Справа № 2-110-07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

25 січня 2007 р.                                                                                                          м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судці                                        Піскунової II.А.

при секретарі                                                            Кофановій О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вільнянського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Підприємства «Агрофірма «Прогрес» про визнання договору оренди земельної частки (паю) при­пиненим, та стягненню орендної плати в розмірі 1079 грн. за 2005 р. -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Приватного Підприємст­ва «Агрофірма «Прогрес» (далі ГІН АФ «Прогрес») про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим, стягненню невиплаченої орендної плати в розмірі 1079 ірн. за 2005 p., поверненню земельної ділянки в належному стані та стягненню судових витрат згідно доданих квитанцій.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і прохає задово­льнити їх в повному обсязі, пояснивши суду, що між ним та ПП «АФ Прогрес» у 2002 р. був укладений договір оренди земельної частки (паю) розміром 8,44 умов­них кадастрових гектара, які йому належали на підставі Сертифікату на земельну частку (пай) строком на 10 років. Цей договір був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1   ІНФОРМАЦІЯ_2 р. в книзі реєстрації договорів оренди за НОМЕР_1. Орендар ПП «АФ Прогрес» договір на руки не видав, але весь час користувався йо­го земельною часткою (паєм).

Після отримання в лютому 2005 р. Державного Акту про право власності на земельну ділянку і виділення земельної ділянки в натурі розміром 9,27 га. вважає що земельний пай розміром 8,44 умовних кадастрових г а. перестав бути об'єктом орендних відносин, а відтак договір оренди перестав відповідати вимогам закону, оскільки суттєво змінився предмет зобов'язання по договору. Крім того, він має намір в подальшому самостійно обробляти свою земельну ділянку.

Крім вище зазначеного, орендар систематично неналежним чином виконував умови договору в частині виплати орендної плати, що підтверджується його заява­ми на адресу відповідача ПП «АФ Прогрес». А відповідно до положень ст. 4-Указу Президента України від 02.02.2002 р. № 92 «Про додаткові заходи щодо соціально­го захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» розмір орендної плати не може бути меншим 1,5% від вартості земельної ділянки то складає 1079 грн. 00 коп.

Через невідповідність умов договору діючому законодавству та неналежне ви­конання умов договору і невиплату орендної плати в 2005 p.. прохає припинити дію договору оренди земельної частки (паю) зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 р. за НОМЕР_1 у зв'язку із зміною предмета зобов'язання за договором та невиплатою орендної плати. Зняти вказаний договір з реєстрації в

 

2

Купріянівській сільській раді, зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку в належному стані, стягнути невиплачену орендну плату за 2005 р. в сумі 1079 грн. 00 коп. та відшкодувати судові витрати.

Відповідач в письмових поясненнях, наданих суду, проти позову заперечує, посилаючись на його безпідставність та бездоказанність; на те, договір оренди був укладений у відповідності до законодавства України, що відповідно до Наказу Державного комітету України по земельним ресурсам від 17.01.2000 р. № 5 затвер­джено Типовий договір оренди земельної частки (паю) відповідно до и. З цього до­говору ОСОБА_1 зобов'язується протягом усього часу дії договору утримувати­ся від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі; не втручатися в виробничу діяльність Орендаря і не створювати будь яких перешкод при виконанні умов цього договору; не вносити без згоди Орендаря змі­ни у договір і без згоди ПП «АФ Прогрес» в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх обов'язків за договором, скористався своїм правом на виділен­ня земельної частки (паю) в натурі І отримав Державний акт про право власності на землю.

Посилається також на ту обставину, що Наказом Державного комітету Украї­ни по земельним ресурсам від 24.09.2001 р. № 166 пункт про утримання орендода­вця від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі було вилучено з умов Типового договору, але, оскільки зміни в умови дого­вору не вносилися, то вважає що даний пункт договору діє і його вимоги не супе­речать діючому законодавству.

Вважає, що ОСОБА_1 ігнорує умови норм Закону «Країни» «Про оренду землі» та уникає від укладення договору оренди землі на підставі Державного Акта на право на земельну ділянку, не повідомив про отримання Державного Акту про право власності на земельну ділянку і таким чином порушує право ГШ «АФ Про­грес» на оренду земельної ділянки на тих же умовах, що і раніше у кладений-дого­вір.

Не згоден з припиненням дії договору оренди, а вважає, що від повинен бути переукладений на умовах Типового договору.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву та­кою, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійсню­ється на засадах змагальності сторін, стороні повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу свої вимог, гак і на підставу своїх заперечень.

