення відповідача проти позовної заяви, про наявність невизнаних обставин, ви­кладених в позовній заяві, суду не надав - тобто ухвали суду відповідачем не вико­нані. Не виконані відповідачем і ухвали суду, винесені в судовому засіданні, не на­дав відповіді і на письмові запити суду.

Суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що орендодавець від­мовився від отримання орендної плати, оскільки не звертався до ПП «АФ Прогрес» з заявами про видачу орендної плати, оскільки відповідно до п. 2.2 Договору орен­ди виплата орендної плати є обов'язком орендодавця. З сумою вказаною в позов­ній заяві 3237 грн. 00 коп., не згоден, посилаючись на ту обставину, що договора­ми встановлена оплата в сумі по 700 грн., але доводи позивача та його представни­ка, про те, що ПП «АФ Прогрес» виплачує іншим орендарям орендну плату в сумі 1079 грн., як це було обумовлено між сторонами, не оспорив, довідки про розмір орендної плати, належної за договорами оренди ОСОБА_1, надати які суд неод­норазово зобов'язував як запитами, так і протокольними ухвалами, суду не надав.

Таким чином, на думку суду в судовому засіданні було встановлено, що ПП «АФ Прогрес» дійсно має заборгованість перед ОСОБА_1 по виплаті орендної плати за 2005 р. Виходячи з наведеного, суд вважає, що ПП «Агрофірма Прогрес» дійсно порушила умови договору та своєчасно не розрахувалось з орендодавцем ОСОБА_1.

На письмовий запит суду та ухвали в судовому засіданні, довідки про розмір орендної плати, належної за договором оренди ОСОБА_1 суду не надав, не на­дав суду також докази про те, що він оспорює право ОСОБА_1 на отримання орендної плати в сумі 3237 грн. 00 коп., не надав суду документи, якіб спростову­вали доводи позивача про отримання в 2002-2004 р. орендної плати в сумі 1079 грн. 00 коп. Таким чином, суд вважає, що відповідач документально не оспорив доводи позивача про розмір оренди по кожному договору в сумі 1079 грн. 00 коп.

На думку суду вимоги позивача про визнання договору оренди припиненим у зв'язку із зміною предмета зобов'язання за договором та невиплатою орендної пла­ти, що є суттєвими умовами договору оренди повністю відповідають положенням ст. 651 ЦК України відповідно до яких «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховува­ла при укладенні договору.» Оскільки неоплата орендної плати істотним пору­шенням ПП «АФ Прогрес» договору внаслідок чого орендодавець ОСОБА_1  значною мірою позбавилася того, на що вона розраховувала при укладенні догово­ру оренди, а саме - отримання орендної плати за користуванням її власністю в грошовому або натуральному виразі.

В жодне з судових засідань, відповідач не надав суду доказів того, що ненале­жне виконання умов договору - неоплата орендної плати за 2005 р. викликані вна­слідок дії непереборної сили.

 

 

6

Свідок  ОСОБА_2,  в судовому засіданні підтвердила, що вона отримала від ОСОБА_1 довіреність на отримання від орендаря ПП «АФ Прогрес» оренд­ної плати за 2005 p., але на день слухання справи орендну плату не отримала. Під­ставою видачі на її ім'я довіреності на отримання в інтересах ОСОБА_1 оренд­ної платі слугувало те, що у 2003 р. ОСОБА_1 в рахунок орендної плати отрима­ла неякісну продукцію, а тому доручила їй - ОСОБА_2 - в подальшому отримувати орендну плату, яка належить їй - ОСОБА_1

Свідок заперечує отримання рекомендованих листів на її ім'я направлених відповідачем і підпис на поштовому повідомленні № НОМЕР_13  не визнає, посилаючись на те, що він відрізняється від її підпису.

Посилаючись в своїх письмових поясненнях на ту обставину, що свідок ОСОБА_2, яка отримала довіреність від ОСОБА_1 на отримання орендної плати, до ПП «АФ Прогрес» за отриманням орендної плати не зверталась, та ви­знаючи той факт, що обов'язок по виплаті орендної плати, є обов'язком орендаря, відповідач не надав суду доказів про прийняття ним заходів для своєчасної виплати орендної плати орендодавцю ОСОБА_1 і не виконав ухвалу суду в цій частині.

В судовому засіданні, вислухавши пояснення представника позивача та свідка, відповідач заявив клопотання про допит свідків - голови ПП «АФ Прогрес» ОСОБА_3 та головного бухгалтера підприємства ОСОБА_4 яке було задо­волено. Але в судове засідання вказані свідки не з'явилися, як пояснив представник відповідача спочатку через перебування на санаторно-курортному лікуванні та в подальшому через зайнятість. Підставою для задоволення клопотання про виклик свідків було те, що ці свідки повинні були підтвердити наявність або відсутність заборгованості перед ОСОБА_1 у 2005 р.

Оскільки в судовому засіданні представник ПП «Агрофірма Прогрес» визнав факт наявності заборгованості по орендній платі, суд вважає що справу можливо закінчити без допиту свідків, оскільки розрахунки, або їх відсутність, за договором підтверджуються тільки письмовими доказами, а показання свідків про наявність якихось інших обставин несвоєчасного виконання умов договору по виплаті орен­дної плати суттєвого значення для розгляду справи не мають, тим паче, що ПП «АФ Прогрес» не надало суду доказів того, що у відповідності до р. З Договорів оренди орендар не несе відповідальності за невиконання умов договору внаслідок дії непереборної сили.