Відповідач не виконав ухвалу суду, не надав суду копію договору оренди, не надав суду і довідку про відсутність такого договору, або про те, що такий договір не укладався.

Доводи позивача про наявність договору оренди підтверджуються оглянутим в судовому засіданні Журналом реєстрації договорів оренди ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому на а.с. 78 за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. зроблено запис про ре­єстрацію договору оренди між ОСОБА_1 та ПП «АФ Прогрес» земельної частки (паю) розміром 8,44 га на підставі Сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 строком на 1.0 років.

В своїх усних та письмових поясненнях ПП «АФ Прогрес» визнає той факт. що договір оренди, який було укладено на підставі Сертифікату на право на земе­льну частку (пай), але потім із виділенням цієї частки в натурі відповідно до дер­жавного Акту про право власності на земельну ділянку, має відбутися припинення

 

 

3

зобов'язання угодою сторін шляхом переукладання договору або припинення зо­бов'язання у зв'язку з неможливістю виконання (оскільки відсутній предмет дого­вору) - тобто розірвання договору.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідач в судовому засі­данні, заперечуючи проти позовної заяви і посилаючись на те що відповідач не на­дав суду договір оренди, а тому не підтвердив свої позовні вимоги, все ж таки заяв­ляв клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для укладення миро­вої угоди.

Таким чином суд вважає що в судовому засіданні встановлено, що відносини між сторонами оформлені договором оренди земельної частки (паю) розміром 8,44 умовних кадастрових гектара, які належали ОСОБА_1 на підставі Сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 строком на 10 років зареєстрованимІНФОРМАЦІЯ_1  ІНФОРМАЦІЯ_2 р. за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. Тобто орен­дар ГІП «АФ Прогрес» в своїй діяльності використовував земельну ділянку, на якій ОСОБА_1 мав право на отримання земельної ділянки в натурі, але не мав право власності на земельну ділянку в натурі.

28 лютого 2005 р. ОСОБА_1 отримав Державний Акт серії НОМЕР_3 на земельну ділянку площею 9,27 га з виділенням її в натурі з присвоєнням кадастро­вого номеру НОМЕР_4.

Представник відповідача постійно звертав увагу на те, що до справи не додано договір оренди, який повинен подати позивач але не подав для підтвердження своїх позовних вимог.

Оскільки позивач в позовній заяві вказує, що він не отримав договір оренди і прохає витребувати його у відповідача, суд, ухвалою попереднього слухання, та в судовому засіданні зобов'язав відповідача надати суду копію договору оренди. Отримавши ухвалу попереднього слухання по справі, відповідач в жодне з судових засідань не подав ні договору оренди ні доказів про те, що вказаного договору оре­нди не існує, що ГІП «АФ Прогрес» земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 не обробляла та не обробляє, тобто посилаючись на те, що позивач не підтвердив свої вимоги (наявність договору оренди та розрахунки по заборгованості по орендній платі) - відповідач сам не надав суду докази про те, що вказані вимоги (факт орен­ди земельної частки (паю) та розрахунки) є безпідставними та необгрунтованими.

Заперечуючи проти зобов'язання повернути орендовану ділянку (пай) - не по­дав документи, які б свідчили що ця земельна ділянка ним не оброблялась та не об­робляється. Тобто відповідач в жодне з судових засідань не подав доказів про без­підставність та необґрунтованість позовних вимог.

Виходячи з наведеного, суд робить висновки про те, що між сторонами дійсно був укладено договір оренди земельної частки (паю) розміром 8,44 умовних кадас­трових гектара на підставі Сертифікату про право на земельну частку (пай).

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю: право приватної влас­ності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправ­но позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

В ст.ст. 1, 3, 21, 22, 64 Конституція Україна закріпила положення, що Україна, як демократична і правова держава, закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держа­ви. Конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі майнових прав.

Закони, інші нормативно-правові акти, які визначають порядок реалізації встановлених Конституцією України та міжнародними договорами прав і свобод людини і громадянина, в тому числі порядок набуття права власності, не повинні

 

 

4

звужувати, заперечувати чи в будь-який інший спосіб обмежувати ці права і свобо­ди.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законо­давства не мають зворотної дії в часі, їх дія поширюється на відносини, які виникли раніше, лише у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відпо­відальність особи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що положення Наказу Державного комі­тету України по земельним ресурсам від 24.09.2001 р. № 166 пункт про вилучення пункту про утримання орендодавця від використання належного йому права на ви­ділення земельної частки (паю) в натурі з умов Типового договору, має зворотню дію у часі оскільки від пом'якшує, або скасовує цивільну відповідальність орендо­давця за виконання, чи невиконання своїх зобов'язань за договором.