Позивач ОСОБА_1 в порядку, встановленому Указом Президента України від 03.12.1999 р. № 1529/99 «Про невідкладні заходи по прискоренню реформуван­ня аграрного сектору економіки» реалізувала своє право на землю шляхом її виді­лення в натурі і отримання на неї Державного Акту про право приватної власності за землю від 12.10.2004 р.

Відповідно до ч. 2 п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю, а тому дія договору оренди укладеного між ОСОБА_1 та ПП «АФ Прогрес» на підставі сертифікату повинна* бути припинена оскільки змінився предмет оренди.

Суд також приймає до уваги і заяву представника позивача про те, що ОСОБА_1, після отримання земельної ділянки в натурі має намір в подальшому обробляти земельну ділянку самостійно з членами своєї сім'ї.

Суд не може погодитися з доводами відповідача, викладеними ним в усних та письмових поясненнях про те, що ОСОБА_1 в одностороньому порядку відмо­вилася від виконання своїх обов'язків за договором «утримуватися протягом усьо-

6

 

7

го часу від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі», оскільки отримавши від ОСОБА_1 заяви від 10.02.2005 р. про те, що ним орендарем ПП «АФ Прогрес» порушуються норми діючого законодав­ства а саме:

·  розмір орендної плати встановлено менший ніж передбачено Указом Прези­дента України від 13.09.2002 р. № 830/2002 «Про внесення змін до статті 1 Указу Президента України від 2.02.2002 р. № 92» відповідно до якого «одним із пріорите­тних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом за­провадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призна­чення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відпові­дно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю)...»;

·  договір укладено без обов'язкового його посвідчення в нотаріальній конторі;

·  договір не пройшов реєстрації в кадастровому центрі;

·  а також повідомлення про отримання Державного акту на земельну ділянку та виділення її в натурі у зв'язку з чим змінився предмет договору оренди -

ПП «АФ Прогрес» не прийняло ніяких заходів про виправлення вказаних недоліків договору оренди, не запропонував ОСОБА_1 переукласти договори оренди на нових умовах, якіб відповідали діючому законодавству і продовжував користува­тися земельними ділянками, яка належить ОСОБА_1 на умовах договору, який не відповідає умовам діючого законодавства.

В своїх усних та письмових поясненнях ПП «АФ Прогрес» посилається на Ти­повий договір оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.1994 р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», але ні вказаний ПП «АФ Прогрес» Типовий договір оренди, ні Типовий договір орен­ди, який діяв раніше і був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 р. № 197 «Про форму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)» не мав таких умов як обов'язок орендо­давця утримуватися протягом усього часу від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі.

Немає вказаної обставини і в Указах Президента України від 2.02.2002 р. № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земе­льних ділянок та земельних часток (паїв)» із внесеними згідно з Указом Президента України № 830/2002 від 13.09.2002, ні в Законі України «Про оренду землі» від 6.10.1998 р. № 161-XIV на в Законі «Про оренду землі від 2.10.2003 p. № 1211-IV. Тобто законодавець в жодному з нормативних актів не закладав положення про обмеження особи в своїх правах - в нашому випадку «утримуватися протягом усього часу від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі».

Зважаючи на наведене суд вважає, що доводи ПП «Агрофірма Прогрес» про те, що ОСОБА_1, отримавши Державний Акт про право власності на землю в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору, "Оскільки відповідач не надав суду доказів того що після отримання Державного акту про право власності на землю і до звернення до суду з цією позовною заявою, ОСОБА_1: якимось чином втрутилася в виробничу діяльність Орендаря, створила якісь перешкоди в користуванні земельною ділянкою або інші перешкоди у виконанні умов цього договору.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, так і на підставу своїх заперечень, ч. 1 ст. 131 ЦПК України встановлює що сторони зобов'язані по-

 

 

8

дати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів.

Через не надання суду письмових доказів, які визначені в ухвалах суду, суд вважає, що відповідач не довів суду обґрунтованість своїх заперечень проти позов­ної заяви.

Керуючись ст. 31, 32, 33 Закону України «Про оренду землі» ст. 10, 11, 58-60, 83, 84, 88, 212-214,218,2932, 294, 298 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Аг­рофірма «Прогрес» задовольнити.

Припинити дію договорів оренди земельної частки (паю) № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. укладеного між ОСОБА_1 та Приватним під­приємством Агрофірма «Прогрес» зареєстрованого Купріянівською сільською ра­дою 20.02.2002 р. в книзі реєстрації договорів оренди за № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Зобов'язати Приватне підприємство «Агрофірма «Прогрес» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку в належному стані.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Прогрес» на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2005 р. в сумі 3237 грн. 00 коп., державне мито в сумі 51 грн. 00 коп. та 30 грн. 00 коп. інформаційно-технічного забезпечен­ня розгляду цивільної справи.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було

подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга

не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення

строку на подачу апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення,

якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним

судом.                                                           

Суддя                                                                                        H.A. Піскунова