Із заяв від 28.01.2004 р. та 10.02.2005 р. вбачається, що ОСОБА_1 неодно­разово звертався до орендаря з вимогами дострокового розірвання договору оренди через порушення суттєвих умов договору - виплати орендної плати за користуван­ня земельною часткою (паєм).

Дану обставину ПП «АФ Прогрес» не визнає, посилаючись на те, що у листі був відсутній внутрішній опис вкладення. Не визнаючи отримання вказаних заяв, відповідач не надав суду відповідним чином оформлену довідку про відсутність реєстрації у ПП «АФ Прогрес» вказаних заяв, через що він - відповідач - не реагу­вав на ці заяви відповідним чином.

Суд визнає заяви 28.01.2004 р. та 10.02.2005 р. такими, що направлені відпові­дачеві ПП «АФ Прогрес» належним чином, що підтверджується поштовими повід­омленнями, і не може погодитися з доводами відповідача, оскільки вважає, що орендодавець міг листуватися з орендарем лише з питань орендних відносин. Представник відповідача не визнаючи направлення вказаних заяв на адресу ПП «АФ Прогрес», не надав суду доказів того, що між сторонами існували інші відно­сини, яки могли вирішуватись за допомогою листування.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що в письмових поясненнях по­даних суду по справі, відповідач не заперечує того факту, що він не орендує землю, яка належить ОСОБА_1, а посилається на норми законодавства, обґрунтовуючи необхідність переукладення договору з договору оренди земельної частки (паю) на земельну ділянку.

В судовому засіданні було встановлено, що ні в 2004 ні в 2005 роках, ОСОБА_1 не робив ніяких спроб у самовільному вилученні своєї земельної ділянки від орендаря, а також не приймав ніяких дій у втручання в діяльність орендаря, в одно­сторонньому порядку не припиняв дію договору, а звернувся до суду з позовною заявою, як це передбачено діючим законодавством та умовами договору.

В позовній заяві ОСОБА_1 як на підставу припинення дії договору шляхом його розірвання посилається на дві обставини зміна умов договору, викликана отриманням Державного Акту про право на земельну ділянку та неналежне вико­нання умов договору ПП «АФ Прогрес» по виплаті орендної плати - наявності за­боргованості по орендній платі за 2005 р. в сумі 1079 грн. 00 коп.

Вказані обставини, викладені позивачем ОСОБА_1, відповідааем,ЦП «АФ Прогрес» в судовому засіданні не оспорені - відповідач не надав суду витребувані судом довідки про розмір орендної плати, яка виплачувалась орендодавцю протя­гом 2001-2004 років; розмір орендної плати за 2005 p.; документи, які б оспорюва­ли доводи позивача про невиплату орендної плати в 2005 р. (квитанції про виплату позивачу ОСОБА_1 орендної плати в грошовому або в натуральному вигляді); документи, які б свідчили про прийняття відповідачем - ПП «АФ Прогрес» заходів для своєчасного розрахунку за оренду земельної частики (паю) за 2005 р.

 

 

5

Відповідач умови Ухвали про відкриття провадження по справі від 19.09.2006 p.; Ухвали попереднього слухання від 7.11.2006 р. про надання суду заперечень проти позовної заяви з доданими до них доказами, які б підтверджували запере­чення відповідача проти позовної заяви, про наявність невизнаних обставин, ви­кладених в позовній заяві, суду не надав - тобто ухвали суду відповідачем не вико­нані. Не виконані відповідачем і ухвали суду, винесені в судовому засіданні, не на­дав відповіді і на письмові запити суду.

Таким чином, на думку суду в судовому засіданні було встановлено, що ПП «АФ Прогрес» дійсно має заборгованість перед ОСОБА_1 по виплаті орендної плати за 2005 р. і виходячи з наведеного, суд вважає, що ГІГІ «Агрофірма Прогрес» дійсно порушила умови договору та своєчасно не розрахувалось з орендодавцем ОСОБА_1.

Суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що орендодавець від­мовився від отримання орендної плати, оскільки не звертався до ПП «АФ Прогрес» з заявами про видачу орендної плати, оскільки відповідно до п. 2.2 Договору орен­ди виплата орендної плати є обов'язком орендодавця. З сумою вказаною в позов­ній заяві 1079 грн. 00 коп. не згоден, посилаючись на ту обставину, що відсутній договір, а тому не заперечуючи проти оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, заперечує, проти стягнення суми орендної плати 1079 грн. 00 коп. На письмовий запит суду та ухвали в судовому засіданні, довідки про розмір орендної плати, належної за договором оренди ОСОБА_1, суду не надав, не надав суду та­кож докази про те, що він оспорює право ОСОБА_1 на отримання орендної пла­ти, не надав суду документи, які б спростовували доводи позивача про отримання в 2001-2004 р. орендної плати. Таким чином, суд вважає, що відповідач документа­льно не оспорив доводи позивача про розмір оренди в сумі 1079 грн. 00 коп.

На думку суду вимоги позивача про визнання договору оренди припиненим у зв'язку із зміною предмета зобов'язання за договором та невиплатою орендної пла­ти, що є суттєвими умовами договору оренди повністю відповідають положенням ст. 651 ЦК України відповідно до яких «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховува­ла при укладенні договору.» Оскільки неоплата орендної плати є істотним пору­шенням ПП «АФ Прогрес» договору внаслідок чого орендодавець ОСОБА_1 значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору оренди, а саме - отримання орендної плати за користуванням його власністю в грошовому або натуральному виразі.

В жодне з судових засідань, відповідач не надав суду доказів того, що ненале­жне виконання умов договору - неоплата орендної плати за 2005 р. викликані вна­слідок дії непереборної сили.

Свідок ОСОБА_2,  в судовому засіданні підтвердила, що вона отримала від ОСОБА_1 довіреність на отримання від орендаря ПП «АФ Прогрес» орендної плати за 2005 p., але на день слухання справи орендну плату не тримала. Підста­вою видачі на її ім'я довіреності на отримання в інтересах ОСОБА_1 орендної платі слугувало те, що у 2003 р. ОСОБА_1 в рахунок орендної плати отримав не­якісну продукцію, а тому доручив їй - ОСОБА_2 - в подальшому отримува­ти орендну плату, яка належить йому - ОСОБА_1

Свідок заперечує отримання рекомендованих листів на її ім'я направлених відповідачем і підпис на поштовому повідомленні № НОМЕР_4 не визнає, посилаючись на те, що він відрізняєгься від її підпису.

 

 

6

Посилаючись в своїх письмових поясненнях на ту обставину, що свідок ОСОБА_2, яка отримала довіреність від ОСОБА_1 на отримання орендної плати, до ГІГІ «АФ Прогрес» за отриманням орендної плати не зверталась, та ви­знаючи той факт, що обов'язок по виплаті орендної плати, є обов'язком орендаря, відповідач не надав суду доказів про прийняття ним заходів для своєчасної виплати орендної плати орендодавцю ОСОБА_1 І не виконав ухвалу суду в цій частині.

В судовому засіданні, вислухавши пояснення представника позивача та свідка, відповідач заявив клопотання про допит свідків - голови ГІГІ «АФ Прогрес» ОСОБА_3 та головного бухгалтера підприємства ОСОБА_4 яке було задо­волено. Але в судове засідання вказані свідки не з'явилися, як пояснив представник відповідача спочатку через перебування на санаторно-курортному лікуванні та в подальшому через зайнятість. Підставою для задоволення клопотання про виклик свідків було те, що ці свідки повинні були підтвердити наявність або відсутність заборгованості перед ОСОБА_1 у 2005 р.

Оскільки в судовому засіданні представник ГІГІ «Агрофірма Прогрес» не нада­вши документів, які б підтверджували відсутність заборгованості, то відповідач фа­ктично визнав наявність заборгованості по орендній платі і суд вважає що справу можливо закінчити без допиту свідків, оскільки розрахунки, або їх відсутність, за договором підтверджуються тільки письмовими доказами, а показання свідків про наявність якихось інших обставин несвоєчасного виконання умов договору по ви­платі орендної плати суттєвого значення для розгляду справи не мають, тим паче, що ГІП «АФ Прогрес» не надало суду доказів того, що орендар не несе відповіда­льності за невиконання умов договору внаслідок дії непереборної сили.

Позивач ОСОБА_1 в порядку, встановленому Указом Президента України від 03.12.1999 р. № 1529/99 «Про невідкладні заходи по прискоренню реформуван­ня аграрного сектору економіки» реалізував своє право на землю шляхом її виді­лення в натурі і отримання на неї Державного Акту про право приватної власності за землю від 28.02.2005 р.

Відповідно до ч. 2 п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі, (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю, а тому дія договору оренди, укладе­ного між ОСОБА_1 та ПП «АФ Прогрес» на підставі сертифікату повинна бути припинена оскільки змінився предмет оренди.

Суд також приймає до уваги і заяву представника позивача про те, що ОСОБА_1, після отримання земельної ділянки в натурі має намір в подальшому оброб­ляти земельну ділянку самостійно.

Суд не може погодитися з доводами відповідача, викладеними ним в усних та письмових поясненнях про те, що ОСОБА_1 в одностороньому порядку відмови­вся від виконання своїх обов'язків за договором «утримуватися протягом усього часу від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі», оскільки отримавши від ОСОБА_1 заяви від 10.02.2005 р. про те, що ним орендарем ПП «АФ Прогрес» порушуються норми діючого законодавства а саме:

- розмір орендної плати встановлено менший ніж передбачено Указом Прези­дента України від 13.09.2002 р. № 830/2002 «Про внесення змін до статті 1 Указу Президента України від 2.02.2002 р. № 92» відповідно до якого «одним із пріорите­тних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом за­провадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призна-

 

 

7

чення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відпові­дно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю)...»;

·  договір укладено без обов'язкового його посвідчення в нотаріальній конторі;

·  договір не пройшов реєстрації в кадастровому центрі;

·  а також повідомлення про отримання Державного акту на земельну ділянку та виділення її в натурі у зв'язку з чим змінився предмет договору оренди -

ПП «АФ Прогрес» не прийняло ніяких заходів про виправлення вказаних недоліків договору оренди, не запропонував ОСОБА_1 переукласти договір оренди на но­вих умовах, які б відповідали діючому законодавству і продовжував користуватися земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 на умовах договору, який не від­повідає умовам діючого законодавства.

В своїх усних та письмових поясненнях ПП «АФ Прогрес» посилається на Ти­повий договір оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.1994 р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», але ні вказаний ПП «АФ Прогрес» Типовий договір оренди, ні Типовий договір орен­ди, який діяв раніше і був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 р. № 197 «Про форму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)» не мав таких умов як обов'язок орендо­давця утримуватися протягом усього часу від використанні належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі.

Немає вказаної обставини і в Указах Президента України від 2.02.2002 р. № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земе­льних ділянок та земельних часток (паїв)» із внесеними згідно з Указом Президента України № 830/2002 від 13.09.2002, ні в Законі України «Про оренду землі» від 6.10.1998 р. № 161-XIV на в Законі «Про оренду землі від 2.10.2003 p. № 1211-IV. Тобто законодавець в жодному з нормативних актів не закладав положення про обмеження особи в своїх правах - в нашому випадку «утримуватися протягом усього часу від використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі».

Зважаючи на наведене суд вважає, що доводи ПП «Агрофірма Прогрес» про те, що ОСОБА_1, отримавши Державний Акт про право власності на землю в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору, оскільки відповідач не надав суду доказів того що після отримання Державного акту про право власності на землю і до звернення до суду з цією позовною заявою, ОСОБА_1: якимось чином втрутився в виробничу діяльність Орендаря, створив якісь перешкоди в користуванні земельною ділянкою або інші перешкоди у виконанні умов цього договору.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, так і на підставу

своїх заперечень, ч. 1 ст. 131 ЦПК України встановлює що сторони зобов'язані по­

дати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового

засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням

часу, необхідного для подання доказів.                                                                        ;"

Через не надання суду письмових доказів, які визначені в ухвалах суду;, суд вважає, що відповідач не довів суду обґрунтованість своїх заперечень проти позов­ної заяви.

Керуючись ст. 31, 32, 33 Закону України «Про оренду землі» ст. 10, 11, 58-60, 83, 84, 88, 212-214, 218, 2932, 294, 298 ЦПК України,

 

 

8

ВИРІШИВ:

Керуючись ст. 31, 32, 33 Закону України «Про оренду землі» ст. 10. 11, 58-60, 83, 84, 88, 212-214, 218, 293, 294, 298 ЦПК України,

В И Р І III И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агро­фірма «Прогрес» задовольнити.

Припинити дію договору оренди земельної частки (паю) укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Агрофірма «Прогрес» заре­єстрованогоІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 р. в книзі реєстрації дого­ворів оренди за НОМЕР_1.

Зобов'язати Приватне підприємство «Агрофірма «Прогрес» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку в належному стані.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Прогрес» на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2005 р. в сумі 1079 грн., державне мито в сумі 51 грн. 00 коп. та 30 грн. 00 коп. інформаційно-технічного забезпечення роз­гляду цивільної справи.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подасться протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було

подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга

не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення

строку на подачу апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення,

якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним

судом.                                                            

Суддя                                                                                        НА. Піскунова